У цьому інтерв’ю керівник спортивного відділу Федерації хокею України детально розповів, який вигляд матимуть національні чемпіонати з нашого виду спорту в умовах війни. Юрій Кириченко – про найближче майбутнє українського хокею в усіх його проявах, починаючи від дітей і до професійних клубів.
– Питання проведення національного чемпіонату в сезоні-2022/2023 є для ФХУ на цей час одним з ключових, – бере слово пан Юрій. – Вершиною хокейного айсберга є національні збірні. Наступним пріоритетом є чемпіонат країни. Відрадно, що разом із представниками інших видів спорту нам вдалося переконати керівництво держави, що проведення національних першостей у час війни важливе. Це дає спортивній спільноті імпульс до того, що настав час працювати.
З цієї миті ми почали інтенсивну роботу над організацією і проведенням майбутнього чемпіонату України з хокею. Не для галочки, а в повноцінному форматі. Ми вже маємо бачення, як цей чемпіонат може виглядати. Звісно, вже зараз очевидно, що через відсутність легіонерів і перехід групи провідних українських хокеїстів у закордонні клуби рівень виконавців буде не таким високим, як у попередніх сезонах. Але суті справи це не змінює. Всі гравці, які виступатимуть у чемпіонаті України, мають отримати повноцінне змагальне навантаження. Фактично, зараз ми повертаємося до «олдскульного» варіанту проведення турніру. Не треба забувати, що до 2010 року в чемпіонатах України з хокею виступали виключно місцеві виконавці. Іноземці були, але поодинокі.
– Які клуби вже підтвердили участь у чемпіонаті України?
– Маємо усну домовленість з керівниками як мінімум шести команд. Розраховуємо, що в чемпіонаті виступатимуть усі троє призерів останнього турніру – київський «Сокіл», «Кременчук» і херсонський «Дніпро». Також очікуємо на появу нових колективів. Зараз ведуться перемовини з керівництвом кількох міст, а також з представниками бізнесу, зацікавленими в фінансуванні хокейних клубів. Звичайно, через непросту фінансову ситуацію в країні загалом ніхто своєї участі в чемпіонаті ще не ґарантував. Наразі ніхто не має великих ілюзій стосовно зацікавлення в фінансуванні команд великої кількості спонсорів. Більшість партнерів нашого хокею в нинішніх реаліях чи призупинили діяльність зовсім, чи виживають.
– Зараз ведуться активні розмови навколо можливої участі «Сокола» в чемпіонаті Польщі. Якщо це станеться, киянам буде важко поєднувати виступи в двох турнірах одночасно…
– Перемовини щодо виступу «Сокола» в чемпіонаті Польщі справді ведуться. Федерація хокею України сприяє киянам у ході переговорного процесу. Але з умовою, що «Сокіл» паралельно має виступати і в нашому національному чемпіонаті. Усвідомлюючи всі ризики, пов’язані з успішністю такого поєднання. Зрозуміло, що грати на два фронти однією командою нереально фізично. В Польщі команди за сезон проводять у межах 40 матчів. Таку ж кількість треба відіграти і в чемпіонаті України. 80 поєдинків – то енхаелівське завантаження. З урахуванням, що ні тут, ні у Польщі ніхто розкладу матчів «Сокола» не співставлятиме і не адаптуватиме його до задіяності в інших турнірах. Ось торік трійка молодих хокеїстів киян – Михайло Сімчук, Денис Гончаренко і Данило Коржилецький – час від часу виступали за команду в Молодіжній хокейній лізі. Але не у всіх матчах, а лише в тих, у яких існував ризик втрати очок. І при цьому вони пропускали поєдинки дорослого чемпіонату України.
Одним словом, вирішувати, однією чи двома командами в різних турнірах виступати, має вирішувати керівництво «Сокола». Ми розуміємо, що для національної збірної в умовах, коли рівень національного чемпіонату впаде, буде ліпше, щоб кияни, в складі яких є багато кандидатів у головну команду країни, грали в конкурентніших змаганнях. Але стимулювати чи забороняти участь «Сокола» в закордонному чемпіонаті не будемо.
– Наразі «Сокіл» підтвердив свою участь у Континентальному кубку.
– Це був наш єдиний шанс мати представництво в наступному єврокубковому сезоні. В Континентальному кубку Україна могла заявити одну команду і «Сокіл» на правах чемпіона своїм шансом скористався. Сьогодні відбулося жеребкування перших раундів Континентального кубка і визначені місця проведення змагань. Сподіваюся, «Сокіл» достойно представить Україну в цьому турнірі.
До участі в Лізі чемпіонів нас не допустили ще у березні. Організатори зазначили, що за нинішньої ситуації неможливо вести мову про участь українських клубів. То навіть не поцікавившись думкою самих клубів. Можливо, «Донбас», який виступав у Лізі чемпіонів торік, мав бажання приймати домашні матчі в іншій країні. Це малоймовірно, бо затрати довелося б нести великі. Навряд чи вони виправдані, враховуючи, що проведених матчів може бути всього шість. Проводити ці ігри на нейтральному полі – викидати на вітер кошти.
– Представники так званої «суперліги», тобто клуби, які торік вийшли з національного чемпіонату з власної волі, в статусі потенційних учасників чемпіонату-2022/2023 розглядаються?
– Нещодавно на офіційних ресурсах ФХУ було оприлюднене рішення Апеляційного комітету Федерації щодо зняття дискваліфікації зі 171-ї особи, причетної до згадуваного вами неофіційного турніру. Натомість рішення Дисциплінарного комітету щодо команд залишаються в силі. Для того, щоб претендувати на повернення в чемпіонат України, їм треба виконати ті санкційні вимоги, які на них були накладені через порушення регламентних норм. Власне, індивідуальні дискваліфікації саме тому й були зняті, бо гравці, які представляли національні збірну України на чемпіонатах світу, виконали усі зобов’язання на рівні з рештою хокеїстів. Не бачу якихось перешкод на шляху до повернення в правове поле й юридичних осіб. Тут все залежить від бажання самих клубів і їх власників.
– Так як ніхто не може давати гарантій ні щодо тривалості війни, ні стосовно географії ведення бойових дій, найгострішим на сьогодні є питання місць проведення матчів…
– Відповіді на ці питання шукає вся спортивна Україна. Загальний дозвіл на проведення змагань ми маємо. Наше завдання – провести їх у відповідності до правил. Ми пам’ятаємо ковідні часи, коли були прописані чіткі вимоги до організації спортивних заходів. Зараз ситуація набагато складніша. Треба зважити величезну кількість факторів. Головний з них – безпека учасників. Для початку маємо чітко визначити, які регіони можуть вважатися безпечними. Ми зі свого боку надали в Міністерство молоді і спорту список тих регіонів, у яких є змога проводити матчі чемпіонату України з хокею. Дозвіл має бути наданий на державному рівні. Ми готові до того, що деякі команди виступатимуть у виїзному форматі. Така практика – не нова. У футбольному чемпіонаті донецький «Шахтар» і луганська «Зоря» виступають у приймах з 2014 року. З одного боку, це великий мінус. Позитив полягає в тому, що буде змога максимально завантажити наявну хокейну інфраструктуру.
– Як на мене, в реаліях воєнного стану мову треба вести не про привабливість чи рентабельність, а про банальне збереження виду спорту…
– Згоден. Важливо, щоб люди продовжували тренуватися і грати в хокей, щоб цей процес не зупинися. Усі наші плани мають примітку: якщо не буде ескалації бойових дій і їх поширення на більшу територію України.
– В попередніх сезонах у чемпіонаті України виступало дуже багато російських і трохи менше білоруських хокеїстів. Враховуючи фактор війни з цими країнами, Федерація хокею України збирається ввести пряму заборону на присутність представників держав-агресорок у наших клубах?
– Мені б не хотілося полемізувати на тему особистого ставлення тих іноземних гравців, які виступали в нашому чемпіонаті, до війни в Україні. Звісно, там є різні позиції. Висловлю особисту думку. Я не можу уявити, що хтось із керівників українських клубів в цей час допускатиме бодай думку про запрошення росіян і білорусів у свої команди. Як на мене, це щось фантастичне і нереальне.
– На початку нинішнього року в Кременчуку був розіграний другий в історії Кубок України. Зараз планується проведення третього такого турніру?
– Дуже цього хотілося б. По-перше, це додаткове турнірне і мотиваційне навантаження для команд і гравців. Січневий Фінал чотирьох показав, що нагода здобути трофей стимулювала тренерів на додаткове виведення підопічних на пік форми. Проте наразі пріоритетом є проведення чемпіонату. Якщо ситуація дозволятиме, будемо шукати вікно для проведення Кубка.
– Наскільки реальним у наш час є проведення молодіжного і дитячо-юнацьких чемпіонатів? З урахуванням, що чимало юних хокеїстів після початку війни виїхали за кордон і навряд чи в найближчі місяці сюди повернуться.
– Молодіжний чемпіонат нині малоймовірний. Це прикро, адже ми змогли присоромити скептиків, провівши дуже успішний турнір у сезоні-2021/2022. Торік улітку нашу ідею сприйняли без ентузіазму. Мовляв, «навіщо це», «там будуть виступати хокеїсти, які вже нікому не потрібні», «справді обдаровані хлопці вже задіяні в дорослому чемпіонаті чи переїхали за кордон» тощо. Але в підсумку ми отримали доволі непоганий турнір за участю семи команд (плюс «Молода гвардія», яка знялася в ході змагань). «Сокіл» і БСФК вели гостру боротьбу за чемпіонство. Певен, доля титулу вирішилася б у заключних матчах. Різниця між третім і сьомим місцями теж була невелика. Переконаний, завдяки Молодіжній лізі, створивши перехідний місток між юнацьким і дорослим спортом, ми зберегли для нашого хокею не один десяток гравців. Які в нинішніх реаліях, коли не буде легіонерів, вочевидь поповнять склади дорослих команд у майбутньому сезоні. Відповідно для Молодіжної ліги нам просто бракуватиме хокеїстів. Та й команд теж.
Судіть самі. Участь команди «Молода гвардія», як мінімум у Донецькому регіоні нині неможлива. Те саме стосується харківської ЦОП-СДЮШОР. Арена, на якій команда проводила свої матчі, зруйнована. «Придніпровськ» теж вочевидь виступати вдома не зможе. Тобто навіть якщо припустити, що вдасться повернути з-за кордону хокеїстів, залишиться не дуже багато варіантів, де їм грати. Я ж іще не згадав калуський «Легіон». Команда там буде, але вона збирається перейти на професійний рівень. Задіявши частину тих хокеїстів, які в минулому сезоні грали в Молодіжній лізі, на дорослому рівні. Про «Сокіл», який може виступати в двох чемпіонатах одночасно, ми вже говорили. На Молодіжну лігу кияни просто не назбирають людей. Так само попереходять у дорослу команду більшість хлопців з «Кременчука».
– Окрім того, існує імовірність виступу в чемпіонаті Чехії молодіжної збірної України до 20 років…
– Ми ведемо перемовини про виступ збірної U20 у чеській Екстралізі. Про нижчі дивізіони мова не йде. Але певності наразі немає. Чеський хокей зараз перебуває на стадії змін: минулої суботи там обраний новий президент національної Федерації, зміниться система проведення внутрішніх змагань. Дискусії навколо цих реформ величезні. Якби чехи зберегли торішній формат, питання з участю нашої збірної в Екстралізі було б вирішеним. Зараз не все так однозначно. Після оприлюднення попереднього списку учасників наступного сезону команди, які були штучно понижені в класі, висловлюють незгоду. Мовляв, про такі речі треба оголошувати заздалегідь, а не пост-фактум, коли виправити ситуацію за спортивним принципом неможливо.
Сподіваюся, що коли консенсусу клуби і Федерація досягнуть, знайдеться місце в Екстралізі й нашій збірній. Для наших юнаків, котрі на початку травня стали другими на чемпіонаті світу в дивізіоні 1В серед 18-річних, це стало б великим поштовхом у кар’єрі. І суттєво збільшило б конкурентоздатність наших юнацької і юніорської збірних. Українська збірна U20 всерйоз націлена на те, щоб виграти чемпіонат світу в дивізіоні 1В і підвищитися в класі. Команда U18 в 2023-му зіграє в дивізіоні 1А. Звісно, претендувати на вихід в елітний ешелон нам поки важко, але закріпитися в 1А ми зобов’язані.
– Повернемося до другої частини одного з попередніх питань. Чи реально проводити дитячо-юнацькі чемпіонати?
– Минулого тижня керівництво Федерації хокею України розмовляло в форматі Zoom-конференції з близько 40 керівниками та тренерами дитячо-юнацьких шкіл з усіх регіонів України. Наразі ситуація така, що відповідно до нормативних документів в умовах війни фінансування ДЮСШ не здійснюється. Але після того, як було прийняте рішення про проведення національних чемпіонатів, у цьому питанні вже є певні послаблення. Зі свого боку ФХУ відправила відповідні запити про важливість функціонування ДЮСШ у Мінмолодьспорт. Знаю, що представники інших видів спорту теж не мовчать. Бодай частково школи мають працювати, діти мають продовжувати підготовку.
Також ми налаштовані на проведення змагань. Так, зрозуміло, що величезна кількість юних хокеїстів, зокрема за сприяння ФХУ, виїхала за кордон і отримала там змогу продовжити заняття хокеєм. Треба бути реалістами: найближчим часом повернуться далеко не всі. Але для тих дітей, які будуть в Україні, чемпіонати проводити треба. Їх формат залежатиме від кількості учасників – від турнірів «кущами» в одному місті до об’єднання вікових категорій і проведення змагань у вигляді фентезі-драфту, коли гравці з’їжджаються в одне місце, а там діляться на команди. Ми постійно моніторимо, яка кількість спортовців перебуває в країні. Можу сказати, що в окремих командах, які брали участь у попередньому чемпіонаті, в Україні немає жодного гравця. Декуди ситуація трохи ліпша.
– Жіночий чемпіонат України, якщо вірити наставникові збірної Євгенові Аліпову, в сезоні-2022/2023 провести проблематично…
– Це так. Більшість хокеїсток після початку війни теж виїхали за кордон. Зібрати їх буде важко. Промоніторимо ситуацію в середині серпня. Можливо, тоді картина буде ліпшою… Ми мали амбітні плани щодо розвитку жіночого хокею. На початку нинішнього року вдалося розпочати національний чемпіонат за участю чотирьох команд. У ньому були об’єднані гравці абсолютно різного рангу – від тих, хто прийшов у хокей рік тому, до досвідчених гравчинь, які виступають понад десятиліття. Ми свідомо пішли на пониження вікового цензу, щоб задіяти максимальну кількість хокеїсток, щоб у чемпіонаті мали змогу виступати вихованки ДЮСШ. Виглядали вони там, до речі, дуже переконливо. Думаю, Євген Аліпов примітив не одну перспективну гравчиню. Головне, щоб у них була змога продовжити заняття хокеєм і вдосконалювати свої навички.
Іван Вербицький, прес-аташе ФХУ
