16 серпня юнацька збірна України (U17) здобула срібні медалі в своїй дебютній участі в турнірі «Ostrava Cup». Наша команда здобула три перемоги у чотирьох матчах, поступившись лише майбутнім переможцям – «Oceláři Třinec».
Разом з головним тренером збірної, Олександром Бобкіним, підбили підсумки виступу нашої команди.
Розкажіть більше як формується склад на подібні турніри, коли 90 відсотків команди – дебютанти?
По-перше, значна кількість гравців – це ті, за якими ми слідкуємо давно. Ще рік тому я обдзвонив тренерів, які працювали з 2009 роком в Україні. Кожен із них дав мені характеристику своїх гравців, як вони виглядали на льоду тоді та який в кого потенціал зараз. Минулого року таким чином ми передивились певну кількість гравців цього року народження на кемпах з 2008 роком, зараз же мали повноцінний збір для 2009 року. Саме за тими хлопцями, по яких казали дитячі тренери, ми слідкували найбільше й вони складали наш базовий список 2009 року.
Протягом минулого сезону цей список добирався та поновлювався. Тому важливу роль відіграло те, хлопці провели свій попередній рік. За кимось, повторюсь, ми слідкували, когось знаходили в процесі. Відповідно цього року на збори поїхали ті хлопці, які добре себе показали протягом минулого сезону.
Взявши участь в цьому турнірі, в чому різниця між ним та «Кубком Президента»?
Назву дві головні відмінності: турнір в Остраві проходить пізніше і команди, особливо місцеві з Чехії, привозять свій найсильніший склад, оскільки для них це фактично заключний збір перед початком нового сезону.
А друге те, що тут немає прохідних команд. Що я маю на увазі? «Регле», «Ред Булл», «Давос» ті роки, коли грали ми, привозили свої не основні склади, переважно на рік молодших. Це ставало причиною крупних перемог над ними всіх інших суперників.
Тут прохідних матчів не було і всі команди зіграли своїми дійсно сильними складами.
Як загалом можете оцінити виступ нашої збірної?
Загалом скажу, що виступили добре. Це дійсно хороший результат для першого скликання команди, яка мала лише одне тренування.
Дуже активний для нашої команди в кожному матчі був третій період. Чому так?
Скажу, що різні періоди мають різні причини. В матчі проти «Нітри» в команди ще було не те налаштування на гру, наша робота як тренерів та їхня внутрішня в команді дала свої плоди лише в третьому періоді.
З «Кошице» ми грали значно гірше і по виконанню тренерського завдання, і по змісту матчу загалом. Там нашою перевагою стало те, що ми завжди граємо до кінця, плюс «Кошице» почав видалятись, а ми на цьому турнірі мали дуже хорошу більшість. Все це разом стало причиною того, що суперник сам не дограв той матч, а ми цим вдало скористались.
В третьому матчі з «Вітковіце» така ж ситуація. Відмінність лише в тому, що в матчі з «Кошице» суперник дозволив повернутись нам в гру, а в цьому матчі наші хлопці зробили це самостійно, бо не хотіли поступатись.
А в четвертій грі зіграли третій період з рахунком 2:2, бо суперник заспокоївся і збавив обороти.
Заключний матч, три швидкі голи, 7 пропущених в другому періоді та підсумковий рахунок 5:9. Як можете прокоментувати той матч?
Чудовий урок для наших хлопців. Свого часу наш тренерський штаб такий урок вже проходив. 2021 рік, чемпіонат світу в Естонії, матч проти Франції. Урок в тому, що ми вже знаємо, що коли суперник забиває швидку шайбу в другому періоді, стає дуже складно. Так воно й сталось й цей урок отримали тепер і наші гравці.
Ще можу сказати те, що немає нічого гіршого, ніж коли твоя команда виграє 3:0 у перші 5 хвилин матчу.
Чи можна порівняти фінальні матчі між нашим 2008 роком і «Енергією» та 2009 і «Тринцем»?
Можна лише сказати те, що склад чеських команд 2009 року значно сильніший за 2008. Цього року я вже бачив в матчах «Младу Болеслав», «Спарту», «Ліберець», «Тринець» та «Вітковіце» – всіх лідерів чеського хокею і моя субʼєктивна думка, що цей рік народження в цих командах значно сильніший за два попередні.
Вважаю, що цей турнір завдяки рівню гри, який продемонстрували команди, сильніший за наш чемпіонат світу. Відповідно вважаю, що «Тринець» сильніший за минулорічні «Карлові Вари».
Єгор Остапенко був капітаном, ми памʼятаємо його зі всім минулорічних зборів U17 та U18. Наскільки йому вдалось взяти на себе роль лідера як на льоду, так і поза ним?
Дуже хорошим прикладом для Єгора став Савелій Сухицький. Він бачив роботу Сави і дуже багато від нього взяв. Я дуже задоволений його підходом і в роздягальні, і на льоду. Єгору, як наймолодшому гравцю минулорічної U18, вдалось взяти найкраще в тій команді. Він майбутнє наших збірних як і оборонець, так і капітан.
На турнірі рівноцінно зіграли обидва воротарі. Що можете сказати про їхню роботу?
Так, обидва воротарі проявили себе найкращим чином. Єдине, що мене турбує, це те, де вони будуть продовжувати свої карʼєри. Американський та канадський хокей буває дуже різним, їм важливо не загубитись.
Наскільки багато хлопців, для яких цей збір був дебютним, можуть розрахувати на виклик в U18 в цьому сезоні?
Небагато, можу сказати лише про трьох, максимум чотирьох гравців.
Цього року, на відміну від попереднього, U17 збирається лише один раз. На основну юнацьку збірну це впливає?
Це говорить про те, що 2009 року буде складніше потрапити до U18, ніж минулому. Тут був лише цей турнір і наступний вже для U18 в лютому. Лише один турнір і відповідно туди поїдуть тільки найкращі гравці нетитульного року, в них вже немає стільки шансів показати себе. Вони показали в Остраві й тепер слідкуватимемо протягом сезону.
Якщо стоятиме вибір наступного року: «Ostrava Cup» чи Кубок Президента?
Сто відсотків «Ostrava Cup» через те, про що говорив спочатку: кращі склади, конкурентніший турнір. Лише тиждень між двома турнірами, але відчутна дуже суттєва різниця.
«Тринець», який зайняв в себе лише шосте місце точно мав вдома не остаточний склад. Мені дуже сподобався їхній тренер, а таке я говорю дуже рідко. Я розумію, що за цей тиждень він відсіяв непотрібних гравців, дещо перебудував гру і отримав команду, яка не залишила шансів нікому. Ось ця команда й стала для мене показником, який турнір обирати.
