Юніорська збірна України взяла участь у Турнірі чотирьох націй у Данії. Суперниками нашої команди стали збірні Данії, Австрії та Норвегії.

Разом з оборонцем Глібом Петровим, який у двох матчах турніру виводив команду на лід у статусі капітана, підбили підсумки першого етапу підготовки збірної U20 до чемпіонату світу, який відбудеться вже на початку грудня.

Порівнюючи з минулорічною підготовкою в листопаді, коли ми зіграли два матчі проти Польщі, чим корисний турнір із сильнішими суперниками за місяць до ЧС?

Як на мене, ці два збори взагалі неможливо порівняти. Минулого року матчі пройшли досить легко. Можливо, навіть не так легко, як я сказав би, що максимально незібрано.

На цей збір ми їхали, одразу розуміючи, що попереду серйозні матчі, і команда зовсім по-іншому сприймала інформацію від тренерів. Якщо в перій грі ми ще входили в турнір, то в другій вже було дійсно видно, що ми граємо проти сильних суперників в рівний із ними хокей.

Тому, кажучи про користь турніру, відзначу вищу відповідальність і те, що команда цього разу значно швидше намагалася зрозуміти завдання тренерів. Як на мене, нам це вдалося.

Ця команда дуже схожа на той склад, який здобув срібло на юнацькому чемпіонаті світу в Секешфегерварі, до того ж практично ті самі суперники будуть і на ЧС. Така атмосфера допомагатиме чи все ж спогади про результати минулого року можуть відволікати від безпосередньої роботи?

Коли ми збиралися цим складом попереднього разу, то досягли дійсно хорошого результату, тому це стовідсотково нам допоможе. Усі хлопці чудово спілкуються між собою поза льодом, до того ж додалися хороші гравці 2008 року народження, які лише покращать нашу атмосферу. Тому це точно не відволікатиме, а, навпаки, слугуватиме нагадуванням про те, що ми можемо досягти такого результату знову.

Розкажи більше про атмосферу на зборі в Данії: нові гравці, оновлений тренерський штаб…

Чесно кажучи, думав, що нам буде важче знайти спільну мову, але все вийшло дуже легко, і за відчуттями все було правильно. Стосовно складу, то кістяк команди практично не змінився, а нові хлопці швидко влилися.

Щодо тренерів, то було цікаво попрацювати з нашим складом гравців, але вже з іншим штабом. На U18 ми ж працювали з іншими тренерами. Цього разу я відчував, що і ми легко сприйняли новий штаб, і тренери одразу були до нас прихильні. Фактично не змінився лише головний тренер, тому все відчувалось дещо по-іншому.

Один із показників того, наскільки приємною була атмосфера: одразу по поверненню додому ми вже обговорювали наступний збір, адже знову роз’їжджатися тоді ніхто не хотів.

Перед стартом турніру команда провела п’ять тренувань. На чому тренери акцентували увагу?

Загалом на всіх тренуваннях ми напрацьовували організацію гри. На жаль, у першому матчі в цьому аспекті провалилися, але згодом завдяки тренуванням і відеопереглядам тренерам вдалося покращити цей компонент.

Думаю, перед чемпіонатом світу ми ще більше його відкоригуємо. На цьому зборі ми почали працювати над організацією гри у власній зоні, щоб діяти системно. Також, звісно, відпрацьовували більшість.

Якщо порівняти тренування U20 перед минулим чемпіонатом світу та цього разу, чи змінилися підхід і процес підготовки, чи команда все ж готується грати в схожий хокей?

Як на мене, завдання залишилися тими самими, що й перед Бледом. Просто минулого року навіть на чемпіонаті світу ми дещо по-різному грали в різних матчах, а зараз намагалися повністю дотримуватися завдань тренера.

Загалом граємо так само: агресивно діємо в чужій зоні, а в середній і власній зонах усе відбувається за схемою. В атаці ж нам уже давали простір для фантазії.

Швидше відрізнялося те, що минулого року нам давали менше можливостей для креативу в нападі, а більшість голів ми забивали після швидких контратак. Цього разу всі команди організовані, тому за таким шаблоном у зоні атаки вже не зіграти. Рівень суперників зараз не дозволяє нам так діяти, а коли нам дали трохи простору для креативу, гра змінилася.

На твою думку, вже на чемпіонаті світу цей креатив буде перевагою чи все ж гра відбуватиметься переважно за згаданою тобою схемою?

Мені здається, що головне – дотримуватися схеми у власній зоні, а далі найважливіше – забити. Усі кажуть, що суперники на голову сильніші за нашу команду, але я думаю, що якщо наші хлопці відчують упевненість, то в плані креативу та мислення в нас дуже сильна команда.

Згадаємо кожен матч. Розпочали з Норвегії, команди, яка піднялася до еліти за підсумками минулого сезону. Як тобі цей суперник?

Дуже хороший суперник. На відміну від минулого року, норвежці грали в простий хокей і значно частіше використовували силову боротьбу, що нас дуже здивувало.

Визначальними в тому матчі стали перші десять хвилин, коли ми провалили початок зустрічі, а потім не могли забити. Перший період ми провели невдало, а в другому та третьому вже грали з ними максимально рівно.

У чому ти бачиш причину такого початку матчу?

Наче налаштування було хорошим, але відчувалося сильне хвилювання, особливо під час нашої першої зміни та після першої пропущеної шайби. Це трохи морально підбило команду. Треба було ще ввійти в ритм турніру, тим паче з таким першим суперником.

Перед другою грою ти, як і вся команда, дізнався, що виводитимеш збірну на лід у статусі капітана. Розкажи про свої емоції.

Ми були на тренуванні, коли тренер призначив мене капітаном. Я здивувався, але десь у глибині душі був до цього готовий. Насправді був дуже радий, і вже тоді думав про те, що тепер у мене вищий рівень відповідальності. Треба постійно залишатися залученим до гри, а не лише час від часу щось підказувати з лавки.

Коли ти виходив на другий матч, це хвилювання та відповідальність усе ж відійшли на другий план і ти повернувся до завдань гравця, чи вдалося все поєднати?

Мабуть, було дуже хвилююче. Треба було добре себе показати в обох амплуа: і гравця, і лідера. Особливо важко після зміни, коли хочеш сісти на лавку та перепочити, але потрібно допомагати хлопцям, підтримувати їх і підказувати. На лавці стало значно більше роботи.

Наскільки важко було після першого такого матчу?

Було дуже незвично. Хотілося помовчати й подихати, але я розумів, що зараз часу для цього немає.

Давай тепер згадаємо Австрію з ігрового боку. Наскільки складним був той матч і чи можна його порівняти з тим, що був у Бледі?

На останньому чемпіонаті світу Австрія нас конкретно переїхала. Цього року ми виходили на лід із думкою, що це буде рівна гра. У підсумку ми добре почали, і мені здалося, що перегравали суперника, але так і не змогли забити. Натомість ще й пропускали трохи дурні голи.

Стосовно забитих шайб: коли команда добре грає, чого саме не вистачає, щоб рахунок на табло все ж змінився?

Кілька разів мені здавалося, що нам якраз і не вистачало креативу. Усі намагалися грати за схемою, тому, хоч кидків було багато, по-справжньому небезпечних серед них практично не було. Загалом ми створювали багато моментів, але бракувало саме тих, які могли б завершитися голом.

Розкажи більше про те, що відбувалося на льоду в заключну хвилину того матчу?

Це була звичайна зміна, я бачив, що залишається менше хвилини. Коли перед підбором шайби подивився вперед, то побачив, що суперник летить на мене. Коли приймав шайбу, намагався підставити плече, але, на жаль, мені спочатку влучили в голову, а потім у плече. Через це мене трохи відключило.

Тоді мене найбільше здивувало, що Клим Лучкін, наш найменший гравець, поїхав заступатися. У такі моменти починаєш дійсно усвідомлювати, що ви команда не лише за завданням тренера, а й тому, що справді допомагаєте та підтримуєте одне одного.

Заключним став матч проти Данії. Що можеш згадати про ту зустріч?

Ми з хлопцями, з якими я зазвичай сиджу в роздягальні, Семеном і Данею Кураєвим, дуже чекали саме цього матчу. Зрозуміло, що борг за U18 потрібно буде повертати на чемпіонаті світу, але вже тут хотілося розпочати.

У принципі, хоч ми й програли два попередні матчі, виходили на лід із думкою про перемогу. Ми позиціонували себе як сильнішу команду.

Коли команда налаштовує себе подібним чином навіть на матч, у якому на папері перевага на боці суперника, наскільки це допомагає? Чи працює така впевненість безпосередньо на льоду?

Дуже допомагає. Ця впевненість перейшла до нас ще з матчу проти Австрії. Наприкінці тієї зустрічі ми зрозуміли, у чому наші сильні сторони та на що ми дійсно здатні. Ми можемо грати на цьому рівні й добре виглядати на тлі суперників, які на папері сильніші.

Ця впевненість була з нами протягом усього матчу проти Данії. А ті хлопці, які у своїх клубах показують результат, нарешті розслабилися та змогли грати у свою гру.

Якщо підбити підсумки турніру, з огляду на турнірну таблицю, він виявився невдалим для нашої команди. Але чи назвав би ти його таким?

Стoвідсотково не назву цей турнір невдалим для нас, а навіть навпаки. З кожним матчем ми додавали й додавали. Особливо якщо порівнювати з минулим роком, коли дві гри пройшли монотонно й однаково. Я б не сказав, що минулого року вони  дуже добре нас підготували, а цього разу ми відчували, що з кожним матчем ставали сильнішими.

Турнір вийшов ідеальним саме як підготовка до чемпіонату світу, а не як окремо взятий ігровий турнір. Але якраз у цьому й була його цінність.

Ти повернешся до клубу орієнтовно на два-три тижні перед тим, як знову приєднатися до збірної. Як плануєш провести цей час у команді, можливо, над чимось працюватимеш індивідуально?

Хотілося б просто підтримати форму й ці два тижні попрацювати ще більше, ніж перед поїздкою до Данії, аби вирушити до Будапешта в найкращій формі. Особливо хочу попрацювати над швидкістю та кидками, щоб підвищити результативність. Думаю, на чемпіонаті світу вона дуже знадобиться.

Попереду твій заключний юніорський чемпіонат світу. Що це означає для тебе?

Тільки те, що права на помилку вже немає і потрібно показати свій максимум. Я робитиму все, щоб у майбутньому зіграти на дорослих чемпіонатах світу, але більше ми вже не будемо командою 2007 року, і з багатьма хлопцями можемо більше не зустрітися в одному складі. Хочеться показати себе, не підвести друзів по команді та подякувати тренерському штабу за всю довіру.

Усі хокейні новини останнього місяця говорять про повернення росії на чемпіонати світу, зокрема й на ЧС U20. Яке твоє ставлення до цієї ситуації?

Усе відбувається дуже швидко, фактично до чемпіонату, на який це рішення впливає, залишилося менше місяця. Іншого ставлення, окрім негативного, тут і бути не може. Їм точно не місце на чемпіонаті світу. І вони точно не мають забирати це місце в Норвегії, яка на сто відсотків заслужила повернення до еліти.

Окремо тішить бачити ставлення хокейної спільноти. Мене навіть у клубі латиші та чехи розпитують про цю ситуацію, і всі ми погоджуємося в одному: росіяни не повинні там бути. На жаль, поки що ми просто чекаємо на інформацію, бо навіть не розуміємо, скільки суперників у нас буде. Налаштовуємося грати проти найсильніших.