Нам 31. 31 рік ми живемо самостійно. Будуємо, боремося, творимо, вдосконалюємося, перемагаємо. Вчимося на власному досвіді, робимо помилки. Бо без цього теж неможливо.

До 2013-го було прийнято говорити, що Незалежність нам далася безкровно. Це дуже помилкове твердження. Адже до ухвалення парламентом 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності України були століття страшної боротьби, в якій різні покоління українців відстоювали право на існування нашої нації. З одним і ти же ворогом.

Батуринська трагедія 1708-го, Емський указ і Валуєвський циркуляр другої половини ХІХ сторіччя, Крути, совєцька окупація, три Голодомори, сталінські репресії, системне знищення української інтеліґенції – вони намагалися поставити нас на коліна.

Але ми на колінах не стояли ніколи: Конотопська битва 1659-го, Зимова битва в Карпатах часів Першої світової війни, героїчний опір холодноярців і Української повстанської армії, сталевий опір новітніх кіборгів у війні, яка розпочалася в 2014-му на Сході нашої держави і переросла в повномасштабну 24 лютого 2022-го.

Україна – велика нація, нація Героїв. Зараз ми маємо унікальну нагоду – відбити імперські апетити споконвічного ворога остаточно. Щоб жити, творити, боротися, будувати й перемагати, не побоюючись, що варвари й ґвалтівники знову прийдуть і все зруйнують.

З Днем незалежності, рідна країно! Ми вистоїмо!