Пересічний, на перший погляд, матч регулярного чемпіонату Української хокейної ліги проти БСФК, у якому лідери перемогли 9:1, став для 24-річного нападника київського «Сокола» Євгена Фадєєва особливим. Річ у тім, що Євген повернувся на лід після майже місячної перерви, пов’язаної з отриманою в лавах збірної України травмою плеча. Повернення хокеїст відзначив двома результативними передачами. Причому грав з таким настроєм, що це відзначив після матчу навіть партнер за командою Єгор Мажуга. «Бачили, яке НХЛ Женя закрутив? Суперники цілу зміну не могли вийти з власної половини», – не приховував захоплення російський оборонець, для якого недавній Кубок України став уже п’ятим трофеєм в особистій колекції.
– Євгене, вітаю з таким очікуваним поверненням. Яке вочевидь відбулося значно пізніше, ніж очікувалося.
– Дякую. Звісно, хотілося повернутися швидше. Але, поспілкувавшись перед Кубком України з тренером, дійшли до висновку, що ліпше долікуватися повноцінно, пройти реабілітацію і не поспішати. Хоча пауза вийшла надто тривалою. Дуже хотілося грати, бути разом з командою. З іншого боку, якщо є ризик ускладнити пошкодження, то краще почекати і вийти на лід готовим.
– Той факт, що «Кременчук» славиться брутальною манерою ведення гри і вдома у боротьбі за трофей буде агресивним подвійно, під час цієї розмови з тренером перед Кубком враховувався?
– Так, ми з Олегом Леонідовичем (Шафаренком – авт.) припускали, що такий розвиток подій можливий. Ми знаємо, як грає «Кременчук». І обидва кубкових матчі очікування підтвердили. Дивився ці поєдинки зі сторони і бачив, як непросто було нашим хокеїстам. Але «Сокіл» гідно тримав удар і заслужено виграв кубок. Дуже радий за хлопців. Шкода, що спостерігав за цим турніром як глядач. Хотілося вийти, допомогти команді. Але, сподіваюся, в мене ще буде нагода взяти участь у таких поєдинках.
– Форми за час відсутності на льоду не розгубили?
– Намагався постійно триматися в тонусі – відвідував тренажерний зал, крутив велосипед, щодня катався з молодіжною чи основною командами, коли лікарі дозволили ставати на ковзани. Не розслаблявся, щоб щойно відновлюся, відразу увімкнутися в гру на повну.
– Повернення припало на матч з суперником, який представлений відсотків на 90 молодіжним складом. Мабуть, найоптимальніший для вашої ситуації варіант.
– Так. І загалом ми провели цей матч добре. Лише в першому періоді, створивши багато моментів, закинули одну шайбу. Зате результативність у другій 20-хвилинці компенсувала всі попередні промахи. А в третьому періоді за рахунку 7:0 зовсім заспокоїлися. Думаю, всі наші хлопці себе у цьому поєдинку добре проявили.
– Наприкінці матчу відчувалося, що ви маєте дуже велике бажання записати до свого активу гол.
– Справді, дуже намагався. І моменти були. Кілька разів партнери виводили мене на дуже гарні позиції. Шкода, що не скористався.
– З трибуни навіть виглядало, що четверта шайба, записана на Глєба Лєтова, була вашою.
– Ні. Я кидав, шайба відскочила до Лєтова і він додав кидком під поперечину. Красивий вийшов гол. До речі, перший для Глєба за «Сокіл», з чим його й вітаю.
– Гру ви розпочинали в незвичному поєднанні – з досвідченим Віктором Андрущенком і молодим Денисом Гончаренком. Легко знаходили спільну мову?
– Важливо підкреслити, що ми саме почали гру такою трійкою, бо Вітя, на жаль, через болючу травму (після влучання шайби в обличчя – авт.) швидко випав з обойми. До нас із Денисом після того ставили різних партнерів. Можу сказати, що з Гончаренком грається дуже комфортно. Хороший молодий нападник, постійно біжить, активний, може обіграти і віддати.
– Найближчої неділі «Сокіл» вперше після кубкового фіналу зустрінеться з «Кременчуком».
– Переможемо. Обов’язково. Розумію, що суперники будуть особливо мотивованими. Але нічого страшного. Ми їх опустимо на землю.
– Невеликих розмірів майданчик домашньої арени «Сокола», мабуть, робить «Кременчук» з його агресивною манерою гри небезпечним подвійно.
– Вочевидь так і є. Але нічого, ми до цього готові. Будемо битися і вигравати. Повірте, «Кременчуку» буде так само нелегко.
Іван Вербицький, прес-аташе ФХУ
