Студентська збірна України повертається з XXXI Всесвітньої зимової Універсіади на підсумковому шостому місці з 12 учасників, випередивши такі хокейні держави, як Чехія, Словаччина, Латвія та Швеція. Після завершення студентських Ігор-2023 у розмові з прес-службою ФХУ головний тренер українців Вадим Шахрайчук підбив підсумок виступу нашої команди у тривалому турне Північною Америкою.

– Вадиме Валерійовичу, перш за все, як ви розціните виступ студентської збірної України в США на Універсіаді?

– Мені здається, у нашому виді спорту ці Ігри вже перестали вважатися студентськими у тому вигляді, в якому вони замислювалися спочатку. Команди привозять більш збалансовані професійні склади, які можуть боротися за медалі. Той же Казахстан привіз до Лейк-Плесіду фарм-клуб «Бариса» з такими преміальними за перемогу, які багато гравців з чемпіонату України не зароблять і за сезон! Це державний рівень підготовки! Канадці також зібрали найкращих гравців із університетських команд своєї країни, оскільки з 2013 року не могли взяти «золото» Універсіади. Сім гравців із цього складу було обрано на драфті НХЛ.

Дуже сильна та зіграна приїхала Латвія. Не розумію, хто каже, що прибалти приїхали «ніякі»?! Половина команди у Гіртса Анкіпанса з клубу-лідера чемпіонату країни «Мого», а інша половина з другої команди «Земгале», яка виступає на два фронти: у внутрішній першості та другому дивізіоні Фінляндії. Тож турнір вийшов цікавим, пізнавальним та корисним! Якщо ж аналізувати наш виступ і брати до уваги більш вікових суперників, ніж були у нашому складі, гадаю, студентська збірна України була конкурентною і відіграла на Універсіаді задовільно. Навіть на чотири з мінусом, а не три із плюсом!

– Останній поєдинок проти Чехії вийшов гарним за якістю та результатом. Як вдалося зупинити вмотивованого суперника, який бився за місце у плей-оф?

– Дійсно, одна річ виходити і боротися за результат, а інша – змусити боротися у грі, коли тобі вже нічого не світить в турнірному плані. Зізнатися, я мав побоювання щодо останньої зустрічі проти Чехії, чи зможе наша команда нав’язати боротьбу і конкуренцію дійсно потужній команді, яка в «одні ворота» декласувала Японію (5:1) і мала всі ресурси та можливості грати в плей-оф? Але наші хокеїсти впоралися з хвилюванням та якимось мандражем на початку, а потім завдяки своїй мужності здобули вольову перемогу над дуже сильною, мотивованою Чехією!

Приємно, що після тривалого перебування в числі запасного воротаря збірної, після кропітких тренувань та терплячого очікування свого шансу, великий внесок у цей локальний успіх зробив голкіпер Богдан Дьяченко. Напевно, Богдан зіграв свій найкращий матч у сезоні, а може, й у кар’єрі. Тим самим він допоміг не лише команді, а й собі щодо розвитку своєї кар’єри. Не побоюсь сказати, що окрема перемога над Чехією дозволила нам голосно заявити про себе на міжнародній арені! Не забувайте, що минулого року Федерацію хокею Чехії очолив новий амбітний президент Алоїз Гадамчик, який хоче перемагати на всіх фронтах, зокрема й на Універсіаді. У 2022 році їхня національна збірна виграла бронзові медалі ЧС-2022, а молодіжна команда Чехії кілька тижнів тому дала бій канадцям у фіналі U20. Мріяли вони вийти до півфіналу та взяти медалі у Лейк-Плесіді, але ми їх не пустили туди. Чехи після гри буквально плакали на льоду та в роздягальні, бо втратили свій шанс фінішувати на другому місці у групі.

– Чи задоволені самовіддачею та рівнем підготовки наших хокеїстів?

– Взагалі, турне Канадою і потім Ігри на Універсіаді тренерський штаб розглядав як етап підготовки національної збірної до чемпіонату світу у квітні. Хокеїсти мали хорошу нагоду показати себе на льоду, але не всім це вдалося… Хтось приїхав слабким та хворим, хтось ще не переключився з юніорського хокею… Загалом же, гарний турнір вдався Глібу Кривошапкіну, але до нього у нас завищені вимоги, тому що він уміє і може грати сильніше. Наш капітан Вадим Мазур зіграв стабільно і потихеньку перетворюється на лідера, зробивши багато корисної роботи на льоду. Впевнено відіграв Універсіаду Ярослав Панченко, який після переведення до першої п’ятірки додав ланці більше агресії та могутності. Думаю, Панченко може занести виступи у США собі до активу. Так само, як і захисники Євген Ратушний та Андрій Григор’єв, хоча помилки мали місце. Непросто було вписатися в гру новачкові Артему Матейченку, але він зумів додати креативності за рахунок потягу до творчості. Йому б ще додати у націленості на ворота! На жаль, є й такі в нашій обоймі, хто не зміг проявити себе в ході цього тривалого виїзду, тому «відрізав» собі шляхи до збірної на найближчі сезон-два: це стосується не лише гри, а й ставлення до справи, готовності спортсмена до відповідальних ігор за головну команду країни.

– Якби нам вдалося зібрати оптимальний склад на Універсіаду, чи могли б поборотися за нагороди?

– Без сумніву! Матч з мобільною та мотивованою Чехією – тому підтвердження. Якби приїхали Трахт, Мережко, Денискін та Пересунько, які підходили за віком, тоді наша команда точно б грала у плей-оф! Нам не вистачило цих креативних хлопців для «глибини» складу і на розіграш більшості. Якщо не брати кілька яскравих комбінацій та голів у зустрічі зі Швецією, то у нас сформувалася по-справжньому робоча команда, де всі голи приходять на «жилах», трудові…

– Чому так відбувалося?

– Через те, що майже всі наші гравці вузькоспеціалізованого профілю – їм не вистачає творчого підходу та майстерності. Тур, що завершився, «відкрив очі» на нашу мізерну технічну оснащеність: тим же японцям ми поступаємося в катанні, техніці роботи з шайбою і навіть у такому, здавалося б, простому і красивому елементі, як «клац» по воротах. У нас півтора гравця вміють клацати, а це дуже сильно сковує варіанти розвитку атаки. У нас немає погроз від захисників, звідси й беззуба гра у чисельній більшості. Взагалі Японія для нас – справжній камінь спотикання. Це дуже дисциплінована та фізично підготовлена команда. Поки що не можемо підібрати ключі до цієї збірної, причому на всіх рівнях: від юніорської до національної команди. Однак ми працюємо над цією проблемою, адже на ЧС-2023 нам знову зустрічатиметься з азіатами у групі.

– Що вселяє оптимізм?

– З тією ж Японією ми завжди програвали у швидкостях, але, як показала очна гра на Універсіаді, ми здатні витримувати всі 60 хвилин високого темпу і навіть домінувати! Щоб обігравати Японію, нам потрібно виключити помилки. На зимових іграх у США ми впевнено контролювали шайбу у своїй зоні, а потім просто подарували їм два голи: пас на п’ятачок та гол. Самі собі! Як під копірку… Так само вони закинули кілька шайб на молодіжному чемпіонаті світу у грудні, скориставшись нашими «пінками». Потрібно виключити ці помилки, які не дозволяють нам перервати чорну серію ігор з японцями.

Загалом, наші гравці поринули у хокейну атмосферу в рамках туру «Hockey Can’t Stop Tour», не злякалися канадські університетські команди та студентську збірну Канади, загартувалися у міжнародних іграх та отримали неоціненний досвід, який їм має допомогти стати сильнішими.

В’ячеслав Волков, прес-служба ФХУ