Голкіпер юніорської збірної України Семен Майко напередодні відльоту команди на товариські матчі до Будапешта поділився своїми враженнями від заключного етапу підготовки й розповів, які має очікування перед чемпіонатом світу в дивізіоні 1В.
– Гарно попрацювали впродовж тижня на зборах у Броварах, – каже Семен. – Спочатку було помітно, що хлопці прибули в різній фізичній формі. Спочатку було важкувато. Зокрема й мені, бо нещодавно перехворів. Проте всі хлопці – молодчики, протягом тижня гарно попрацювали. У перші дні зборів навантаження були найбільшими, команда мала відчути навантаження, тонус. Нині команда дивиться більш-менш рівно, всі приблизно з однаковим рівнем готовності. Можу сказати, що в збірній завжди працюється з особливим натхненням. Тут інша атмосфера. Картинка трохи змінюється і за рахунок цього додаються сили та енергія.
– Знаю, що впродовж цих зборів було витрачено немало часу на аналіз гри суперників. Що відзначили для себе?
– Та ми й раніше трохи переглядали матчі. Нині всі хлопці дивляться, розбирають гру гравців команд-суперниць. Нам дали завдання – повиписувати статистику по кожному гравцеві. У нашому випадку – по воротарях. Ми з Дімою Кубрицьким і Назарієм Сушаком розділили голкіперів команд-суперниць між собою. Якщо є можливість, додаємо до інформації відеонарізки.
– Хто дістався вам?
– Виділю воротаря збірної Франції Максима Макєєва. Ми з ним разом виступали за один клуб, у Самарі. Знаю його доволі добре і, думаю, зможу дати нашим нападникам якісь корисні поради. Та й загалом, вважаю, на чемпіонаті світу ми здатні боротися з усіма суперниками. Непереможних команд не буває. Тим паче, як на мене, у нашій групі всі суперники приблизно одного рівня.
– Семене, в Україну ви повернулися зовсім нещодавно. У клуб, який зараз посідає останнє місце в таблиці. Мабуть, цей чемпіонат світу для вас – ще й нагода подальшого кар’єрного зростання.
– Звісно, всі ми сприймаємо такі змагання ще й як можливість засвітитися. Але їхати на чемпіонат світу з такими думками не треба. Найперше кожен з нас грає за команду і всі ми повинні сконцентруватися на досягненні результату. Якщо ми допоможемо команді, то все буде гаразд. Щодо моєї клубної кар’єри, то я вдячний Олександрові Бобкіну за те, що після того, як я розірвав контракт із «Сахалінськими Акулами», він набрав мене і запропонував виступати за «Білий Барс».
– На чемпіонаті світу разом із вами воротарську позицію закриватиме Дмитро Кубрицький. У вашому розумінні ви конкуренти чи партнери за воротарською бригадою?
– Одне й інше. Бо конкуренція – це завжди добре, це те, що нас стимулює ставати кращими. Але поряд з тим ми з Дімою повинні підтримувати одне одного і залишатися однією командою. Кожен з нас має бути готовим у будь-який момент вийти на лід, завжди готовим підстрахувати одне одного.
– Хто з голкіпером є для вас еталоном?
– Ще з раннього дитинства мені дуже подобалася гра тодішнього воротаря збірної України і київського «Сокола» Костянтина Сімчука. Пізніше він тренував мене в дитячій команді, приділяв мені дуже багато часу. Дуже поважаю Костянтина Миколайовича і як людину, і як гравця, і як тренера. З сучасних голкіперів виділю Василевського і Бобровського. Взагалі, багато є сильних воротарів. Не зациклююся на комусь одному.
