Нападник «Кременчука» і збірної України став героєм вирішального матчу групового турніру, в якому його клуб переміг 5:1 херсонський «Дніпро» і ґарантував собі місце в фіналі. Іван Савченко відзначився дублем і асистом. У цьому інтерв’ю гравець поділився враженнями про матч і очікуваннями від фіналу.
– Іване, «Кременчук» приголомшив «Дніпро» на самому старті поєдинку, коли двічі поспіль реалізував більшість. Команда робила акцент на потужному старті?
– Так, бо всі хлопці розуміли, наскільки відповідальною буде ця гра. На кону стояв вихід у фінал Кубка, права на помилку ми не мали. Всі гравці вийшли максимально зосередженими.
– Додаткових труднощів додавав той факт, що за добу до того «Кременчук» провів виснажливий поєдинок проти головного конкурента – «Сокола».
– Матч проти киян був справді важким, але нам вистачило часу на відновлення. Всі команди в рівних умовах – усі однаково втомлюються і так само однаково відновлюються.
– Стати героєм такого поєдинку – щось особливе?
– Та який я герой? Дякую партнерам, усій моїй п’ятірці, вони віддали гарні передачі. А я двічі кинув і влучив. Для того, щоб хтось здійснив кидок і забив, працює вся ланка.
– Попри поразку 1:5, «Дніпро» вчинив вашій команді серйозний опір. Очікували, що команда буде такою боєздатною на тлі 1:11 у першому матчі проти «Сокола»?
– Ми розуміли, що просто не буде. Не так давно ми програли херсонцям у рамках чемпіонату, тому розуміли, що для перемоги треба виклатися сповна. «Дніпро» зіграв так, як ми від нього очікували. Ця команда теж хотіла грати в фіналі.
– Усі суперники «Кременчука» відзначають жорстку, іноді аж занадто манеру гри вашої команди, яка нікому не подобається. Хокеїсти «Кременчука» не цураються бити і бити боляче.
– Хокей – чоловічий вид спорту. Силові прийоми присутні на кожному кроці. Мені здається, що всі команди грають у тіло, всі нав’язують силову боротьбу. «Кременчук» у цьому не унікальний. Не знаю, чому виділяють саме нас. У нас такий вид спорту, що по-іншому грати не можна.
– У фіналі «Кременчук» зіграє проти «Сокола». В групі ви поступилися киянам 3:5. У принципі, за грою. Чому той поєдинок для «Кременчука» не склався?
– Важко сказати. Недонастрою точно не було – всі старалися, билися. Про якісь стратегічні розрахунки, щоб програти у групі, а потім перемогти у фіналі, мова теж не йшла. Просто ми надопускали більше помилок, за які були покарані голами. «Сокіл» теж напомилявся, але ми не змогли тими похибками скористатися. Взагалі, у нас дві сильних команди. Хто більше помилок зробить, той і програє.
– Кубковий турнір для вашої команди настільки ж важливий, як і чемпіонат?
– Звичайно, бо це змога здобути в клубну колекцію ще один трофей. Граємо з максимальною відповідальністю. Розуміємо, що перемога в Кубку – це престижно. Тим паче, ми граємо вдома. Домашні стіни нам допомагають. Дякую нашим уболівальникам. На наших матчах завжди неймовірна атмосфера. Глядачі нас підтримують. Їх допомога надає нам сил. Трибуни – це наш шостий гравець. З їх допомогою в фіналі зробимо все, щоб кубок нікуди з Кременчука не їхав. Перед такими матчами завжди з’являються додаткові сили й емоції. Навіть коли впродовж трьох попередніх днів провів три матчі.
