Національна збірна України вселила впевненість у серця своїх шанувальників після першого матчу на навчально-тренувальному зборі у Мішкольці. В рамках підготовки до ЧС-2022 у Польщі підопічні Вадима Шахрайчука та Костянтина Сімчука розгромили словацький клуб «Брезно» з рахунком 8:0, а одним із героїв зустрічі став 19-річний нападник броварського БСФК Денис Бородай, який закинув дві шайби.
– Денисе, з першим дублем у формі національної збірної України!
– Дякую за вітання. Хочу наголосити, що для мене це не лише прем’єрний дубль, а й взагалі перші шайби у формі головної команди країни! Раніше вдавалося відзначатися лише у складі молодіжної збірної України.
– Чи задоволені своїм внеском у спільну перемогу?
– Цілком. Наша молодіжна трійка нападу Бородай – Сімчук – Морозов допомагала один одному у відборі, активно йшла у пресинг, не даючи підняти голову супернику. У результаті забили два голи, а один з них, четвертий, тренери відзначили після гри, похваливши нашу трійку. У тій зміні Михайло Сімчук вкинув шайбу до зони, Фелікс Морозов зіграв на підборі і зумів завдати кидка по воротах, а я добіг на п’ятачок і добив шайбу мало не в порожні ворота. Вийшов гарний робочий гол цілої ланки.
– Чи мали шанси оформити хет-трик?
– Скоріше так, ніж ні. Але, мабуть, я приймав неправильні рішення і втратив можливості для взяття воріт.
– Рахунок 8:0 говорить про повну перевагу збірної України. Словацький ХК «Брезно» виявився слабким спаринг-партнером?
– Мені здається, що результат оманливий… Спочатку словаки непогано бігли, пресингували, але ми продемонстрували непогану реалізацію моментів. До того ж, у нас надійно зіграв на останньому рубежі воротар Дмитро Кубрицький, який відмінно «підчистив» деякі наші провали в обороні! Після гри ми персонально з радістю привітати один одного: він мене – з дублем, а я його – з шатаутом (усміхається).
– Як оцінюєте свої шанси пробитися до фінальної заявки збірної України на ЧС-2022?
– Не моя справа прикидати шанси. Серед нападників конкуренція дуже серйозна, тому викладаюся на всі 100 відсотків, намагаюся демонструвати зібраність та професіоналізм. Скажімо, вийти на лід із тупими ковзанами та падати на льоду молодому гравцю ніхто не пробачить.
– З навантаженнями на зборах в Угорщині впорюєтесь?
– Стараюсь! Мені дуже подобається, що наші тренери, включаючи коуча з фізпідготовки Олега Задоєнка, постійно вносять у програму підготовки комплекс нових вправ на прискорення чи реакцію, щоб відволікати хокеїстів від рутинних занять. У тих же тренуваннях на землі у нас феєрверк найрізноманітніших вправ у парах та поодинці. Акцент робиться для всієї групи м’язів, щоб тренування не повторювалися. І це чудово!
– Який багаж знань примножили під час угорського збору?
– Здобув безцінний досвід у позиційній грі, як у своїй зоні, так і зоні супротивника. Поліпшилося розуміння того, як правильно заганяти суперника у так звані наші пастки-«капкани». Коли слід активно йти на захисника суперника, а коли цього не варто робити. Загалом, багато нюансів.
– Згадаєте, як у вас пройшов місяць з початку війни та до початку зборів у Мішкольці?
– Моїй родині пощастило, бо я зі старшою сестрою, батьками та собакою пересиділи спочатку на Черкащині, а потім у знайомих у Хмельницькій області. Тут було тихо. Іноді спокій порушували лише сигнали повітряної тривоги.
– Зараз ваша сім’я у безпеці?
– Тато поїхав назад до Києва, а сестрі, яка займається гандболом, запропонували контракт у Польщі, і вона поїхала туди з мамою.
– Якщо зірки зійдуться, то можете зустрітися з рідними на ЧС-2022 у Тихах.
– Для цього мені необхідно виграти конкуренцію за місце у складі. А там, гадаю, сестра з мамою не проґавлять можливості приїхати підтримати персонально мене та всю збірну України! Яка б там відстань не була.
– Що думаєте про наших суперників на чемпіонаті світу?
– Не відкрию Америки, всі розуміють, що основні конкуренти за підвищення у класі у нашій групі будуть господарі льоду – збірна Польщі, а також Японія. З азіатами я кілька разів грав за збірні віком до 18 та 20 років. Різкі, невисокі самураї, які за рахунок швидкої роботи ніг не соромляться грати у тіло!
– З Польщею ви також зустрічалися у травні 2021 року на турнірі Beat COVID-19 Ice Hockey у Любляні. «Синьо-жовті» тоді поступилися полякам в овертаймі – 3:4.
– На той турнір з України вирушив досить експериментальний склад із великою кількістю дебютантів. Серед них був і я. У тому поєдинку, здається, я багато працював на команду, відзначився результативним пасом і 2-3 рази ліг під шайбу, за що отримав звання найкращого гравця. Тож мені пам’ятний той матч. Щодо поляків, то в мене склалося враження, що ця команда нам по зубах. Її можна перегравати, тим більше, що зараз у нас зовсім інший за рівнем підготовки та мотивації колектив! Кожен гравець нашої команди мріє в ці жахливі для України дні потрапити до основного складу та заспівати гімн на чемпіонаті світу! А він, як ви знаєте, лунає у хокеї не перед початком матчу, а після закінчення гри.
В’ячеслав Волков, прес-служба ФХУ
