Нападник празької «Спарти» та молодіжної збірної України Артем Грабовецький саме той гравець, який приніс нашій команді третю перемогу на ЧС-2022 у Битомі над Естонією (3:2). Не Данило Царьковський, як помилково записали судді на початку до протоколу зустрічі, а саме 19-річний киянин Грабовецький. Зі спогаду цього скаженого камбека у виконанні збірної України прес-служба і розпочала бесіду з справжнім автором переможної шайби.
– Артеме, чи зможеш відтворити в пам’яті останню хвилину матчу з Естонією, коли стався хепі-енд для нашої команди?
– Просто! На одну з останніх змін ми змінили тактику та поєднання зв’язок, щоб імпровізація стала сюрпризом для суперника і це спрацювало: Вова Волков чудово протягнув шайбу в зону, скинув з-за воріт на Царя (Царьковського. – Прим. авт.), який, мабуть, намагався кинути в дотик, але шайба зіскочила з «пера» прямо мені на ключку, і я вже «закопав» її у ворота. Добре, що ми змогли переламати хід матчу, і все для нас закінчилося так, як треба.
– Емоції довго не відпускали після фантастичного завершення гри?
– Справді, після такого енерговитратного матчу швидко «відключитись» і одразу заснути не так і просто. Емоції ще якийсь час «киплять», тому з хлопцями, незважаючи на пізній час, трохи «охолонули» і пограли в карти, а вже потім вляглися.
– У карти автор переможної шайби також спіймав удачу?
– Ні. У нашій картковій грі Uno брали участь шестеро хлопців і на виході вийшло п’ять переможців і лише один програв – це я (посміхається).
– Зате тобі Фортуна посміхнулася у головній грі того дня – проти Естонії! У твоїй колекції вже були шайби на останніх секундах?
– Хіба що у виступах за юнаків, коли грав у чемпіонаті України U16 чи U17. Тоді я виступав за «Білий Барс» і мій гол за 5 секунд до сирени у ворота «Кременчука» зрівняв рахунок (2:2) та перевів зустріч до овертайму… Але зараз у Битомі інша історія та статус гри! Нема рації навіть порівнювати важливість цього голу з іншими моїми шайбами.
– Як вважаєш, хто з партнерів більше за інших «божеволів» і в стилі весняного Тарзана виплеснув емоції з нагоди перемоги?
– Гадаю, Данило Трахт не приховував своєї радості, а також його тезка Царьківський. Напевно, Цар так щиро та правдоподібно висловлював емоції, що судді у запарі не розібралися та записали на нього шайбу. Добре, що після гри внесли виправлення до протоколу (усміхається).
– Як гадаєш, у рідному тобі Києві були чути відлуння вогненної кінцівки зустрічі Україна – Естонія?
– Не сумніваюся, що мій старший брат Юра, який у дитинстві також займався хокеєм, голосно підтримував нашу «молодіжку». А ось мій батько зазвичай не дивиться матчів у прямому ефірі, а знайомиться з грою в записі, коли Юра дзвонить і повідомляє результат. Може й добре, що так – нервові клітини збереже. А то в такій валідольній кінцівці могло комусь і погано стати.
– Чи чекав від Естонії такого запеклого опору?
– Ми знали, що прибалти замикають турнірну таблицю і їм важливо було набирати очки в трьох зустрічах, що залишилися, але не думали, що буде так важко!
– Яку їжу для роздумів дав поєдинок із Естонією?
– Зрозуміло одне: нам необхідно прибрати вилучення зі своєї гри, тому що у грі «5 на 5», як каже наш тренер, ми не маємо рівних на цьому чемпіонаті світу. Занадто багато двохвилинних штрафів, які ми змушені «вбивати» у своїй зоні, замість того, щоб провести ці дві хвилини у чужій зоні.
– У матчі проти Польщі коуч Олександр Бобкін несподівано зважився на заміну воротаря в середині гри, а проти Естонії взяв потрібний тайм-аут, після якого рахунок дивовижно трансформувався з 1:2 на 3:2. Про що йшлося на лавці під час «брейку»?
– Більшість слів було сказано про тактику, оскільки естонці повністю «розібрали» нашу більшість, і тренери вирішили змінити розіграш «зайвого»: замість Микити Сидоренка, у якого потемніло в очах після поштовху в спину та контакту з бортом у дебюті першого періоду, вирішили випустити Стаса Садовікова… А потім був другий вихід імпровізованої спецбригади, після чого відбувся переможний гол.
– Цьогорічний сезон Артем Грабовецький проводить у статусі легіонера «Спарти» у молодіжному чемпіонаті Чехії U20. Чи задоволений своїм празьким етапом кар’єри?
– У команді мені довіряють, я виступаю у другій п’ятірці, отримую ігровий час у більшості і в нас занадто «глибокий» склад – близько 30 гравців, парочка з яких залучаються до дорослої команди «Спарти». Коли у нас повний склад, то конкуренція за місце у складі божевільна!
У Празі мені все подобається – у клубі створені неймовірні умови для розвитку хокеїстів: у роздягальні є лазня та сауна, до послуг гравців по два льоду на день, але можна і вночі прийти на ковзанку, тобі персонально включать певний «квадрат» освітлення на майданчику та працюй собі! А ще в окремому залі для членів команди облаштований шикарний кидковий центр, де стоять чотири пари воріт на спеціальному покритті та купа шайб!
– І хто в “Спарті” володіє найвлучнішим кидком?
– Думаю, це задрафтований у 5 раунді енхаелівським “Нью-Джерсі” форвард Петер Хаузер, який грає як у нас у молодіжній лізі, так і за дорослу команду “Спарти”.
– А у Артема Грабовецького кидковий прогрес відчувається?
– Мені здається, «підтягнув» свою влучність (посміхається). Хочу звернути увагу, що ми тренуємо силу та точність «пострілу» не лише в кидковому центрі, а й регулярно на ранкових льодових заняттях, виконуючи завдання від «станції» до «станції»! А ще у «Спарті» постійно приділяється увага катанню гравців: якщо в Україні я востаннє виконував спеціальні вправи та завдання з катання 8-9 років тому, то у Празі над цим компонентом з нами працює тренер із дорослої команди «Спарти» і ми 15 -20 хвилин удосконалюємо роботу на ковзанах. Тож у Чехії є чому повчитися!
– Попереду у нас гра з Кореєю на ЧС-2022. Що думаєш про цю команду?
– Корейці привезли на турнір дуже швидку, дисципліновану команду, яка здатна на сюрпризи. А нам необхідно сфокусуватися саме на найближчій грі та забрати три очки, бо ми – сильніші! Головне, не думати про останню зустріч із Японією та відповідально підійти до найближчої гри!
В’ячеслав Волков, прес-служба ФХУ
