Протягом цих вихідних епіцентр хокейного життя в Україні змістився в Дарницький район столиці. Протягом трьох днів, 19-21 листопада, півсотні дитячих тренерів з усіх куточків нашої держави переймали досвід авторитетних шведських спеціалістів Стефана Берґквіста і Фредріка Фріселла. Зазначимо, що попередніх заявок на участь у семінарі, який через однакову кольорову гамму шведського і українського прапорів назвали “жовто-блакитним”, було вдвічі більше. Але кількість учасників довелося обмежити, аби уникнути розповсюдження коронавірусної інфекції.
Для початку зазначимо, що Стефан Берґквіст протягом тривалої хокейної діяльності 10 років виступав за клуб “Рьоґле”, потім розпочинав у ньому свою тренерську кар’єру. Пізніше Стефан трудився у системах клубів “Лександ”, “Кіруна”, “Гельсинборґ” і навіть в українському “Донбасі”. Протягом десятиліття Берґквіст тренував кадетські, юнацькі і юніорські збірні Швеції, п’ять років обіймав ті ж посади в Данії. Фредрік Фріселл натомість майже всю свою тренерську біографію пов’язав з клубом “Карлскруна”. 15 років він віддав цій команді як гравець, а з 2000 року почав працювати в його системі як тренер дитячо-юнацьких команд. Нині Фріселл співпрацює з Федерацією хокею Швеції і за програмою співпраці між національними асоціаціями власне й опинився в Україні. Паралельно Фредрік є асистентом головного тренера рідної “Карлсруни”. Клуб зараз виступає в дивізіоні 1 чемпіонату Швеції.
Варто сказати, що левова частка семінару була присвячена теорії. Українські тренери слухали з уст шведських фахівців у конференц-залі готелю “Братислава” п’ятигодинні лекції у п’ятницю і суботу, а в неділю заняття займало три години. Крім того, у суботу і неділю Берґквіст і Фріселл провели два півторагодинних практичних заняття на кризі ковзанки на вулиці Шалетт.
Практикуватися тренерам допомагали вихованці школи столичної “Крижинки”. Для них ця подія теж була особливою. Діти виконували всі вправи з надзвичайним завзяттям і ретельністю, а слухали шведських тренерів ледь не з розкритими ротами. “Мій Марк займається хокеєм лише рік, – каже мама хлопчика під 71-м номером, знімаючи тренування на телефон. – До того він ходив на футбол і не отримував великого задоволення. А від хокею дитину не відірвеш. Тренується Марк в Олега Полковникова і приходить додому після кожного заняття виключно в доброму настрої”.
Кожен комплекс вправ Берґквіст із Фріселлом підсумовували, збираючи дітей і тренерів для коротких теоретичних підсумків. Приємно відзначити, що майже всі маленькі хокеїсти розуміли Стефана і Фредріка без перекладача. Проте синхронний переклад вівся постійно. І дуже шкода, що представники сайт Xsport, які поширювали неправдиву інформацію, полінувалися прийти і подивитися, як відбувається семінар, самостійно. Однак мова не про те.
“Мені сподобалося, що ви дуже гарно катаєтеся, працюєте з великим азартом і маєте бажання грати в хокей, – каже Стефан Берґквіст дітям. – Але повинен відзначити, що техніка роботи з шайбою в більшості маленьких хокеїстів недосконала. Якби я був вашим тренером, то повторив би це тренування, яке ви тільки що спробували, ще кілька разів”. Також шведські тренери звернули увагу на те, що воротарі під час теорії не повинні стояти осторонь, як то в нас зазвичай практикується, а також слухати, що говорить тренер.
Андрій Срюбко і Сергій Климентьєв
“Було дуже цікаво, – ділиться враженнями від семінару багаторічний капітан збірної України Сергій Климентьєв, котрий відвідував лекції й практичні заняття в компанії іншого легендарного хокеїста Андрія Срюбка. – Прекрасно, що ФХУ запросила шведських фахівців, які освіжили знання кожного з нас. Звісно, всі, хто грав у хокей на високому рівні, ці тонкощі знають. Але без практики деталі стираються з пам’яті. Я особисто згадав чимало речей. А для тренерів, які не грали на тому рівні, що я чи Срюбко, знання, якими поділилися Берґквіст із Фріселлом — нові. Думаю, вони допоможуть нашому хокеєві обрати вірний шлях розвитку. Хоча, безперечно, важливо не лише правильно готувати дітей, а створювати для них конкурентне середовище тут, в Україні, щоб після 12-14-ти років багатші батьки не відправляли своїх чад кудись за кордон. У Швеції всі хлопці залишаються удома, тому перепаду в якості підготовки між дитячим і молодіжним хокеєм у них немає. Крім того, талантів буде більше, якщо в нас знову, як у ті часи, коли хокеєм починав займатися я, буде не набір, а відбір. У нашій команді 1975 року народження було 40 гравців. Натомість уже як тренер два роки тому тренував колектив, у якому було лише 12 хокеїстів”.
Віктор Шишкін
“Надзвичайно корисний семінар для кожного нашого тренера, – коментує спеціаліст харківської СДЮСШОР Віктор Шишкін. – У будь-якому навчанні важливий обмін міжнародним досвідом. А надто, коли мова про український хокей. Думаю, кожен з нас, хто слухав лекції Стефана і Фредріка почерпнув чимало корисної інформації і надалі використає її на практиці. Для нас це великий крок уперед. Маючи відносно невелику за площею країну, шведи постійно знаходяться в еліті світового хокею і постійно боряться там за найвищі місця. Шведських хокеїстів у НХЛ зараз найбільше поміж усіх європейців. Власне, їх система підготовки доречна для нас якраз з огляду на те, що не маючи такої кількості людей, як канадці, американці чи росіяни, шведи примудряються конкурувати з цими країнами в хокеї за рахунок якості підготовки. Можу сказати, що працюючи тренером 10 років, я взяв за основу якраз шведську систему, спілкуюся з тренером школи клубу “Вякше Лейкерс” Тале Стіном, працював у них у літніх кемпах. Зараз від Берґквіста із Фріселла почув здебільшого ті речі, якими послуговуюся вже тривалий час. Хоча, деякі тонкощі підслухав. Дуже сподіваюся, що за цією системою з часом працюватиме весь український хокей”.
“Уважно слухав весь семінар і переконався, що попри всі труднощі ми з точки зору тренувального процесу знаходимося на правильному шляху, – каже молодий тренер Данило Ігнатьєв, котрий нині працює з дітьми 2011-2012 років народження з клубу “Одеса”. – Радий, що з того стислого матеріалу, який нам надали, запам’ятав для себе кілька нових вправ, але загалом переконався, що тренери, які розуміють, що треба робити, аби розвивати хокей за сучасними тенденціями, в нашій країні є. Раніше я вже брав участь у схожих семінарах за участю тренерів зі США. Це корисний досвід. Хотілося б, щоб у нашому хокеї було якомога більше розуміючих людей. А ще — щоб діяла єдина для всієї України, сучасна система підготовки хокеїстів. Тоді отримаємо ефект від нашої роботи”.
Іван Вербицький, прес-аташе ФХУ
