Найближчої ночі, 3 січня, о 4:00 за київським часом студентська збірна України зіграє другий матч у рамках «Hockey Can’t Stop Tour». Після поразки 0:2 у стартовому поєдинку від «Саскачеван Гаскіс» наші хокеїсти переїхали в Калґарі і зустрінуться з лідером Західної конференції студентського чемпіонату Канади «Дінос», командою Університету Калґарі, яка буде базовою командою збірної Канади на Універсіаді-2022.

Варто сказати, що передматчева програма нашої команди виявилася доволі насиченою. Ледь переїхавши з Саскатуна в Калґарі, українці 1 січня відвідали матч регулярного чемпіонату НХЛ, в якому місцеві «Флеймз» перемогли 3:2 «Ванкувер Кенакс». «Вогники», якщо так можна сказати, по-справжньому обігріли українських гостей увагою, не просто надавши безкоштовно місця на трибунах арени «Scotiabank Saddledome», а й подарували всім нашим гравцям фірмові джерсі клубу. В перерві матчу трибуни вітали команду стоячи, а всіх охочих любителів хокею закликали долучатися до збору коштів для повоєнного відновлення українського хокею у рамках фонду «Українська хокейна мрія». Наша делегація була щиро вражена турботою легендарного клубу і висловлює йому за це щиру вдячність.

Калґарі – найбільше місто провінції Альберта з населенням 1 млн 285 тисяч осіб. Там є на що подивитися і що побачити. Зокрема звичайному туристові. Калґарі розташоване на півдні провінції Альберта, в області передгір’їв та прерій, приблизно за 80 км на схід від вододілу Канадських Скелястих гір. Власне, велике щастя, що в наших хокеїстів сьогодні була змога трохи помилуватися тими неймовірними краєвидами. Організатори влаштували команді поїздку на гірськолижний курорт Лейк-Луїс, де відбуваються етапи Кубків світу з гірськолижного спорту та інших екстремальних зимових видів. Велич природи і її краса просто заворожують.

Між тим, вражає й кількість видатних хокеїстів, які народилися і виросли в Калґарі: дворазовий володар Кубка Стенлі Майк Вернон, дворазовий чемпіон світу Тейлор Голл, володар Кубка Стенлі у складі «Калґарі Флеймз» Дана Мурзин та багато інших.

Проте, якщо бути зовсім точними, то гостюємо ми в Університеті Калґарі, який налічує 29 5000 студентів і наукових працівників. Університет приділяє величезну увагу спортові. В рамках підготовки до Олімпіади-1988 на його базі зведено чимало спортивних будівель, зокрема знаменитий ковзанярський «Олімпійський овал».

Арена на честь легенди

Хокейна Арена Батька Девіда Бауера, на якій відбуватиметься сьогоднішній матч, тривалий час вважалася домашньою для збірної Канади. Лише в 2011-му «Кленові листки» перебралися в Оттаву. Арена названа на честь чоловіка, який вважається великим моральним авторитетом в канадському хокеї. Девід Бауер сам грав у хокей і 15-річним навіть отримав пропозицію виступати за «Бостон Брюїнз». Проте приймати пропозицію хлопця відмовив тато. Мовляв, тримати освіту важливіше, ніж стати класним спортовцем. Девід послухав батька, хоча сприйняв відмову від мрії стати професійним хокеїстом болісно. Найвищим досягненням Бауера-хокеїста стала перемога в Меморіальному кубку 1944 року в складі «Торонто Сент-Майклс Мейджорс».

Досягши вершини в статусі капітана команди, Девід прийняв сан католицького священика в Конгрегації Святого Василія, а паралельно 20-річним почав коледжі Святого Майкла тренерську діяльність. Він тренував хокеїстів кількох вікових груп, брав участь у юніорській хокейній раді Хокейної асоціації Онтаріо, лобіював скорочений графік ігор для студентів-спортовців і тренував «Сент-Майклс Мейджорс» до перемоги на Меморіальному кубку 1961 року. У 1961 році Бауер був переведений до коледжу Святого Марка при Університеті Британської Колумбії (UBC), потім два сезони тренував UBC Thunderbirds і вивів їх до фіналу Кубка університету CIAU 1963 року.

Саме за пропозицією Девіда Бауера Канадська аматорська хокейна асоціація вирішила створити команду студентів канадського університету в поєднанні зі старшими хокеїстами, щоб представляти Канаду в хокеї на Олімпійських іграх і на чемпіонатах світу з хокею. У вересні 1963 року Девід заснував програму чоловічої національної збірної Канади з хокею з шайбою і зайнявся пошуком гравців, які підходили б під його концепцію формування команди. Під цю програму якраз була відкрита льодова арена в Калґарі, яка сьогодні носить ім’я Батька Бауера. Університет Калґарі, в структуру якого пізніше увійшла ковзанка, був заснований лише в 1964-му.

На прем’єрній для себе Олімпіаді-1964 року Канада посіла четверте місце, хоча повернулася б додому з бронзою, якби президент Міжнародної федерації хокею Бенні Агерн останньої миті не змінив регламенту. Надалі канадці під керівництвом Бауера виграли бронзові медалі на чемпіонатах світу 1966 і 1967 років, а також на зимових Олімпійських іграх 1968 року. Пізніше Девід керував збірною Канади, яка посіла шосте місце на зимових Олімпійських іграх 1980 року.

У 1970-х роках Бауер тренував у хокейних школах Японії, також він очолював збірну Австрії з хокею під час чемпіонату світу-1973. Протягом усієї тренерської діяльності Девід підкреслював, що хокей є гарним елементом підготовки людей до повсякденного життя, виступав за обов’язкове отримання гравцями освіти і був противником переходу аматорської гри на професійну колію. Бауер удостоєний багатьох нагород, серед яких введення в Зал спортивної слави Канади, Зал хокейної слави, Зал слави IIHF і Зал спортивної слави Онтаріо. Він отримав звання офіцера Ордену Канади.

Активна діяльність Девіда Бауера почала згасати з 1981-го, коли він був інфікований оперізувальним лишаєм. Через хворобу фахівець відмовився від пропозиції очолити збірну Китаю, проте залишався в системі тренерського штабу збірної Канади до 1984-го. Поки дозволяло здоров’я. Бауер помер у листопаді 1988-го, 64-річним, від раку підшлункової залози. Девід ще встиг застати Олімпіаду-1988 у Калґарі. Окремі матчі хокейного турніру та змагання з фігурного катання відбувалися на арені його імені. Перед Іграми вона була реконструйована і наразі може вмістити 1750 глядачів. При цьому розміри самої льодової коробки – незвичні для Канади, великих розмірів за фінським стандартом.

За відчуттями нашої делегації, арена холодна. Проте дуже красномовними є враження після першого тренування на арені Батька Бауера воротаря збірної України Богдана Дьяченка: «Здивувався, коли дізнався, що ця ковзанка збудована в 1963-му. Вона виглядає новішою і сучаснішою, ніж всі наші ігрові арени разом узяті».

Зауважимо, що квитки на матч коштуватимуть $15. Усі кошти будуть переведені на рахунок Фонду «Українська хокейна мрія». За інформацією організаторів, 1400 квитків уже реалізовані. На гру має завітати генеральний консул України в Едмонтоні Олександр Данилейко. Найімовірніше, він проведе стартове вкидання.

Суперник

Команда Університету Калґарі «Дінос», з якою найближчої ночі зіграє студентська збірна України, має 56-річну історію. Вона лідирує в поточному студентському чемпіонаті Канади, вигравши 15 матчів з 18-ти. Найкращим бомбардиром команди э 22-річний Райлі Скоттс, який у 2016-му залучався до лав юнацької збірної Канади U17. На його рахунку зараз – 4 голи + 17 передач у 18-ти матчах. Виділити треба також постать 23-річного найкращого снайпера команди (10 шайб) Джейка Ґріціуса: єдиний поміж канадців американець є капітаном «Дінос».

І, звісно, куди ж у канадському хокеї без бодай одного етнічного українця. 21-річний голкіпер Карл Тетачук (на фото) вважається одним із лідерів «Дінос». Його показник надійності в поточному сезоні – 0,912 відбитих кидків, два шат-аути і 12 з 14-ти виграних матчів.

Проте головна родзинка матчу полягає в тому, що саме «Дінос» стануть базовою командою збірної Канади на Всесвітній універсіаді-2022. І саме з цим суперником у стартовому матчі має зійтися на Всесвітніх студентських іграх у Лейк-Плесіді національна збірна України. Ще до поїздки в Канаду наставник нашої збірної Вадим Шахрайчук говорив, що канадці налаштовані на турнір дуже рішуче і, за його інформацією, збираються вигравати в України з двозначною різницею. Що ж, сьогодні буде змога перевірити, наскільки велика прірва у рівні суперників і чи існує вона взагалі. На Універсіаду від «Дінос» поїде відразу 19 хокеїстів на чолі з тренером Марком Гавеллом (від буде асистентом Ґардінера Макдуґала) і оборонцем Ноа Кінґом, який буде капітаном команди.

Тренерський досвід Гавелла налічує вже 25 років. На трьох чемпіонатах світу він був відео-тренером молодіжної й на одному – національної збірної Канади, в 2015-му в статусі асистента долучився до здобуття канадцями бронзи на Всесвітній універсіаді. Команду Університету Калґарі Марк Гавелл очолює з 2009 року.

«Ми дуже раді приймати збірну України U25 і цінуємо нагоду допомогти зібрати кошти на потреби юних українських хокеїстів, – каже Марк в коментарі офіційному сайту Університету Калґарі. – Це буде великим викликом для нашої команди у час, коли ми готуємося до другої половини сезону. Це почесно – бути частиною цього Туру зі збору коштів».

Одним із найвідоміших вихованців «Дінос» є центрфорвард Пол Ґеддес. У 1987-му він 58-річним виграв Кубок Шпенґлера у складі збірної Канади, а в 1992-1997 роках виступав у німецькій Бундеслізі за «Нюрнберґ Айс Тіґрес». Цікаво, що коли Пол залишив команду, у наступному сезоні на його місце до складу «крижаних тигрів» увійшов 22-річний перспективний нападник з України Вадим Шахрайчук. Сьогодні Вадим у статусі головного тренера протистоятиме рідній команді Ґеддеса.

Трансляція матчу доступна за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=snYcKahgJQM

Федерація хокею України висловлює щиру подяку за допомогу в організації туру нашим спонсорам в турне Канадою – Tim Hortons, Sobey’s, Bell, Sporting Life, а також окремо члену правління фонду «Українська хокейна мрія» містеру Ґорду Міллеру.

Іван Вербицький, прес-аташе ФХУ