Минулий сезон захисник Віктор Білоус відіграв у Молодіжній хокейній лізі України у складі київської «Крижинки» під керівництвом Євгена Аліпова та Василя Бобровнікова, а також команді Олександра Сухенко 2005 р.н., але через військове вторгнення рашистів змушений був з мамою поїхати у Латвію. До Прибалтики 17-річний хокеїст вирушив на початку квітня 2022 року в період активної фази наступу окупантів на Київщину. Саме тут Білоус знаходиться і донині, де в компанії групи українських гравців освоюється в екзотичному з хокейного погляду містечку Єкабпілсі – за 135 кілометрів від Риги.
«Ви здивуєтеся, але в Єкабпілсі створено всі умови для хокею, – розповідає мати гравця Галина Білоус. – Восени 2020 року тут збудували новенький спортивний центр, де під одним дахом знаходиться льодовий майданчик із трибунами, а також універсальний зал із можливістю грати у волейбол, баскетбол, футзал та інші види спорту. Є також тренажерний зал та інші обладнані сучасні приміщення. Лід функціонує навіть у червні, а хокеїсти отримують навантаження на тренуваннях: двічі на льоду та на «землі» (ЗФП) на футбольному полі».
А ще тренувальні заняття у маленькому Єкабпілсі курує та проводить відомий у минулому гравець, а нині тренер спортшколи та аматорської команди міста – Родріго Лавіньш. Екс-захисник збірної Латвії виступав на 10-ти чемпіонатах світу та трьох зимових олімпійських Іграх: у Солт-Лейк-Сіті, Турині, Ванкувері.
«Це цікавий та крутий для мене досвід роботи в Латвії, де Родріго Лавіньш передає свій колосальний досвід дітям та молоді. Вважаю, що за неповні три місяці перебування в Єкабпілсі підвищив свою майстерність щодо хокейного розуміння, катання та техніки кидка, – ділиться своїми враженнями Віктор Білоус. – Від Родріго та інших фахівців часто слухаю підказки щодо правильної гри на синій лінії, моментів кинути з-під гравця та розіграшів з висуванням захисника вперед. Все це – наука та знання у скарбничку моєї майстерності. Що стосується фізичної підготовки та навантажень у Латвії, то поки не відчуваю поштовху вгору через те, що в нинішніх умовах заняття проходять у загальній групі, де збираються хокеїсти різного віку».
Нагадаємо і підкреслимо, що клубна кар’єра Родріго Лавіньша була тривалою, багатою та вельми подійною на переходи – він пограв у 18-ти клубах зі США, Фінляндії, Швеції, Німеччини та у КХЛ у Латвії та росії, тому зараз рижанин передає свій величезний досвід молодим та юним хокеїстам, серед яких і п’ять українських хлопців із Києва, Кривого Рогу та Харкова.
«У Латвії всі українські діти-хокеїсти користуються популярністю та повагою – це відчувається у супервідношенні до них з боку місцевих гравців та тренерів. Окреме спасибі латвійській стороні за теплий прийом, турботу, увагу, співчуття, безкоштовні тренування та дворазове харчування, яке нам забезпечує приймаюча сторона. Важливо, що ковзанка знаходиться за дві хвилини ходьби з нашим гуртожитком, де живуть українські сім’ї-біженці, тож їздити не доводиться. У нас, до речі, є пропозиція розпочати наступний сезон у Латвії, але до підписання контракту поки що справа не дійшла. Аж надто тягне додому до Києва, де нас чекає сім’я. Тож поки що не визначилися з майбутнім, чекаємо на розв’язку закінчення війни, але розуміємо, що це – надовго. До слова, зобов’язана висловити щиру подяку на адресу офісу Федерації хокею України, який у скрутні для країни дні організовано «витяг» нас із військової обстановки у Києві та забезпечив варіант переїзду до Латвії. Той же представник ФХУ Роман Пересада, який координував нашу групу – чудова та толерантна людина! Не уявляю, як він зберігав у собі стільки витримки та терпіння, щоб допомагати під сигнали тривоги виїжджати нашій групі і не тільки до Європи в «спекотні» дні», – згадує Галина Білоус.
Війна ще не закінчена, але одне зрозуміло: молоді українські хокеїсти кілька місяців абсолютно точно перебували у безпечній Європі та головне з користю для справи. У хокейному побуті у наших хлопців справді все непогано в Латвії: тренери хвалять українських гравців, Віктора Білоуса (2005 р.н.) та Іллю Щербака (2006 р.н.), незважаючи на юнацький вік, навіть закликали виступити на турнірі серед дорослих команд, та наші хлопці допомогли команді з міста Єкабпілса посісти почесне друге місце з восьми учасників по всій країні. Слава Україні!
В’ячеслав Волков, прес-служба ФХУ
