Вашій увазі – переклад статті журналіста NY Hockey-Online Ренді Шультца про хокеїстку збірної України Марину Кобчук, яка була чемпіонкою України в складі київської «Україночки», а з сезону-2021/2022 почала виступати за харківських «Пантер». Після початку війни в Україні Марина перебралася у США і зараз намагається проявити себе в клубі «Баффало Б’ютс».

Марина Кобчук сидить на лавці Олімпійської ковзанки, розташованої в Northtown Center в Амгерсті, штат Нью-Йорк. Це другий день дводенного випробувального табору вільних агентів «Баффало Б’ютс» Прем’єр-хокейної федерації.

В той час як погода на вулиці – звичайна для Західного Нью-Йорка погода в кінці червня, на хокейній арені трохи прохолодніше. Для Кобчук та інших 37-ми дівчат, які приєдналися до неї цими вихідними, це були виснажливі два дні ігор, вправ та тренувань. Як і будь-які збори, гравці викладаються сповна, щоб спробувати створити хокейну команду. У випадку Кобчук це можна вважати ультимативною крайністю.

Марина родом з України. Це та сама Україна, яка з лютого цього року перебуває під ударом росії. Генеральний менеджер «Б’ютс» Натаніель Олівер добре знайомий з Мариною і тим, через що вона пройшла, щоб потрапити в Баффало на оглядини.

«Корені тягнуться до періоду моєї журналістської діяльності, коли я вперше зустрів Марину, їй тоді було близько 15 років, — згадує Олівер. – Тоді вони намагалися розвивати жіночий хокей в Україні, у них було лише чотири команди. Марина грала за команду в столиці країни, у Києві».

Марина Кобчук і Нейт Олівер

У 17 років Кобчук увійшла до лав жіночої збірної України.

«В Україні дуже захоплені хокеєм, – продовжує Олівер. – Одні з героїв хокею їхньої країни – Руслан Федотенко та колишній оборонець «Баффало Сейбрз» Олексій Житник. Нинішні хокеїсти отримували багато натхнення від таких хокеїстів, як ті двоє, які потрапили в НХЛ».

Оскільки її країна зараз розорена війною, Кобчук знала, що це, можливо, її єдиний шанс приїхати до Північної Америки та отримати нагоду зіграти в професійний жіночий хокей.

«Ще в березні я звернувся до Марини, щоб переконатися, що з нею та її сім’єю все гаразд, – згадує Олівер. – Вона розповіла мені, що її будинок щодня ризикує потрапити під кулі. Марина та її сім’я перебували в бомбосховищі й жили у підвалі разом із матір’ю та братом. На той час у них було їжі та води, яких вистачило б на два тижні. Зрештою, вони перебралися до села на Київщині. Туди, куди росіяни не дісталися. Але Марина і її родичі все ще чули бомбардування та стрілянину щодня. Звідти Марина та її брат змогли вибратися з України і дістатися до Польщі. Її мама залишилася, щоб продовжувати працювати та допомагати зводити кінці з кінцями. З Польщі Марина змогла потрапити до Франції. А з Франції вона переїхала до Сполучених Штатів. Оскільки вона була в США кілька років тому з жіночою національною командою в хокейній клініці в районі округу Колумбія, у Марини все ще була віза для подорожі у США ще на кілька років».

Зараз Кобчук проживає в районі Нью-Йорка з українською родиною. Олівер пояснив, що в її подорожі до Західного Нью-Йорка був ще один поворот.

«Марина не розмовляє англійською, — пояснив генменеджер «Б’ютс». – В неї є друг у Західному Нью-Йорку, який перекладає для неї. На останньому етапі своєї подорожі в Баффало Марина сама сіла в автобус і здійснила шестигодинну подорож, щоб дістатися до табору «Б’ютс». Одяг та хокейне спорядження вона запакувала у хокейну сумку. Поки Марина тут, вона проживає з українською родиною у районі Баффало».

23-річній Кобчук залишилося подолати ще одне випробовування під час пробного збору.

«Оскільки вона не розмовляє англійською, їй довелося швидко з’ясувати, що їй треба робити на тренуваннях, – говорить Олівер. – Крім того, окремих вправ вона ніколи раніше не виконувала, тому їй довелося швидко адаптовуватися».

Ще одна сторона дивовижної історії Кобчук полягає в тому, що вона чудова пекарка.

«До початку війни Марина брала участь у реаліті-шоу в Україні, – підсумує Олівер. – Завдання там пов’язувалися з випічкою і декоруванням тортів. Вона впоралася дуже добре. Вона не тільки захоплюється хокеєм, але й так само захоплена випічкою. Марина справді дивовижна, м’яко кажучи».

Так, справді.

Ренді Шультц, Жанет Шультц (фото), NY Hockey–Online