Наставник збірної України підвів підсумки виступу команди на Меморіалі Тамаша Шаркозі в Будапешті. Нагадаємо, там наша національна дружина в рівній боротьбі поступилася в серії буллітів італійцям (3:4) і програла 1:2 угорцям.
– Загалом мене задовольнило те, як команда провела обидва поєдинки, – говорить Вадим Шахрайчук. – Ми провели два дуже насичених, напружених матчі. То були корисні спаринги. Велике дякую Федерації хокею, що організувала для нас ці ігри. Обидва матчі тримали в напрузі до заключних секунд. Долю зустрічі з угорцями вирішила гра в нерівних складах. Суперники закинули нам у більшості дві шайби, ми – лише одну. Хоча наприкінці зустрічі в нас теж була нагода реалізувати подвійну більшість, але ми нею не скористалися. Нагоди були, але провести другої шайби не вдалося. Думаю, нам просто забракло зіграності. Хоча одна п’ятірка наче й була більш-менш награною, але треба враховувати, що більшість наших хокеїстів на такому рівні раніше не грали. З італійцями ж за кар’єру взагалі раніше грали лише Роман Благий і Андрій Міхнов. В будь-якому випадку, певен, що від цих матчів гравці і тренерський штаб отримали велику користь. І як команда, і як кожна окремо взята особистість.
– У зустрічі з угорцями наша команда заробила 22 хвилини штрафу. Причому 14 з них – у другому періоді. Багато.
– Угорці останнім часом намагаються сповідувати північноамериканський стиль гри. То відтоді, як команду очолив канадський фахівець Шейн Сімпсон. Угорщина діє агресивно. Ми теж не хотіли бути хлопчиками для биття, готувалися дати суперникові відсіч. Та якщо у першому періоді нам вдавалося нав’язувати силову боротьбу, то в другому емоції зашкалювали. Через те отримали трохи зайвих штрафних хвилин. Наша команда могла уникнути другої пропущеної шайби. Вона не стала наслідком якогось фірмового розіграшу, а влетіла у ворота після сумбурних дій з обох боків.
– При цьому обидва угорських голи були проведені на перших секундах їхньої більшості.
– Так склалася ситуація. Ми маємо звикати, що команди, які сповідують північноамериканський стиль, не намагаються під час гри в більшості розігрувати шайбу до вірного, а часто кидають по воротах відразу, за найменшої нагоди. Якщо говорити про перший гол, то там шайба пролетіла між ніг Андрія Міхнова, який намагався взяти кидок на себе, влучила у ключку Андрія Алексєєва і після подвійного рикошету влетіла у сітку. Звісно, це нещасний випадок, але так буває. Потім, коли угорці тривалий час грали в більшості, хлопці мужньо блокували шайби, фактично не давши суперникам створити гольових моментів. Ми не встояли лише коли діяли у форматі «п’ять на три».
– Майже унікальний для збірної України випадок: обох суперників команда перевершила за кількістю кидків – Італію 41:17, Угорщину 31:29.
– Ці цифри підкреслюють, що ми не дивилися на суперників, які виступають у вищих за нас дивізіонах, знизу вгору, а намагалися нав’язувати свій хокей. Це та філософія, яку ми намагаємося донести. Ми налаштовувалися на перемогу в кожному матчі і в обох поєдинках у Будапешті були близькими до успіху. Особливо в грі з італійцями, де втратили перемогу, пропустивши за секунду до завершення основного часу.
– Для вас турнір в Угорщині – другий у статусі головного тренера. Хоч співставляти з огляду на обставини складно, проте чи спостерігається у процесі творення команди прогрес?
– Порівнювати справді важко, бо склади команд на турнірах у Любляні і Будапешті були різними. Можу сказати, що прогресують окремі молоді гравці. Скажімо, оборонці Денис Матусевич і Євген Ратушний. Обоє провели турнір у Будапешті на дуже високому рівні. Шкодую, що Євген через травму не зміг виступити в Словенії. Думаю, зіграй він тоді, він виглядав би ще сильніше. Видно, що від турніру до турніру в молодих хлопців загартовується характер. А досвідчені гравці вкотре продемонстрували, що вони ще готові приносити команді користь на такому рівні.
– Мабуть, найважливіше зараз для тренерського штабу, щоб команда бодай на два збори поспіль зібралася в більш-менш однаковому складі.
– Це наша біда. На цих зборах ми теж протягом п’яти днів награвали одних хокеїстів, а на лід вийшли зовсім іншими. Це проблема, бо в сучасному хокеї долю гри вирішує гра в нерівних складах. Фактично, виграють зараз ті команди, в яких сильніші спецбригади з реалізації більшості. Але щоб якісно розігрувати більшість, її треба тренувати. Ми такої змоги просто не мали. Хочеться вірити, що перед грудневими зборами ситуація покращиться, що люди нарешті збагнуть, що ми маємо спільно працювати в інтересах національної збірної.
– Ви будете запрошувати гравців «Донбасу» на наступні збори?
– Я буду запрошувати тих гравців, які будуть готові грати за національну збірну.
– «Добре, що є такі міжнародні паузи. Вони – мов ковток свіжого повітря і змога оцінити наш рівень», – це Олександр Пересунько сказав за добу до того, як поїхати з Будапешта.
– У тому й біда, що наші хокеїсти не належать самі собі.
– Ви вже визначилися з чітким графіком наступного збору?
– Так. Зберемося 16-18 грудня, щоб зіграти турнір у Польщі. Суперниками будуть місцева збірна, команди Угорщини і Франції. Попередньо ми збиралися не задіювати на цьому зборі старожилів і запросити молодших хокеїстів 22-25 років. Але зараз розуміємо, що вочевидь доведеться запрошувати тих, хто зможе допомогти команді вже й зараз.
VBET Ukraine — Титульний партнер національної збірної команди України з хокею
