Національна збірна України успішно провела другий мікроцикл підготовки до ЧС-2023 у Таллінні (23-29 квітня) та вже повернулася з Литви до Естонії, де відбудеться світовий форум. У своєму інтерв’ю головний тренер «синьо-жовтих» Вадим Шахрайчук підбив проміжні підсумки зборів, прокоментував зміни у складі, розповів про готовність команди до турніру року і оцінив нашого першого суперника на першості планети – збірну Китаю.

– Вадим Валерійович, збірна України завершила спаринг-програму шістьма перемогами у шести матчах! Який висновок напрошується за три дні до старту ЧС-2023 у Таллінні?

– Результати – добрі, оптимістичні. У перших спарених матчах відчувалося якесь «розгойдування» у наших діях, мабуть, після переїздів із країни в країну, але вже у других за хронологією іграх проти національних команд Угорщини, Литви та збірної клубів Латвії малюнок гри сподобався. Мова про командну швидкість та рух. Це говорить про те, що наша команда продуктивно попрацювала на зборах і заклала той фундамент фізичної підготовки, який дозволяє нам перебувати у гарній  готовності. Сподіваємось плоди нашої роботи пожинати на чемпіонаті світу.

– Команда готова до турніру?

– Ми небагато шайб пропускали у період підготовки, але проблеми нікуди не пішли: наша лінія оборони залишається найбільш вразливою та «м’якою». За винятком парочки гравців ми не вміємо вести силову боротьбу за правилами сучасного хокею. На жаль, у нашому чемпіонаті України силової боротьби дуже мало і якщо навіть вона ведеться, то із грубими порушеннями, які караються матч-штрафами. Ті ж японці останніми роками краще вели силову боротьбу і тому нас перевершували… Також турбує гра наших центральних нападаючих, яким потрібно додавати на точці вкидання.

– За три дні до початку чемпіонату світу ви «відчепили» зі складу трьох «зайвих»: Фелікса Морозова, Гліба Вараву та Дмитра Ігнатенка. Гравці не переконали?

– Фелікс – професіонал, проте ми чекали від нього більшого. У нього виходили часом непогані відрізки, проте ми так і не побачили його в жодному поєднанні, де Морозов виконував той обсяг роботи, який вимагав тренерський штаб. Захиснику Дмитру Ігнатенку не вистачило мобільності, жорсткості та непоступливості. Приблизно те саме стосується й Гліба Варави. Він молодий і знаходиться лише на початку свого великого хокейного шляху. Хлопці вони немаленькі, тому мають використовувати свої фізичні дані та проповідувати більш контактний хокей.

– Хто із кандидатів у заявку на ЧС зумів вас переконати безпосередньо вже під час зборів?

– Напевно, Євген Фадєєв. Цей сезон у Жені не склався, він багато пропустив, вирішував побутові питання, і ми на нього практично не розраховували перед початком збору у квітні. Проте хлопець прислухався, ризикнув поборотися за місце у складі. У перших тренуваннях він виглядав дуже слабо, але правильний підхід та розуміння своєї ролі в команді дозволили йому скористатися шансом та потрапити до заявки.

– Наймолодший гравець команди 20-річний Данило Трахт виявив себе справжнім бомбардиром, хоча ще півроку тому він лише дебютував у національній збірній України.

– Я дуже їм задоволений і в нього все попереду! Молодих гравців прийнято обережно нагороджувати компліментами, але у випадку з Трахтом, гадаю, можна не переживати. Гравець виступає і черпає найкраще в одній із провідних хокейних держав – Фінляндії, зосереджений на хокеї та показує правильні рішення на льоду, які притаманні сучасному світовому хокею.

– Вже 23 квітня старт чемпіонату світу. Маєте інформацію про досить «закриту» для спільноти збірну Китаю?

– Так, інформатори «змалювали» нам картину у збірній Китаю, дали цінну інформацію і плюс до всього наша людина побувала на товариській грі в Ризі між китайцями та естонцями. На папері склад азіатів виглядає навіть сильнішим, ніж у них був торік, коли команда виступала у дивізіоні 2A. Напевно, це не збірна Китаю, а збірна північноамериканців, де є гравці з досвідом ігор у НХЛ та майже всі хокеїсти виступають у КХЛ за «Куньлунь». Тренує нашого першого суперника канадський спеціаліст Грег Айрленд. Тож буде дуже важко, але цікаво з ними позмагатися. У принципі, після першого поєдинку буде зрозуміло, на що ми взагалі готові в Таллінні.

– Що додає оптимізму?

– Те, що протягом 60 хвилин наша команда витримує високий ігровий темп! Плюс ми вміємо однаково мобільно діяти як в обороні, так і в атаці: у нас наразі немає розривів по лініях і не було спадів.

– У розширеному списку збірної України фігурували імена Андрія Міхнова, «північноамериканців» Артура Терчієва, Артура Чолача, Михайла Сімчука, але гравці так і не приїхали на збори.

– Усі ці хокеїсти брали участь, або продовжують виступати у плей-оф своїх чемпіонатів і тому пропустили навчально-тренувальний збір. На даному етапі ми зробили ставку на тих, хто повністю пройшов із командою тритижневий цикл тренувань та матчів. Крім того, збірна України взяла курс на омолодження складу, тож вирішили не залучати після досить важкого для гравця сезону ветерана Андрія Міхнова.

– Як вам рівень нашого останнього суперника у товариських зустрічах – Литви?

– Зізнатись, литовці приємно здивували рівнем підготовки. Думав, вони будуть слабшими, хоч і виступають у дивізіоні 1A.

– Відсутність у складі нападаючого Іллі Коренчука в останній зустрічі з Литвою якось пов’язана з його бійкою у першій зустрічі в Електренаї?

– Ні. Ілля повівся по-чоловічому, постояв за себе наприкінці, коли литовці почали програвати і відверто хуліганити. Загалом Коренчук провів хороший тренувальний табір, зіграв якісні матчі та віддавався повністю грі. У заключній зустрічі він заслужив перепочинок, тим більше, що нам треба було подивитися у справі інших виконавців.

– Пропущена шайба на останній секунді того ж таки поєдинку позбавила воротаря Богдана Дяченка «сухого» матчу. У команді сильно засмутилися з цього приводу?

– Гол на совісті суддів, які вирішили підсолодити гіркоту поразки литовській команді (5:1). Ще пас не дійшов до автора гола, як пролунала сирена!.. Але судді пішли дивитися повтори, викроювати якісь соті чи тисячні секунди, як у баскетболі чи бобслеї… Тому я дуже засмутився за Дьяченка, котрий зараз демонструє якісну гру та заслужив на цей шатаут. Богдан довго йшов до цього підйому, провів насичений сезон і зробив свій внесок в успіх «Сокола» в чемпіонаті України, будучи основним воротарем, а не другим чи третім, як у минулі роки.

– Чи очікує збірна України на потужну підтримку на трибунах таллінської арени «Тондіраба»?

– Ми запрошуємо всіх уболівальників на наші ігри на чемпіонаті світу в Таллінні та гадаю, що не залишимося без підтримки. У столиці Естонії нині мешкає велика українська діаспора людей, які втекли від війни та того божевілля, яке росія та їх режим влаштували на нашій території. Українські хокеїсти чудово заряджаються підтримкою з трибун, і це відчувалося у товариських матчах у Ризі та Електрені, тому збірна України розраховує на нашу публіку в Таллінні. Сподіваюся, ми зможемо порадувати шанувальників хокею симпатичною грою та головне підсумковим результатом – перемогою.

В’ячеслав Волков, прес-служба ФХУ із Таллінна

Титульний партнер національної збірної України – INNOVECS