Сьогодні молодіжна збірна команда України з хокею розпочне свої виступи на чемпіонаті світу в Угорщині.
Другий рік поспіль наша команда розпочне змагання матчем проти однолітків із Казахстану. Минулорічну дуель у британському Дамфрізі Віталій Лялька, Віталій Андрейків, Антон Бойков, Едуард Захарченко, Євген Тимченко, Владислав Луговий, Володимир Варивода та Сергій Кузьмик разом із Олександром Годинюком згадують з невеликою охотою. Результат того поєдинку (2:7) як і сама гра нашої команди залишили багато запитань. Втім найсильніше за останні кілька років покоління молодих українських хокеїстів на чолі з Віктором Захаровим та Юрієм Петранговським той чемпіонат провели не надто переконливо.
Історія протистояння
Третій рік поспіль Україна та Казахстан зустрічатимуться в рамках молодіжних чемпіонатів світу. До «дамфрізької трагедії» був непростий поєдинок у Донецьку. Звитяга у тому матчі гарантувала переможцю не лише нагороди чемпіонату, а й непогані шанси на підсумкове перше місце. Втім у основний час гри була зафіксована нічия (на шайбу Дмитра Фісенка точним кидком відповів Юрій Петранговський), яка й поставила хрест на перспективах обох команд на підвищення в класі. У серії буллітів казахстанці реалізували усі свої спроби і здобули перемогу. Втім за підсумками турніру їх випередила команда Польщі, а нашу команду з п’єдесталу пошани посунули італійці.
Не зважаючи на щільний графік особистих протистоянь в останні роки, загалом Україна та Казахстан на молодіжному рівні провели лише шість офіційних поєдинків. Одного разу команди зустрічалися навіть у елітному дивізіоні. 29 грудня 1999 року одне з найсильніших поколінь казахстанського хокею обіграло українських однолітків з рахунком 5:2. У тому матчі фактично вирішувалась доля збереження прописки у вищому дивізіоні. Казахстан пробився до чвертьфіналу, а українська команда грала стикові матчі за місце в топ-10 проти словацьких однолітків.
Цікаво, що з тієї команди у Казахстану заграли на високому рівні одиниці. В України ж Вадим Селіверстов, Денис Ісаєнко, Олександр Побєдоносцев, Євген Ємельяненко, Роман Щербатюк, Олександр Матерухін, Олег Шафаренко, Артем Бондарєв, Денис Заблудовський та Артем Гніденко захищали кольори національної збірної на чемпіонатах світу. Ще ряд гравців виступали у синьо-жовтих светрах з маркуванням National Team у неофіційних матчах.
Не найприємніші спогади від зустрічі з Казахстаном залишились в українських вболівальників після домашнього чемпіонату світу 1997 року. Українці, які щойно залишили клас найсильніших, не лише поступились казахстанцям (знову ж таки у стартовому матчі – 1:3), а й програли потім Франції та Латвії.
Втім були й приємні сторінки українсько-казахстанських протистоянь на молодіжному рівні. У кваліфікації до групи С в Ризі 1992 року наша збірна здобула перемогу 1:0 і розпочала свій блискавично швидкий шлях до світової еліти. А 30 грудня 2002 року в Алмати було зафіксовано нічию 3:3 у ключовому матчі за вихід до еліти. Тоді такий результат вважався комфортним для господарів, які мали значно кращу різницю закинутих та пропущених шайб в решті матчів. Але коли команда Сергія Лубніна приїхала на заключний матч чемпіонату для участі у медальній церемонії та отримання срібних нагород, синьо-жовті були введені в стан шоку: команда Японії псувала свято місцевим вболівальникам, буквально шматуючи оборону господарів. В підсумку японці перемогли 6:2 та подарували українській збірній першу позицію в групі.
Тож, як бачимо, вдала гра проти Казахстану для нашої збірної завжди ставала запорукою успішного виступу на всьому турнірі.
Збірна Казахстану: версія 2015
Як і в попередні роки, команда Сергія Старигіна – це зіграний колектив, основу якого складають гравці команди МХЛ «Сніжні Барси» та ВХЛ «Казцинк-Торпедо». Єдина відмінність від попередніх сезонів – більша кількість гравців із досвідом гри у вищій лізі.
Валерій Севідов основним воротарем команди став ще два роки тому, але наявність ігрової практики лише на рівні чемпіонату Казахстану може змінити розстановку сил на воротарській позиції. Тим більше, що Юрій Волосенко в МХЛ грає регулярно і достатньо надійно.
Серед захисників можна виділити габаритного Івана Степаненка, Володимира Межебіцького та добре знайомого за виступами у складі «Молодої Гвардії» Станіслава Зінченка.
В лінії атаки у Казахстану з’явилася серйозна проблема. Основне ударне тріо збірної останніх трьох років Міхаліс – Кошелєв – Савицький нинішнього сезону зібратися разом не зможе. Семен Кошелєв, який прекрасно себе проявив у «Красній Армії», отримав травму і чемпіонат пропустить. Те ж саме стосується і одноклубника Кошелєв та вже екс-капітана молодіжної збірної Юрія Сергієнка. Не за роками грамотного захисника з прекрасним кидком не захотів відпускати клуб.
Є проблеми й у інших лідерів атаки. Кирило Савицький хоч і регулярно грає у ВХЛ, проте хотів би мати більше ігрового часу. Але якщо Савицький провів 22 поєдинки, то Нікіта Міхаліс більше часу проводить у переходах між «Сніжними Барсами» та «Барисом». За обидві команди надзвичайно талановитий праворукий форвард зіграв лише 7 матчів.
Однією із головних інтриг чемпіонату буде гра Даміра Риспаєва, який у «Барисі» частіше граю у обороні, а в збірній виконує роль форварда. Дамір нещодавно потрапив до епіцентру скандалу після бійки з Олександром Світовим. Наставник «Бариса» Андрій Назаров виховує з Риспаєва тафгая. Тож не дивно, що за 4 матчі у КХЛ 19-річний виконавець здобув вже 46 хвилин штрафу. Як буде вести себе Риспаєв на міжнародній арені покаже час.
Очікування та перспективи
Вже не перший рік команду Казахстану розглядають у якості головного та безальтернативного фаворита Дивізіону ІВ. Але разом із тим після пере форматування системи розіграшу чемпіонатів світу кожного року знаходиться колектив, який залишає Казахстан позаду себе. На чемпіонаті 2012 року у Польщі на шляху казахстанців стали французи, 2013 року в Донецьку Казахстан опинився за спиною Польщі, а минулого сезону не зумів випередити Італію.
На турнірі в Дунайвароші серйозних конкурентів у представників Середньої Азії не проглядається. Але подібні заяви звучать останні три сезони. Тож дивуватися тому, що казахстанці ослаблені відсутністю двох провідних гравців не зможуть виконати поставлене завдання, не варто. Товариські матчі проти Латвії, в яких прибалтійська команда легко переграла суперників, лише підтверджують цей факт.
Що ж до перспектив підопічних Ігоря Чібірєва у першому матчі турніру, то тут багато буде залежати від налаштування гравців обох команд. Минулого року саме відсутність концентрації та недостатня мобілізація не дозволили нашим хокеїстам поборотись за хороший результат. Важливим фактором буде і робота голкіперів. Особливо враховуючи високу вірогідність гри «другим номером».
Якщо згадати про протистояння цих поколінь гравців на рівні юніорів, то спогади у наших хокеїстів не найприємніші. У квітні 2013 року також у першому матчі турніру казахстанці перемогли 8:0. Втім з тієї команди у наших залишилось менше половини гравців. Тай лідери нинішньої збірної тоді на чемпіонат не потрапили.
Цікаво, що тоді казахстанці зібрали усіх найсильніших хокеїстів, виграли усі матчі та пробилися до Дивізіону ІА. Але було це достатньо давно. І сьогодні буде зовсім інший хокей.
Дунайварош Йєгчарнок.
21:00. Україна – Казахстан
