Минулого тижня захисник збірної України Пилип-Пангелов Юлдашев зробив свій внесок в успішний виступ головної команди країни на меморіалі Тамаша Шаркозі в Будапешті, а вже найближчої п’ятниці (18 листопада) зіграє за свій польський клуб «Унію» проти українських хокеїстів у формі «Кременчука» в рамках півфінального раунду Континентального кубка.
– Пилипе, для «Унії» старт у єврокубку – велика подія? В Освенцимі відчувається підвищена увага до півфіналу Континентального кубка?
– Такого ажіотажу та «напруги» перед єврокубком, який був присутній під час мого виступу за «Донбас», тут, звичайно, не відчувається. У «Донбасі» єврокубок – це ледь не найголовніший відрізок сезону, а у Польщі все не так. Ми йдемо від матчу до матчу і не поділяємо зустрічі на головні та другорядні. До всіх суперників готуємось серйозно та не заглядаємо далеко вперед. Вся увага лише до найближчого суперника.
– А найближчий у вас якраз – «Кременчук». Тренери та партнери в «Унії» вже розпитують про команду Олександра Савицького?
– Подивитися відео за участі суперників – зараз не проблема. Думаю, тренери «Унії» поінформовані та провели відеоаналіз «Кременчука», тому моїх рекомендацій та підказок не потребують. А що стосується партнерів, то деякі хлопці з тих, хто молодший, справді цікавилися: «Як грають? Як вони біжать?»
– А ти?
– Сказав, що легко точно не буде (посміхається)! Тим більше, що «Кременчук» отримав підсилення складу сімома орендованими гравцями із «Сокола» та «Дніпра» і майже всі вони виступали за збірну України в Будапешті.
– Роз’їжджаючись із табору збірної, обмінювалися з партнерами репліками стосовно майбутньої зустрічі на словацькій землі в єврокубку?
– А як же! Загальний обмін думок зводився до того, що ми один одного «розкатаємо» в Нітрі.
– То хто ж потрапить до Фіналу Чотирьох? Наважишся на міні-прогноз?
– З огляду на те, що путівки у фінал отримають дві команди з нашої групи, думаю, на папері перевагу матимуть господарі льоду – «Нітра». На користь словаків говорить міцний склад та сприятливий календар зі звичним вечірнім часом початку матчів. А за другу путівку, мені здається, посперечається «Унія» та «Асіаго»… Але багато що залежатиме від першого дня турніру.
– Через день після турніру національних збірних ти ще встиг зіграти у чемпіонаті Польщі проти ГКС «Катовіце». Як почуваєшся після такого скаженого графіка ігор?
– Зізнатися, остання гра далася тяжко – відчував дискомфорт у русі. Все-таки четвертий поєдинок за шість днів наклав свій відбиток та ще й з переїздами з міста до міста. Плюс різний ритм та стиль хокею у складі збірної та клубі – це теж має значення та потребує час на «перезавантаження». Довелося «включатися» вже під час зустрічі з «Катовіце».
– Тренери не пропонували перепочинок на зустріч чемпіонату Польщі?
– Запитували, чи не хочу я відпочити? Але наш календарний матч був гостьовим проти чемпіона, тож я відмовився і вирішив допомогти партнерам. Здорово, що перемогли та відірвалися від переслідувача на чотири очки.
– Але попереду у вас ще три матчі поспіль на євроарені за щільним графіком!
– Нічого, впораємося. У тренерській обоймі – 9 захисників, тож напевно буде якась ротація складу.
– Хто лідери сьогоднішньої «Унії», яка захопила одноосібне лідерство у Польщі?
– У нас довга лава запасних та збалансований склад, де може «вистрілити» не лише гравці збірної Польщі Крістіан Дзюбінський чи Себастьян Ковалувка, а й будь-хто із легіонерів, яких у нас у команді більше десяти. Наприклад, в останній грі проти «Катовіце» (5:4) три із п’яти командних шайб закинула четверта ланка нападу, де виступає мій співвітчизник Андрій Денискін. І всі три шайби дуже класні по-хокейному!
– Загалом задоволений своїм становищем у клубі?
– Так, мене в Освенцимі все влаштовує – колектив, ставлення менеджменту до гравців, ігровий час, умови проживання та найголовніше – чудові вболівальники! Вони тут – супер! Практично на кожному матчі в Освенцимі – повні трибуни, а фанатський сектор заводить дуже затято! На початку виступів у Польщі я був приємно здивований їх шаленою і щирою підтримкою.
– З тобою кольори «Унії» захищають земляки з Києва – Андрій Денискін та Павло Падакін. Тримаєтесь разом чи у кожного своя компанія?
– У нас хоч і інтернаціональна команда, але немає такого, що поляки спілкуються лише з поляками, а легіонери – з легіонерами. Ми всі «варимося» в одному котлі та допомагаємо один одному у спілкуванні на льоду та поза льодом з будь-яким членом команди.
– Цікаво, екс-збірник Павло Падакін цікавиться виступами та нинішньою обстановкою у збірній України?
– Так, після мого приїзду запитував: «Як гралося в Будапешті? Що цікавого?”. Поговорили трохи й надалі перейшли на клубні справи.
– Воротар збірної України Едуард Захарченко мріє забити гол і стати чемпіоном України. А які цілі ставить собі Пангелов-Юлдашев?
– Звичайно, всім спортсменам хочеться прогресувати і якнайчастіше перемагати в клубі та зі збірною твоєї країни, але особисто у мене після 24 лютого в голові крутиться лише одна мрія – скоріше б закінчилася війна і перестали гинути мирні люди та наше хоробре військо ЗСУ!
– Насамкінець – до теми збірної України. Третє місце у Будапешті обнадіяло?
– Додало позитиву (посміхається). Вважаю, досягли нормального, адекватного результату. Чи могли більшого досягти? Могли! Думаю, у нападі ми не показали й 50 відсотків свого потенціалу. Так, моменти створювали, але не достатньо. Що стосується оборонних дій та помилок, які б призвели до небезпечних ситуацій біля наших воріт, то їх було мінімум. У захисті збірна України зіграла суворо та надійно, у чому велика заслуга нашого воротаря – Захарченка. Едуард дуже добре відпрацював.
В’ячеслав Волков, прес-служба ФХУ
VBET – титульний партнер національної збірної України з хокею
