Наступною зупинкою у подорожі хокейними містами нашої держави для спеціалістів Федерації хокею стало місто-індустріальний гігант – Кривий Ріг. Беручи до уваги той факт, що у цьому місті немає таких давніх хокейних традицій як, наприклад, у Києві, Харкові чи Дніпрі, дисциплінованості, завзяття та бажання працювати місцевій школі не займати.
«Саме тут ми побачили найбільшу зацікавленість у семінарі. Директор ДЮСШ-1 Суббота Юрій Вадимович та адміністрація школи, розуміючи важливість підготовки молодих суддівських кадрів, всіляко сприяли проведенню практичного та теоретичного заняття, а також заохоченню учнів школи до суддівства. Через правильно побудований робочий процес до нашого семінару приєдналися: учні школи декількох вікових категорій, випускники, тренери-викладачі та представники регіонального аматорського хокею.» – акцентує один із спеціалістів Федерації Ілля Хохлов.
Судді – це також команда, у якій варто підтримувати один одного, допомагати молодшим, створювати позитивну атмосферу та дружній мікроклімат. Продуктивне зростання рівня майстерності арбітра можливе лише за умови передачі досвіду молодшим поколінням, сталому розвитку кожного судді як професіонала, особистості та командного гравця, а також при правильній роботі над помилками під керівництвом судді-інструктора.
У минулому сезоні кількість арбітрів із категорією «юний суддя» була невисокою, але варто відзначити, що більшість з них була саме з Кривого Рогу. Крім того, проводилися тренування для юних суддів на льоду. Адміністрація школи знаходила для цього час та ресурси, і їх праця не пройшла безслідно. Юні арбітри постійно практикувалися на матчах дитячих команд і під кінець сезону мали вже достатній рівень підготовки та гарно відпрацювали ігри фіналу змагань серед юнаків 2006 року народження. Під керівництвом досвідчених колег, арбітри працювали у системі «чотири судді на льоду», що стало для них хорошою школою, бо навіть не на всіх матчах дорослих команд використовують цю найсучаснішу систему суддівства.
«Дуже хочеться побачити ще більший прогрес таких молодих хлопців, як Артем Бишляга, Денис Тарасевич, Ілля Величко у наступному сезоні.» – зазначає Ілля Хохлов.
12-го вересня на льодовому майданчику юні арбітри мали два практичних заняття із основ суддівської майстерності. Розглядали та відпрацьовували правильну поставу під час руху, чіткість та вправність жестів, правильну методику вкидання шайби, правильний рух під час фіксацій положень поза грою та прокидань, навички локалізації конфліктів. Також у тестовому режимі були виконані вправи, які використовуються для тестування суддів на льоду. Усі учасники були різними, але найголовніше, що під час заняття у кожного відображалося яскраве бажання навчитися чомусь новому. А це найголовніше у будь-якій справі.
Після льодового заняття відбулася лекція під назвою «Основи суддівства у хокеї з шайбою», де розглядалися питання без яких покращення суддівської майстерності неможливо уявити, а саме суддівське екіпірування, суддівські якості, обов’язки арбітрів (до, під час та після гри), роль судді в управлінні грою, методичні документи для арбітрів, системи суддівства, позиція та рух арбітрів на льоду, зупинки гри (положення поза грою, прокидання шайби, зарахування голів), процедура проведення вкидань, критерії накладання штрафів та інше.
Було дуже цікаво поспілкуватися з усіма учасниками, відповідати на їх запитання, питати щось у них. Потім для тренування теоретичної готовності було проведено експрес-тестування на знання правил спортивних змагань.
Велика подяка тим, хто долучився до цієї надзвичайно цікавої та пізнавальної програми, саме ці юні арбітри – майбутнє українського суддівства. І спеціалісти Федерації переконані, що через кілька років наполегливої праці саме ці хлопці та дівчата будуть працювати на міжнародних змаганнях.
З нетерпінням чекаємо нового сезону, щоб побачити юних арбітрів: Аріпова Олексія, Пасько Дениса, Тельнова Валентина, Книгу Олега, Ібраєва Андрія, Кущова Микиту, Хромишина Іллю, Коломойця Івана та Майфельд Ангеліну у роботі на льоду.
Також не забудемо про вже дорослих суддів, які теж відвідали семінар і будуть допомагати юніорам опановувати нове амплуа. Це судді другої категорії Михайлов Ігор, Березін Дмитро та Кочура Олександр.
Лише за умови наявності такого комплексного та відповідального підходу до справи можна досягти успіху у вихованні молодого покоління суддів. Але неможливо уявити ці успіхи у підготовці юних суддів та розбудові суддівства регіону без великого внеску Філіпченка Євгенія. Він – суддівський координатор регіону, суддя поза льодом, основний мотиватор та рушійна сила прогресу. Постійний контроль під час матчів, підказки, настанови, повага один до одного – саме такі цінності панують у місцевій суддівській бригаді. Євгеній – відмінний організатор процесу та приклад як для арбітрів-початківців, так і для усіх суддівських бригад та колегій України. Ми поспілкувалися з Євгенієм та дізналися про причини такого стрімкого розвитку місцевого суддівства:
– У Кривому Розі більше юних арбітрів, ніж у всіх інших містах України, і вони постійно залучені у процес практичного суддівства на льоду. У чому секрет успіху?
– Я вважаю, що секрет успіху у системному підході та бажанні працювати. Ми не вічні і потрібно готувати собі гідну зміну. У нас хороший колектив, гарна арена та й адміністрація усіляко підтримує наші ініціативи.
Знайти та переконати людей у перспективності суддівства – перший крок до успіху, другий – робота з людиною. Необхідно підказувати, призначати на ігри, хвалити, сварити, коли потрібно. Третій крок до успіху – це створення гарних для роботи умов та відсутність страху перед ризиком.
Минулого тижня на дитячому турнірі усі юні арбітри вже спробували себе і у ролі головних, і лінійних суддів. Було складно, але головне – правильний настрій та готовність отримувати задоволення від того, що робиш. Адже шлях в тисячі миль завжди починається з першого кроку.
Ми постійно повторюємо суддям, що вони такі ж учні, як і хокеїсти. Це ж дитячий хокей і найголовніше – вчитися отримувати задоволення, а не перетворювати процес навчання на війну, в якій перемога потрібна будь-якою ціною. Мені здається, що саме через надмірний психологічний пресинг, багато хто залишає суддівство,. Якщо вдасться змінити цей підхід, буде набагато простіше.
– Як вдається не втрачати оптимізму у такій роботі? Де знаходите мотивацію?
– Неможливо бути засмученим, коли завжди у процесі. Робота, яка дає результат, не може засмучувати. Це моя мотивація допомагати людям ставати краще, навчати їх дисципліні, відкритості, правильним навичкам комунікації. І я також навчаюсь, постійно намагаюсь опановувати щось нове, перечитувати правила та рекомендації для суддів.
– Яку якість ви вважаєте найголовнішою для арбітра?
– На мою думку, найважливішими є бажання та здатність навчатися.
– Як ви вважаєте чи є у програми підготовки суддів майбутнє?
– Звісно, молодь – це наше майбутнє! Якщо програма буде працювати, усім буде добре, бо як кажуть: одна гра – одна сім’я. Без підтримки та комунікації між гравцями, суддями, батьками, тренерами буде дуже важко рухатися вперед. Але я вірю, що ми усе зможемо!
