«Харківські Берсерки» завершили другий для себе сезон серед елітних команд українського чемпіонату на останньому, шостому місці, з шістьма очками в 30-ти матчах в активі. Звісно, суто математичний результат не вражає. Однак треба враховувати реалії і особливості сучасного вітчизняного хокею. Власне, з огляду на них головний тренер і генеральний менеджер «Берсерків» Павло Легачев озирається на пройдений шлях і заглядає в майбутнє з оптимізмом. Чому – він пояснює в цьому інтерв’ю. Де окрім суто внутрішніх справ «вікінгів» наш гість розкрив деякі особливості найближчого березневого туру «Берсерків» у США.

– Результат результатом, але основним нашим завданням перед стартом чемпіонату був намір пройти весь турнірний шлях, – починає з підсумків сезону пан Легачев. – Тієї ж миті, коли шанси на плей-оф стали примарними, прийняли рішення віддати лідерів команди на правах оренди в клуби, які ведуть боротьбу за чемпіонство. Це буде корисно і для самих хокеїстів, і для колективів, які вони підсилили. Хлопці мають шанси крізь виступи у внутрішніх змаганнях потрапити до лав збірної. Ми не могли їх стримувати. І це був позитив ще й для нашої команди. Бо після того, як Богдан Дьяченко перейшов у «Сокіл», ми побачили, що молодий Захар Касатонов може бути гідною заміною Богданові вже в найближчому майбутньому. При правильному підході до роботи це може бути хороший голкіпер навіть для національної збірної України.

Завдання, які ми перед собою ставили, виконали: дали повноцінну ігрову практику вихованцям харківського хокею і підготували крізь цей сезон кількох гравців, які стали окрасою чемпіонату. Це стосується і надійності Богдана Дьяченка в «Соколі», і результативності Євгена Абаджяна в «Кременчуку», і той факт, що в першій парі оборонців «Кременчука» виступає Філіп Матвієнко. «Берсерки» дали змогу перезапустити кар’єри досвідченим хокеїстам і переглянули в серйозних умовах виконавців, на яких можна розраховувати в майбутньому. Також зрозуміли, над чим треба працювати.

Звісно, місцем у турнірній таблиці ми не задоволені. Проте з точки зору якості це був непоганий сезон.

– У контексті розкриття талантів «Берсерки» проявили себе навіть у кінцівці, вже коли виступали без лідерів. Оборонець Расім Абдуллаєв та нападник Тарас Карнаух, опинившись у вашій команді на правах оренди, видали яскраві і результативні відрізки…

– Так, ці хлопці добре себе проявили. Над ними ще треба працювати, але потенціал помітний. Не знаю, які подальші плани на цех хокеїстів у «Кременчука», але для себе побачили, що провівши цей обмін, ми практично нічого не втратили. З огляду на результативність так точно. Вона стала навіть вищою, ніж була раніше.

– Більшість хокеїстів у складі «Берсерків» – молоді вихованці харківського хокею. Хто з них має потенціал, щоб затриматися в професійному хокеї надовго? Чи з’явилися в команді хокеїсти, яких ви могли б порадити наставникові юнацької і молодіжних збірних України Олександрові Бобкіну?

– Відразу скажу, що мені хотілося б від цих хлопців трохи більшого. З іншого боку, для більшості з наших молодих хокеїстів цей сезон – перший у професійному хокеї. Якби ми мали змогу проводити домашні матчі дійсно вдома, а не баражували впродовж чотирьох місяців з виїзду на виїзд, то підсумок для нас міг бути набагато кращим. Хлопці ще не звикли до такої кількості стресів. Не лише ігрових, а й пов’язаних з постійними переїздами. Маємо розуміти, що то ще фізично не зміцнілі молоді люди.

Тренерам збірної нікого радити не хотів би. Вони дивляться наші матчі і можуть зробити висновки самі. Зі свого боку поставлю позитивну оцінку згадуваному вже Касатонову, а також нападникові Іванові Омельчуку. Хлопець забив кілька гарних шайб. Зокрема у ворота «Кременчука».

– Для «Берсерків» цей чемпіонат можна було б розбити на дві частини. Попервах виглядало, що ваша команда має перевагу над «Києвом» і десь навіть намагається не відставати від «Легіона». Однак надалі суперники пішли у відрив…

– Повинен сказати, що на «Київ» я взагалі не орієнтуються. Власне, цей суперник сам позиціонує себе як колектив, створений для першої ліги. Ці хлопці грають у своє задоволення. Ми ж працюємо з прицілом на перспективу. Ставили собі за мету переглянути всіх хокеїстів з Центру олімпійської підготовки Харківщини, щоб надалі ефективно зациркулювала і працювала в інтересах «Берсерків» вся обласна система ЦОП.

При цьому ми могли обійти «Київ». Десь не реалізували моменти, десь відчували труднощі іншого характеру. Це не принципово. «Київ» завершив сезон і може пити пиво, а ми поїдемо у США, щоб надалі відшліфовувати майстерність своїх вихованців. Найголовніше наше досягнення в чемпіонаті-2022/2023 – створення кістяка гравців, до яких ми в процесі комплектації долучатимемо досвідченіших хокеїстів. Це обойма, від якої ми будемо відштовхуватися. Цих сімох хлопців ми веземо зараз на турнір у США. Щоб вони там набули досвіду, побачили інший хокей. Це – Захар Касатонов, Дмитро Кленов, Дмитро Мельник, Денис Наливайко, Данило Мазур, Родіон Дерев’янко та Іван Омельчук.

– «Берсерки» стануть вже третьою українською командою за останніх чотири місяці після студентської збірної і хлопців, які виступали на Pee–Wee Tournament у Квебеку, яка відправляється в заокеанське турне. Якою буде ваша програма перебування?

– Нас їде 33-є, зокрема 20 юних хокеїстів 2010-2011 років народження, вихованців харківської школи та четверо представників вінницького «Патріота», а також згадувана сімка з головної команди «Берсерків». 13 березня маємо прилетіти в Чікаґо. Наступного дня відвідаємо матч регулярного чемпіонату НХЛ між «Блекгокс» і «Бостон Брюїнз». 17 березня розпочинаємо виступ на благодійному турнірі серед хлопців 2010-2011 років народження, на який нас запросили наші партнери, компанія «Help Heroes of Ukraine». Це вони повністю забезпечують для нас усі перельоти, переїзди, проживання і харчування. В турнірі, який триватиме три дні, крім нас, братимуть участь команди з Канади, США, а також зі словацького заокеанського кемпу. Поряд із грою в хокей будемо збирати кошти для наших військових і тимчасово переміщених осіб в Україні.

20-25 березня «Берсерки» перебуруться у Флориду, після того вирушимо в Тампу, а звідти знову повернемося в Чікаґо, щоб відправитися назад у напрямку України. В Тампі маємо взяти участь у ще одному дитячому турнірі. Також плануємо провести кемп для дорослих хокеїстів і відкрите тренування для наших хлопців за участю зірок хокею.

Повинен сказати, що дізнавшись про приїзд «Берсерків» у США, нам на електронну пошту написав тренер команди з Квебеку, яка виступає в дивізіоні U17 AAA. Хоче приїхати сам і показати нам кількох хокеїстів. Спершу думав, що це якийсь розіграш, але уточнив інформацію і переконався, що це правда. Подивимося, що з того вийде.

Маю сказати, що саме в ці строки виповнюється 30 років, як у перший закордонний виїзд відправлялися ми з моїм нинішнім помічником Ігорем Шаманським. Тоді ми з «Крижинкою» теж літали у США і ця мандрівка дала серйозний поштовх для подальших занять хокеєм. Також з нами тоді їздив відомий у майбутньому хокеїст як Сергій Черненко. Виділив би також Дениса Рябцева. Він подавав великі надії, але швидко завершив кар’єру.

– Після повернення в Україну на «Берсерків» очікує відпустка?

– Ще не визначилися. Бо ж «Берсерки» наразі – не лише доросла команда, а й ті діти, які впродовж року мандрували зі своїми батьками слідом за нашою дорослою командою. Тому перспективи – це зараз для мене болюче питання. Найближчим часом планую провести перемовини з керівництвом Харкова. Сподіваюся, вони якось захочуть посприяти функціонуванню дитячої школи міста. Клуб «Берсерки» зі свого боку має для міста дві гарні пропозиції: перезапуск школи на час війни в іншому місті (можливо, Вінниці) і створення бази для переміщених дітей з повноцінними тренуваннями, проживанням і харчуванням. Сподіваємося, зустрінемо людей, яких би зацікавив наш проект, у США. Треба бути реалістами і готувати підґрунтя для нашого перебування в іншому місті не лише на ці весну й літо, а й, можливо, на весь наступний сезон. Було б ідеально повернутися в Харків, але в найближчій перспективі це дуже небезпечно.

– Сім хокеїстів, які залишаться в «Берсерках» у наступному сезоні, ви назвали. Щодо інших гравців, зокрема й стосовно хокеїстів, орендованих у «Сокіл» і «Кременчук», є якась визначеність?

– Думаю, представник кожного українського клубу розуміє, що в наш час треба цінувати кожного гравця. В минулому чемпіонаті хокеїстів бракувало, а в майбутньому їх може з огляду на об’єктивні обставини стати ще менше. Тому наше спільне завдання: зберегти вид спорту взагалі і хлопців у грі зокрема.

Перед стартом сезону-2022/2023 ми підписували контракти з усіма гравцями на два роки. Тож ті хокеїсти, які не їдуть у США, а також орендовані Карнаух, Абдуллаєв, Єфимочкін та Мартиненко п’ять днів з моменту завершення чемпіонату перепочинуть, а потім, 14-28 березня перебуватимуть на зборах у Кременчуку під керівництвом Олександра Панченка. Хлопці працюватимуть у тренажерному залі, на заняттях зі стрейчинґу, підтримуватимуть загально-фізичний стан. Свідомо вирішили не розпускати хокеїстів відразу після завершення сезону, а постежити за їх функціональним станом під час навантажувального процесу. Поки ми зі жодним з гравців не прощаємося. Після повернення зі США проведемо з усіма розмови і визначимося, що робити далі.

В ідеалі ми б хотіли рано вийти з міжсезонної відпустки. Маємо позитивний приклад херсонського «Дніпра», який минулого літа першим розпочав готуватися до наступного сезону і заклав собі ту функціональну базу, яка дозволяє залишатися на ходу протягом усього сезону. Проте все залежатиме від нашого матеріального стану, а також від того, які пріоритети визначить Федерація хокею України. Очікуємо зібрання клубів з керівництвом ФХУ, на якому будуть окреслені подальші спільні кроки. Скажімо, чи можна розширити географію міст, у яких відбуватимуться змагання. Ми не приховували, що хотіли провести минулий чемпіонат у Вінниці, але в підсумку з міркувань безпеки і зручнішої логістики було прийняте рішення зосередитися на трьох містах. Це трохи порушило наші плани. Нам подобається у Вінниці, але важко базуватися у місті, в якому не граєш.

Іван Вербицький, прес-аташе ФХУ