Один з найталановитіших вітчизняних голеадорів 22-річний Олександр Пересунько, який повернувся до лав збірної України після скандалу півроку тому, розповів прес-службі ФХУ про відверту розмову всередині колективу, «фізичну яму» у тренувальному таборі, історію з баулом та командний похід в унікальні термальні джерела в Угорщині.
– Олександре, національна команда України вже два тижні ретельно проливає піт на тренуваннях у Мішкольці. Як партнери та особисто ви переносите навантаження?
– Зараз перебуваємо в так званій «фізичній ямі», адже пройшли фінальну частину посилених навантажень і поступово переходитимемо до полегшених занять із прицілом на тактичні награвання. Тим самим ближче до чемпіонату світу розраховуємо вибратися з «ями» і підійти до турніру в оптимальній формі.
Ви ж розумієте, що через війну в Україні майже всі гравці нашої команди на місяць випали з хокею, тож на зборах нікому нелегко. Після такої паузи будь-якому спортсмену непросто повертати втрачену форму, а особисто мені ще й з формою не пощастило, через що рестарт льодових тренувань почався пізніше за іншіх на чотири дні. Але зараз уже наздоганяю партнерів, з кожним днем нарощую оберти у фізичних та технічних компонентах.
– А що за історія трапилася із формою?
– В Угорщину прибула не моя форма, а партнера з «Донбасу» Марка Калейниковаса. Мабуть, у паніці амуніцію Марка, з якою ми були сусідами в роздягальні, адміністратори помилково поклали в мій баул під номером 88 і відправили з Краматорська в західному напрямку. У свою чергу, я їхав до Угорщини з Києва, тому й не міг проконтролювати спорядження. Зрештою, моя форма доїхала пізніше, коли баул допомогли доставити в Мішкольц Віктор Андрущенко та Сергій Писаренко, які приєдналися до національної команди пізніше.
– До речі, воротар збірної України Сергій Писаренко на свій страх і ризик вирвався з окупованого Херсона, а його партнер по «Дніпру» захисник Євген Ратушний й досі не може приїхати до табору національної команди через небезпеку автошляхом… Олександр Пересунько теж мав складнощі виїзду з гарячої точки в Донецькій області?
– Дивлячись з ким порівнювати… З Краматорська виїхав поспіхом через пару годин після перших вибухів. У мене дружина зі столиці, тому вибрали саме цей напрямок разом із київськими хлопцями. Їхали машиною, але об’їзними та розбитими дорогами, не заїжджаючи у великі міста і не зупиняючись на сон. В дорозі були дуже довго – доба! Дісталися до мешкання захисника Діми Ігнатенко в районі Бучі лише вранці 25 лютого, трохи поспали з дороги, але змушені були швидко виїхати до Києва, адже вибухи вже дедалі ближче лунали.
– А куди втекли від «своїх» снарядів російські легіонери «Донбасу»? Володієте інформацією?
– Не з усіма підтримую зв’язок. Наприклад, москвич Ігор Галигін повністю на боці правди, тобто підтримує Україну. Сам говорив, що не бажає повертатися до Росії, тому зараз тимчасово перебуває у Німеччині. Проте більшість із легіонерів «Донбасу» зникли. У тому сенсі, що розбіглися кожен у своєму напрямку і більше ніхто не пише, не дзвонить і не повідомляє, де хто знаходиться.
– Страшні новини про війну не заважають фокусуватись на хокеї?
– Звичайно, всі в курсі того, що відбувається на батьківщині, я зідзвонююся з батьком і братом, які залишилися в Харкові, проте гравцям елементарно ніколи зациклюватися на війні – насправді дуже щільний графік підготовки, створені всі умови для роботи. Загалом в Мішкольці все шикарно, тому що тут – мирне небо та не літають ракети і не падають бомби.
– Як проводите вільний час на зборах?
– Його майже немає. Натомість у вихідні дні відновлюємось із користю для справи. Наприклад, кілька разів всією командою вибиралися в термальні купальні на околицях Мішкольця, які розташовані у природній водній печері. Тут також функціонують басейни просто неба, сауни, масажні процедури – це те релакс-місце, де можна корисно провести частину вихідного дня. Ми дізналися, що популярність джерел міститься у самій воді, адже вона містить йод, кальцій, радон та інші корисні речовини. Говорять, допомагає. Сподіваюся, унікальні купальні допоможуть збірній України відновитись після двотижневого циклу посилених тренувань та з новою енергією далі рухатися до мети.
– На закінчення не можу не спитати про події осені-2021, коли Олександр Пересунько з групою гравців «Донбасу» залишив розташування збірної України перед самим стартом турніру Євро-челендж, після чого стався розкол в українському хокеї. Викладете вашу історію того вчинку?
– Нічого нового. У гравців «Донбасу» був чинний контракт, тому наш роботодавець наказав нам залишити лави збірної – ми й повернулися назад до клубу. Зрозуміло, що вчинили некрасиво та неправильно стосовно тренерів, партнерів, журналістів та всього українського народу, але особисто в мене не було іншого вибору…
– Той самий Віталій Лялька також перебував на контракті з «Донбасом», але патріотично залишився у складі збірної України.
– Повторюся, у мене склалася індивідуальна ситуація, пов’язана з особистими обставинами, тож я не міг не повернутися до клубу. Зараз ця темна сторінка в нашій біографії вже перевернута. Якраз на зборах у Мішкольці на цю тему у нас відбулася відверта розмова з партнерами та тренерами… Не розголошуватиму подробиці, але тепер, як і раніше, ми єдині у своїх поглядах та завданнях! Ми маємо одну спільну велику мету, і ми до неї рухаємося! Слава Україні!
В’ячеслав Волков, прес-служба ФХУ
