Позаду насичений місяць для збірної України U17: турнір в Остраві, тренувальний збір у Будапешті та три контрольні матчі проти збірної Угорщини U18.

Підсумували тренування, матчі та загальне враження за підсумками місяця разом з головним тренером юнацької збірної Олександром Бобкіним.

Сім матчів за місяць. Перш ніж аналізувати їх окремо, який загальний підсумок місяця ви б підбили?

Познайомились із гравцями 2010 року, розпочали знайомство з частиною гравців 2011. Хтось пройшов з нами всі три збори, Прагу, Остраву та Будапешт, з кимось часу було менше. Загалом багато хлопців встигли цікаво себе проявити.

Зараз ми маємо уявлення про наше найближче майбутнє – таким буде мій підсумок.

Розпочали з Острави. Як опишете рівень цьогорічного турніру загалом, порівнюючи з минулорічним?

Такий же високий рівень, як і минулого року, нічого не змінилось. Добрі команди: чехи трохи сильніші та системніші, зі словаками нам грати дещо легше. Словаки грають у більш дитячий хокей, і нам було простіше їх перемогти, а з чехами важко, вони були старші та зіграніші.

А стосовно нашого складу на «Ostrava Cup»: чи вдалось викликати всіх, на кого розраховували?

Практично так. Не вдалось викликати хіба лише Дениса Лупандіна та Єгора Пишалка, який змушений був поїхати раніше.

Усіх хлопців 2010 року народження, які були на слуху, ми побачили. Знаємо, скільки ще є хлопців цього року народження та молодших, але для них усе ще попереду.

Першим був матчем проти «Нітри» і перемогою 3:1. Як оціните такий старт?

Хороший старт, яким ми завдячуємо липневому збору в Празі. Також велика перевага в тому, що ми зібрались не за день до турніру, як зазвичай, а за два й провели три повноцінні тренування. Тому хлопцям вдалось добре налаштуватись і виконати завдання.

Далі поразка від «Вітковіце» з рахунком 5:1. Що для вас показав той матч?

Саме тут ми зіткнулись із дитячою психологією. Ми обіграли одну команду, а наступного дня вже прийшли в роздягальню неналаштованими. Думали, що з «Вітковіце» буде так само легко, як і в першому матчі. Але ця команда показує вже зовсім інший хокей.

Скажу, що ми програли ще до того, як вийшли на лід. На льоду спробували поборотись, але суперник не залишив жодного шансу. Програли, бо не були підготовлені до цього матчу. Зрозуміло, що суперники були сильнішими тактично і технічно, до того ж ще й старші. Але в нас було відсутнє налаштування на той день, бо ми добре зіграли напередодні.

Завершили форматом двох ігор за день: «Банська Бистриця» і «Тринець». Чи вистачило фізично нашим гравцям на два матчі, коли перший завершили по булітах, а в другому поступились?

Скажу, що тим, хто пройшов з нами Прагу і після того продовжив тренуватись, вистачило. А тим, хто після того збору мав вихідні, на жаль, не вистачило. Хороший приклад тут – наш капітан Микита Стаскевич, найкращий гравець цього складу. Йому потрібно було 2,5-3 гри на турнірі, аби прийти у свою форму. Тільки до середини третього матчу ми помітили, що він розігрався. Це наслідок великої тренувальної перерви між Прагою та Остравою.

Чи могли б ви виділити якийсь матч на турнірі для нашої збірної? Можливо, найбільш показовий або найскладніший?

Плюсом стало те, як команда проявила характер у матчі проти «Банської Бистриці», до «Нітри» хлопці одразу підійшли серйозно, як до першого матчу турніру.

Для мене найбільш показовим став матч проти «Вітковіце», до якого команда недостатньо налаштувалася і одразу все було помітно. Найголовніше, на цьому турнірі ми побачили, хто боїться грати в хокей. Чехи грали дуже щільно й досить жорстко били.

Далі угорський збір. Як би ви підсумували тренувальний процес на тому зборі?

Хороші тренування були. Мали на льоду дві години зранку та півтори ввечері. Тренувались на нашій вже улюбленій маленькій арені, що дозволило провести хороші динамічні тренування. Усе, що ми планували зробити на тренуваннях, зробили, багато займались більшістю та тактикою, тому загалом ми досить добре підготувались до ігор.

Три матчі проти угорської U18. Яке завдання стояло перед хлопцями, або ж що ви планували побачити в команді за ці ігри?

Ми знали, що гратимемо проти старших за себе угорців. Але, знову ж таки, там не було найсильніших їхніх гравців, бо ті були в U20. Плюс у них було дві юнацькі збірні: одна з яких поїхала в Тихи на турнір U18, інша залишилась з нами в Будапешті. Досить хороші там хлопці були, ми планували зіграти три матчі й побачити якість ігор. Чимало вони нам показали в контексті нашої команди загалом та допомогли зробити висновки щодо гравців індивідуально.

За підсумками тих матчів, на що команді в першу чергу треба буде звернути увагу на наступних тренувальних зборах?

Я зрозумів, чому в сусідніх країнах типу Словаччини збирають команду U18, виставляють її на чемпіонат і вони весь сезон проводять разом.

Чесно кажучи, нам не вистачало багато. Зараз розумію, що треба брати цих хлопців і вже ними продовжувати займатись. У нас ще попереду збори, ЄЮОФ та наступний сезон, аби привести цю команду до запланованої форми.

З наших попередніх інтерв’ю, наступний збір у грудні?

Так, все вірно. По суті, у хлопців, тих, хто вже був на зборах, чи тих, хто тільки є кандидатом, є ще три місяці, значна частина сезону до наступного збору. Він дещо відрізнятиметься від попередніх, оскільки буде сконцентрований на форматі 3х3.