Юнацька збірна України завершила навчально-тренувальний збір у Кошице для першої переглядової групи із 23 гравців. На черзі – другий тиждень тренувань, але вже з іншими 23-ма кандидатами до національної команди до 18-ти років. Якраз у «перезмінці» між від’їздом та заїздом нової групи прес-служба Федерації хокею України поспілкувалася з головним тренером «синьо-жовтих» Олександром Бобкіним.
– Олександре Васильовичу, які висновки напрошуються після тижневого циклу підготовки у Словаччині?
– Те, що словацькі збори відбулися – це вже безперечний плюс та позитивний момент для тренерів та хокеїстів. Усі ми розуміємо, яка важка ситуація в країні, тим більше, що збори в Кошице не були заплановані заздалегідь. У зв’язку з цим величезна подяка керівництву Федерації хокею України, яке почуло тренерські прохання та погодило для команди U-18 збори у Кошице, серпневу участь у чеському турнірі у Тршинці для гравців до 17 років, а також підтримало наш виступ у дуже хорошому розіграші під час міжнародної паузи наприкінці серпня у Будапешті.
Щодо безпосередньо робочого процесу в Кошице, то він пройшов на позитивній ноті. Вже в ході словацької підготовки перед гравцями по відеозв’язку виступив президент ФХУ Георгій Зубко і першою ж фразою нагадав хлопцям, яка спадщина їм дісталася від попередників – участь на чемпіонаті світу у першому дивізіоні після еліти! Очільник Федерації дав зрозуміти, як треба цінувати та пишатися таким подарунком і закликав ним скористатися – тобто, не лише для майбутніх поколінь закріпитися у 2023 році у групі A першого дивізіону, а й поборотися за медалі! Вважаю, хлопці перейнялися спічем Георгія Юрійовича та провели всі тренування з натхненням, мотивацією, творчим підходом, незважаючи на високу конкуренцію.
– З яким негативчиком зіштовхнувся тренерський штаб на старті?
– Перші дні тренувань проходили у тиші – без підказок, криків, з мінімумом емоцій… Найчастіше хлопці активні в автобусі, вокзалі, магазині чи десь у їдальні, а виходимо на лід та… набираємо у рот води. Це проблема нашого дитячо-юнацького, молодіжного та часом дорослого хокею. На цьому ми зробили величезний акцент, закликали хлопців кричати та супроводжувати певні дії голосистими підказками, заряджаючи команду енергетикою! Надалі хокеїсти «заговорили» і від цього покращала ефективність тренувального процесу.
– Хто виявив себе лідером у Кошице? Для кого збори пройшли зі знаком «плюс»?
– Поза сумнівом, лідерську лямку успішно тягнув нападник Гаврило Сімчук. По-перше, він навесні брав участь у ЧС-2022 в Італії, отримав неоціненний досвід та підготовку. По-друге, Сімчук-молодший приступив до повноцінних тренувань раніше за решту гравців, оскільки отримав практику в таборі національної збірної України ще у червні місяці.
Загалом добре відпрацювали всі три воротарі (Бережницький, Жуков, Семеха), чим створили інтригу та додатковий головний біль тренерському штабу у виборі кандидатів. Досить переконливо виглядала лінія нападу: Гаврило Сімчук вів за собою партнерів та свою ланку, часом виділялася трійка з Денисом Паськом, а також Ренатом Нагнєєвим та Олексієм Євтеховим… Дуже непогано для старту себе виявили юні захисники 2006 р.н. – Богдан Трущенко, Микита Бондарєв.
– Хтось засмутив своїми діями на зборах?
– Я відповів би по-іншому. Ніхто не засмутив, але я на більше очікую від Максима Жеребка, Іллі Собченка та багатьох інших гравців титульного 2005 р.н. Якось дивно, що хлопці на рік молодші (2006 р.н.) виглядають конкурентнішими, тому особисто мене це бентежить. Той самий Ілля Собченко має досить великий потенціал в індивідуальних діях, але нам би ще хотілося прогресу Собченка в командних діях! Це стосується багатьох гравців.
Зауважу, майже всій команді дуже важко довелося перебудовуватися з дитячого хокею до того, що ми вимагаємо: швидкий, вертикальний, з блискавичним переходом з оборони в атаку. Підкреслю, що майже всі гравці у нашій команді були у віці 16-ти років (мало кому виповнилося повних 17), але ніхто не нив, усі «відпахали», як треба. Під завісу збору, склалося відчуття, багато хокеїстів вловили суть наших вимог і наприкінці вже багато що стало виходити.
– Такий висновок можна зробити і за результатом спаринг-матчу проти збірної міста Кошице (3:1).
– Тут треба сказати, що наша команда виглядала більш мотивованою, ніж суперник. До речі, для другої групи наших збірників наступний спаринг-партнер 26 липня буде значно складнішим. Наш менеджер Сергій Бабинець уже обдзвонив своїх знайомих у Словаччині та домовився про зустріч із досвідченішими хокеїстами, серед яких є й екс-гравці національної збірної, які виступали у вищому дивізіоні світового хокею і нещодавно завершили активну кар’єру. Я дуже чекаю на цю гру.
– Хто з 23 гравців першої групи має варіанти з працевлаштуванням у клубах наступного сезону?
– Більшість з хлопців вже працевлаштовані чи мають домовленості з клубами. Велика група українців продовжить виступи в Польщі, частина хлопців у Швейцарії, Німеччині, Чехії та Словаччині. Залишається буквально 5-6 прізвищ тих, хто поки що знаходиться без команди на наступний сезон.
Додам, що з низкою гравців з першої групи ми незабаром зустрінемося на турнірі в Чехії, а з деякими хлопцями – на турнірі U-18 в Угорщині. Ті, хто не проб’ється до складу на літні турніри – ми продовжимо стежити за ними і не виключатимемо з розширеного списку. Нехай працюють, доводять своє право представляти збірну України!
В’ячеслав Волков, прес-служба ФХУ
