Позаду третій юнацький чемпіонат світу в дивізіоні 1А. Цього року наша команда здобула чотири впевнені перемоги, серед яких й перша в історії над збірною Казахстану U18, й зазнала єдиної поразки у матчі проти Данії, яка за підсумком ЧС піднялась в еліту. Таким чином, наша команда закріпилась на 12 місці в світовому рейтингу. Про склад команди, підготовку до турніру, наші матчі та перспективи всіх гравців – в інтервʼю з головним тренером юнацької збірної Олександром Бобкіним.

Як формується розширений склад юнацької збірної?

Ми працюємо по одному й тому ж принципу. Завдяки тому, що маємо в серпні турнір в Тринці, є можливість подивитись всіх кандидатів перед титульного віку (U17) в досить непростих умовах двох матчів на день.

Наша участь в турнірі розпочалася в 2022 році, коли після успішного чемпіонату світу в італійському Асьяго, де зайняли друге місце і завдяки відстороненню росії та білорусі, потрапили в 1А. Тодішнім керівництвом федерації було прийняте рішення провести два короткі збори в Кошице для 2005/06 років, де пріоритет був відданий 2006 року народження і на основі цих двох зборів отримали запрошення на турнір в Тринець, куди поїхав склад 2006 року. Був дуже серйозний рівень турніру: 3 дні, 5 матчів і ми зайняли третє місце. Тоді я побачив, що ці хлопці здатні показувати результат і в дуже непростих умовах проявляти характер і цим мені дуже сподобались.

Після цього у нас був традиційний турнір в кінці серпня в Угорщині, куди вже поїхав 2005 рік, там ми програли всі чотири матчі. Отож, до лютого ми сформували збірну із найсильніших гравців 2005 та 2006 років, які проявили себе на літніх зборах і за якими ми слідкували протягом всього сезону. Таким складом ми поїхали в Угорщину, де зіграли три матчі проти угорської U21, самі ж ми були U18 й також з нами були Микола Косарев і Михайло Гапоненко 2007 року народження. Ті три матчі ми виграли і цій основі сформувався кістяк юнацької збірної, яка вперше поїхав в 1А. У Франції ми зайняли п’яте місце і виконали завдання не вилетіти з групи.

Тобто базу для теперішньої стабільної підготовки U18 заклав сезон першої участі нашої збірної в 1А?

Коли ми обговорювали тоді складові цього результату, а на той момент участь та продовження участі в 1А на наступний сезон – хороший результат, всі зійшлись на тому, що дуже важливо, аби були хоча б тижневі збори для перед титульного року і обов’язково турнір в Тринці, де хлопців можна переглянути в непростих умовах проти непростих суперників. І з наступного сезону ми так і почали працювати: коли титульний був 2006, в турнірі брав участь 2007, цього року там грав 2008. Таким способом і формується розширений склад, тому в цьому році плануємо передивитись весь 2009 рік, найсильніших з 2010 та, можливо, навіть й 2011 рік. А 2008 візьме участь в «Olympic Hopes» в кінці серпня, де ми й беремо участь вже декілька років поспіль.

На основі цих двох турнірів й збирається кістяк збірної, який в лютому гратиме на турнірі Дзурілли в Словаччині.

«Дуже хотілось би, аби наші результати відкрили нам дорогу до турнірів

найвищих рівнів протягом сезону»

НТЗ цього року здається був більш навантажений за той, що був перед минулим U18. Така зміна в підготовці ґрунтована якраз на тому попередньому досвіді?

Той хокей, який показує наша збірна повністю побудований на тактиці агресії та тиску, а це завжди енергозатратно. А для того, аби тримати команду постійно в такому стані, її треба дуже добре підготувати. Я вдячний, що завжди є мінімум два тижні перед чемпіонатом світу й ми маємо час це закласти в наших гравців.

Як ми проаналізували, раніше нам не завжди фізично вистачало сил відіграти всі пʼять матчів. Це стало причиною, чому ми додали ще фізично складні функціональні тренування під час першого тижня збору.

Ми вже декілька разів згадували, що почали збір з ВІР-тесту, на який гравці отримали конкретне завдання. Всі на збір приїхали в різному фізичному стані: хтось регулярно тренувався, як наші хлопці з Норвегії, хтось мав тривалий сезон як Ілля Шибінський чи Арсеній Воротеляк. А є ті, хто свій сезон завершив майже місяць тому й про їхню підготовку ми чули лише з їхніх слів. Раніше це була серйозною проблемою, коли перед зборами просили хлопців підготуватись фізично, а отримували гравців, які приїжджали абсолютно в різній формі. Зараз вони знали про тест й приїхали всі добре підготовлені й ми наклали на цю вже хорошу фізичну базу максимальні навантаження на землі без жодних втягуючих циклів, що й дало нам хорошу фізичну форму на чемпіонаті.

Загалом ідею додати такі тренування в програму запропонував Олександр Годинюк, він працює з нашою командою вже на третьому ЧС поспіль і завжди дає дуже дієві поради в підготовці та підборі складу для юнацької збірної. Тому наша командна хороша фізична форма також є його внеском в фінальний результат.

Наші суперники по дивізіону мають різну тривалість підготовки перед початком чемпіонату світу. На вашу думку, двох тижнів достатньо для підготовки до 1А?

Раніше я схилявся, що ідеальною буде тривалість підготовки довжиною в три тижні, але зараз я прийшов до того, що два тижні, за умови, що всі приїдуть в однаковому належному фізичному стані, цілком достатньо. Однак якщо є можливість потренуватись більше, то варто цим користуватись.

В команди було два товариські матчі з суперниками по групі. Наскільки ви вважаєте доцільними товариські зустрічі, якщо так, то проти кого їх грати й скільки разів за збір?

Я точно не фанат товариських матчів, бо часто так виходить, що наша команда товариські матчі проводить краще за основні. Раніше ми часто з цим стикались, але останні два роки такої тенденції вже не помічаємо ні на U20, ні на U18. Але все ж я прихильник того, що в кінці кожного мікроциклу має бути товариський матч, але не більше двох, якщо збір двотижневий й трьох, якщо три тижні.

Щодо суперників, то граємо від слабкого до сильного. Бажано заключну товариську гру перед чемпіонатом світу зіграти з дуже сильним суперником, аби реально оцінити свою силу.

Одне із тверджень тренера національної збірної став факт відсутності конкурентних товариських матчів. Юнацька збірна ж змагається й з командами з еліти як от турнір в лютому. Чи потрібно на цьому рівні ще збільшити кількість схожих матчів?

Якщо ми вже закріпились в 1А, то бажано, аби всі наші турніри проходили на такому рівні. Я знаю, що це не зовсім реально, бо Україна лише недавно закріпилась в ТОП-16, а турніри, які проходять в міжнародні паузи розписані роками. Фіни, шведи, чехи, швейцарці рідко запрошують когось ще, можливо, тільки словаків. Данія, Норвегія, Австрія, Словенія та Франція теж закриті повністю. Дуже хотілось би, аби наші результати відкрили нам дорогу до турнірів найвищих рівнів протягом сезону.

«Косарев закинув дуже важливу шайбу і в ці секунди

було важливо зберегти команду»

Мінус 6 гравців за підсумками збору. Як формувався остаточний склад? На які критерії зважали першочергово при фінальному виборі гравців?

Три з половиною трійки і п’ять оборонців були зрозумілими після словацького збору, питання було лише за тими місцями, що залишились. Після першого відсіву ми з вами аналізували в попередньому інтерв’ю, а тут згадаю тих, хто поїхав додому перед визначенням остаточного складу.

Ярослав Райваховський успішно відіграв турнір в серпні, абсолютно всі добре показали себе в П’єштянах, але на підсумковому зборі йому не вдалось себе проявити так, як ми від нього очікували, тому він і не потрапив.

Щодо Назара Даниленка, то тут інша історія. Він грав в нашому клубі і ми знали про його можливості. Йому не вистачає стабільності: він може провести дуже хороший матч, а потім провалити дві гри поспіль. Якщо не додасть в цьому аспекті й не буде показувати стабільно хороший результат, то надалі йому буде важко в хокеї.

Дуже хочу, аби Ярослав Панасенко це прочитав. З першого дня, коли я його зустрів, при цьому добре знаючи Богдана, його старшого брата, і загалом його сім’ю, попереджав, що єдиний, хто може зробити так, що він не потрапить до збірної, є він сам. Тим, що не слухав тренерів при виконанні завдання, але в цьому плані можу сказати, що додавав від збору до збору, і своїми неадекватними вилученнями, якими страждає не тільки в збірній, а й в клубі. Турнір в Тринці, коли Ярик приїхав вперше це показав і тоді я його попередив, потім на кожному зборі це повторювалось. Це дуже сильний гравець, який може добре зіграти на будь-якій позиції: і в захисті, і в центрі, і скраю, і однаково всюди може бути корисним, просто пролетів повз чемпіонат світу. На нашому досвіді не один чемпіонат, де ми отримували 5+20 з пропусками матчів, а до чого може призвести 5-хвилинне вилучення ми теж проходили не раз. Ніколи не знаємо як Ярик себе зможе повести, тому прийшлось прийняти рішення не на його користь. Я дуже хочу, аби він це прочитав і взяв це до уваги. А те, що ми на нього дуже розраховуємо надалі, це і так зрозуміло.

Щодо воротарської бригади: питання першого номера в воротах було відкритим до кінця?

Питання першого номера визначилось в Словаччині після того як Бобров виграв два матчі в еліти. Я не хочу сказати, що Бобров провалив Грузію, але він зіграв не так як від нього очікували, особливо на фоні турніру в Словаччині, ми це постійно обговорюємо всім тренерським штабом. Очікували сильнішого виступу. Тому тепер всі наші думки були зорієнтовані на Нікіту Олексієнка, який ні разу не приїжджав в збірну. Ми пробували викликати його на збір U20 в Америці, який не вдалось провести, і його не відпустили в Грузію. По суті ми брали Нікіту тільки на основі тих відео, які ми бачили, і по враженню від  особистого спілкування.

Оскільки Нікіта ще не акліматизувався, перший товариський матч дати зіграти Іллі Боброву, а другий вже Олексієнку. Так, в нас були деякі питання по одному з голів, але в цілому в тому матчі він себе дуже добре проявив. Наш штаб не є прихильником грати воротарями по черзі, тому прийняли рішення йти з Олексієнком. Матч проти Угорщини закрила вся команда, він вийшов в одні ворота. До того одного голу, який пропустив Нікіта, питань немає.

Коли ми побачили матч Данії проти Австрії, то все було зрозуміло з першої ж хвилини, що Данія стане нашим найважливішим суперником, оскільки данці просто рознесли австрійців, а другі напередодні чемпіонату світу обіграли казахів в товариському матчі. Всі спеціалісти і скаути, які були присутні, говорили, що Данія тут є найсильнішою командою.

Данці дуже добре запам’ятали попередній чемпіонат світу, де в нас теж був другий матч, коли Україна вийшла і забрала в них вдома шанс вийти з групи. Ми не вміємо грати за рахунком, ми як активно грали два періоди проти угорців, то в третьому не тримали рахунок, а ще більше додали. Емоційно та фізично ми видихнули, бо дуже добре провели перший матч, а він, як відомо, один із найважливіших на таких турнірах. На другу гру ми розуміли, що Данія вийде більш свіжою, а нам важливо відіграти добре початок. Ми знали, що данці почнуть активно, так воно і сталося. Дуже важливо було не пропускати на перших хвилинах. По першому голу у нас немає претензій, бо там рикошет і недопрацював захисник, потім Косарев закинув дуже важливу шайбу і в ці секунди було важливо зберегти команду. Нехай би ми поступались в одну шайбу після першого періоду, але тоді вступили б в роботу тренери в перерві, плюс самі по собі хлопці в роздягальні б поговорили і зрозуміли, що треба перелаштовуватись. Власне так і сталося, перерва так і спрацювала, однак коли треба було, воротар комаду не зберіг.

А на другий період Україна вийшла зовсім іншою. Те, що ми не змогли закинути, це питання до нашого тренерського штабу і наших нападників, але дуже важливо було не пропустити цей четвертий гол, який повністю на Нікіті. До третього голу питань нема, технічно він зробив все правильно, фізично не вистачило габаритів, аби дотягнутись до шайби. А от четвертий гол ніяк не можна було пропустити. Тому і вирішили змінити воротаря. Врятуватись ми не змогли, але Бобров з того моменту став на ворота. Як я вже казав, ми граємо одним воротарем, тим паче, що ми всі наступні матчі вигравали, тож змінювати нікого не було сенсу.

«Для нас було важливо нарешті зламати це правило і показати,

що ми можемо перемагати такі збірні як Казахстан»

Коротко про суперників перед початком чемпіонату. Ви були присутні на їхніх товариських матчах. Чи все побачене там було очікуваним для вас?

Щодо Данії, то в них дуже сильний 2007 рік і хлопці будуть задрафтовані. Не так багато гравців з 1А потрапляють на драфт, а лідери Данії так. Для нас було дуже несподіваним те, що минулого року ця команда стала п’ятою і було зрозуміло, що цього року буде зовсім інший результат.

В Угорщини все залежить від покоління. Наприклад, є гравець 2008 року, який грає і на дорослому чемпіонаті світу зараз. Ми були готові зіграти проти нього. Але тренерський штаб збірної Угорщини говорив, що 2007 рік у них слабкий і вони дуже переживали за домашній чемпіонат світу, так воно і вийшло, вони буквально врятувалися.

Щодо Казахстану не можу нічого прокоментувати. Єдине скажу, що нам буде важко грати проти будь-якої пострадянської збірної. Всі ми граємо в хокей, який ґрунтований на хокеї того часу.

Австрія стала моїм здивуванням. Це команда, яка для мене була однією з найсильніших на цьому чемпіонаті. Словенці чудово зіграли проти казахів у першій грі, зловивши суперників на поганому налаштуванні і грамотно обіграли Угорщину. Далі, як я розумію, своє завдання вони виконали і з нами вони навіть не створили тиску. А остання гра їм вже просто не була потрібна.

Проаналізуємо кожен матч збірної України на чемпіонаті світу (Угорщина, Данія, Австрія, Словенія, Казахстан)

Про Угорщину та Данію ми з вами вже згадали, а щодо Австрії, цієї гри я побоювався, бо ми підходили до неї після поразки Данії, а Австрія виглядала після своїх двох матчів дуже непогано. Той перший період був найгіршим для нас на цьому чемпіонаті, навіть проти Данії в деяких аспектах ми виглядали краще. В першій же зміні ми мали пропускати гол, та власне як і в другій. Вилучились, потім залишились втрьох і це все лише протягом перших п’яти хвилин. Це чудо, що ми не пропустили і це те, про що я говорив: Бобров зберіг нас у грі. Тому він і отримав звання найкращого гравця матчу, якби не він, проти Австрії після першого періоду рахунок був такий же як і з Данією. А далі роздягальня між першим та другим періодом, робота тренерського штабу та команди зсередини і далі ми грали так як потрібно було грати. Емоційно це був дуже складний матч для нашої команди.

Після завершення матчу проти Австрії команда в роздягальні почула ніяк не похвалу за перемогу і на словенців вийшла абсолютно готова боєздатна команда. І якщо Словенія й хотіла щось створити, то ми їм просто цього не давали. До того ж їхній воротар не пропускав шайби більше, ніж чотири періоди, але в нашому матчі в першому ж пропустив тричі.

Ну а про Казахстан, то це був принциповий матч, враховуючи, що ми ніколи не обігрували цю збірну на рівні U18. Для нас було важливо нарешті зламати це правило і показати, що ми можемо перемагати такі збірні. Ну і казахи, зрозуміло, що намагались зробити все, аби не програти Україні. Я вважаю, що той матч був дуже сильний, хлопці відпрацювали дуже добре і той третій період, на який ми вийшли за рахунку 3:2, був один із наших найсильніших заключних періодів. Це приклад як потрібно грати треті періоди для команди вцілому.

Якби була можливість переграти цей чемпіонат світу, чи змінили б ви щось?

Нічого. Я б нічого не змінював і Олексієнко так би і починав матч проти Данії теж.

«Він настільки заряджений в боротьбу і настільки є хорошим капітаном, веде гру

на лавці разом з тренерами, що я знав, що він має бути в нападі»

Спочатку на U20, тепер на U18 Сава Сухицький переходить в напад. Чому другий чемпіонат світу поспіль таке рішення?

Дуже сильно зіграли оборонці з Норвегії Влащинський і Кірєєв, вони додались до нашої стабільно сильної пари, в якій ми були впевнені ще в Словаччині, Стасюк-Петров. Таким чином можна було взяти Саву в напад.

Справа в тому, що на таких коротких турнірах він в нападі приносить більше користі, ніж в обороні. Він настільки заряджений в боротьбу і настільки є хорошим капітаном, веде гру на лавці разом з тренерами, що я знав, що він має бути в нападі. По суті, сильний чемпіонат Андрія Виставкіна, найсильніший його чемпіонат, це заслуга Сухицького. Перевести його в напад планувалось ще зі збору в Угорщині, коли я поставив туди Панасенка і Сухицького це дало неймовірний результат. Сава тоді ж став в моїй голові нападником, єдине залишалось зрозуміти чи зможемо ми закрити без нього оборонну ланку.

Слава Богу, з капітанами мені завжди щастить. Всі неймовірні хлопці починаючи від Данила Коржилецького, Артема Гребеника, Олексія Дахновського, далі Олексій Євтєхов, один рік закрив Степан Герасименко, який вже закінчив з хокеєм і зараз статус капітана Сава прийняв від Євтєхова. І йому вийшло поєднати в собі всі потрібні риси, він якраз той капітан, який працює як і на льоду, так і в роздягальні й поза ареною.

Чемпіонат світу позаду. Які враження та емоції залишили наші гравці для вас за його підсумками?

Я б хотів сказати «дякую» всім дитячим тренерам, які підготували цих гравців, але особливо я б хотів подякувати Ігорю Вишневському та Ігорю Кривоносу. Кістяк цієї збірної – це хлопці 2007 року, які з Харкова переїхали до Норвегії. Якщо по трьох людях питань не було це Михайло Гапоненко, Даниїл Кураєв та Микола Косарев, не було жодних питань чи вони поїдуть. То ні про Шевцова, ні про Кірєєва чи Влащинського, за якими ми слідкували від першого дня, коли про них взагалі дізнались, одразу такої мови не йшло. Те, що приїхавши в Словаччину, вони троє відіграли проти еліти – заслуга їхніх тренерів. «Хочете в збірну – грайте так». Єдиний зі всіх дитячо-юнацьких тренерів, а я спілкуюсь з багатьма тренерами, попросив методичку по грі збірної й перебудував свій хокей в норвезькому клубі під той, який необхідний збірній. Тут я хочу подякувати всьому їхньому тренерському штабу, це професіонали високого рівня і обов’язково їх потрібно долучати до роботи зі збірними різних поколінь.

Щодо норвежців скажу так: Косарев зіграв на своєму рівні, але міг сильніше. Міша Гапоненко став лідером атаки. Він молодець. Так, не вистачило результативності, але для мене вона на другому місці. Те, що Міша робив на льоду, як закрив меншість, скільки він виграв вирішальних шайб та єдиноборств. Кураєв молодець, відіграв на своєму рівні, показав свою відповідальність та пофесійне ставлення до хокею. Хоч і антропометричними даними він і не вирізняється, грав він на рівні габаритних гравців. Це дуже хороша якість, якою Даня виділяється, оскільки буває ж навпаки, коли високі гравці не вміють користуватися своєю перевагою, а в нього гра дійсно

Дуже сильний чемпіонат у Скорохода. Великий плюс самому Дані за його індивідуальну підготовку й також рік в «Штормі» під постійним пресингом дали свої плоди. Я радий, що не лише ми це помітили, а й інші експерти відзначили зміни Скорохода за рік в Україні. Дуже талановитий хлопець, але в останні два роки, на жаль, був на грані того, що ледь не завершив з хокеєм.

Щодо Виставкіна я вже казав, його найкращий чемпіонат світу. Андрій почав зосереджуватись на тому, що в нього виходить робити краще всього.

Загалом дуже вдале поєднання третьої трійки. Не всі гравці можуть підлаштуватися під Арсенія Воротеляка і як грати з ним правильно. Воротеляк – наш драйвер, який тягне на собі ланку. Він знаходиться на льоду з шайбою приблизно стільки ж, скільки МакДевід в «Едмонтоні» чи Метьюс в «Торонто». Під таких гравців не завжди можна знайти партнерів, а тут трійка зіграла ідеально.

Шибінський зіграв дуже сильно. Ми провели з ним розмову після гри проти Данії, і тоді він взяв на себе гру своєї трійки, постійно направляв Воротеляка, який дуже важко віддає шайбу. Він може віддати шайбу, якщо бачить перед собою гравця перед порожніми воротами. Ілля з Данею заставили Арсенія грати в хокей, який називається «give and go», тобто пас віддав – відкрився. На лавці разом з Сухицьким Ілля став лідером. Він підтримував і направляв кожного.

Значну роль в командному результаті вклали в гравці 2008 року народження. Як оцінете їхню роботу?

Щодо 2008 року, то хочу сказати, що ми побачили все, на що очікували. Спаскін йде правильним шляхом. Буде більше прислуховуватись до тренерів – буде розвиватись ще краще. Васяк відіграв так, як ми й чекали. Наша маленька «цепна собака», який виконав свою роботу. Велике питання у всіх було, чому в збірній є Оліфірчук, але, думаю, він за себе сам відповів. Ратушняк – наш джокер, який вибіг і неймовірним чином обіграв Казахстан, взявши участь у всіх наших голах і зіграв неймовірно. Я дуже радий за нього, бо знаю його з самого дитинства, з його ж п’яти років, і знаю його сім’ю, тата, який з 2014 року воює, і розумію, як важливо було, щоб його сім’я пораділа за нього. Хороший хлопець, який переніс дуже серйозну операцію на серці, і стояло питання завершення його кар’єри, але тепер у нього попереду велике майбутнє.

По наймолодшому нашому Єгору Остапенку скажу, що в нього дуже велика перспектива, і зараз важливо, щоб він не помилився зі своїм майбутнім клубом і продовжував правильно розвиватись. Багато спеціалістів сходяться на думці, що в нього дуже хороші шанси потрапити на драфт від України через декілька років, але для того треба правильно ці два роки провести і продовжити розвиватись.

Не можу не згадати Мішку Набойченка, бо це дуже важливо, коли є воротар, який розумів, що він навряд чи отримає шанс зіграти, але ніколи не чекав на чиюсь помилку і не показував нічого негативного. Він був командним гравцем, розуміючи, що на нього на льоду не сильно розраховують. Це було дуже важливо, що він підтримував і Нікіту, і Іллю, і всіх наших польових. Він зрозумів свою функцію і допоміг всій команді по-іншому. Дякую йому за це.

«Ментально ми вже наближаємось до еліти, бо почали їх обігрувати.

Вже обіграли німців, обіграли словаків та казахів»

Це був заключний юнацький чемпіонат світу для 2007 року. На вашу думку, чи є зараз у перспективи потрапити в національну збірну, якщо з цьогорічної U20 там заграв лише Іларіон Купріянов та Олександр Левшин?

Думаю, що національна збірна продовжить омолоджуватись, і першими кандидатами є Косарев і Гапоненко, які обов’язково при нормальному сезоні повинні йти в національну збірну. На найближчий резерв це теж ще Сухицький і Шибінський. Ілля – стовідсотковий гравець національної збірної. Те, що він там буде грати, я зовсім не сумніваюсь. А далі скажу, що у всіх, хто був на цьому чемпіонаті світу, є хороші шанси.

Наступного року до нас у групу спускається Швейцарія. Чи несподіваний такий виліт з еліти для вас?

Абсолютно очікувано. Я дивився чемпіонат і бачив ці рахунки. На цей чемпіонат світу вони приїхали без воротаря, а приїжджати без голкіпера не можна. А на наступний рік там заходить сильний 2008 рік, і ця команда точно буде лідером нашої групи.

Які якості нашим гравцям потрібні, щоб зрівнятись морально та ментально зі збірними з еліти?

Ментально ми вже почали над цим працювати, бо почали їх обігрувати. Вже обіграли німців, обіграли словаків та казахів. На турнірі в Словаччині було дуже багато гравців, які зараз грали в еліті. І якщо ці словаки обігрують фінів, а німці обігрують чехів, то наші гравці вже самі розуміють, що можуть грати на цьому рівні. Тому ментально ми вже наближаємось до еліти. А різниця тепер лише в одному: на жаль, ми не граємо на тому клубному рівні, на якому грають ті ж німці, чехи, фіни, шведи, і я вже не говорю про Америку з Канадою. От це єдина різниця. Якби наші хлопці дотягнулися до тої планки і грали б у тих же лігах, то і результат нашого закріплення в еліті був би швидший і надовго.

Чи можна на вплинути на клубні виступи наших гравців з контексту збірної та федерації?

Вже давно йдуть розмови, однак через різні фактори це залишається лише в теорії, про створення нашої команди в європейському чемпіонаті. Це дуже правильний крок, бо з початку повномасштабної війни ми отримали великий відтік гравців, які тепер грають в європейських академіях, але з віком у багатьох починаються проблеми. Поки вони ще в U12-U16, вони добре себе проявляють у відповідній клубній системі, а коли доростають до U18, а тим паче до U20, тоді й починаються ці проблеми. Кожна європейська команда починає готувати найкращих гравців під свої збірні і дорослі команди. Вже на рівні юнацького та молодіжного хокею в 99 зі 100 випадків пріоритет віддають місцевим гравцям. На жаль, українець може бути сильнішим і може навіть не на одну голову, але перевагу віддадуть місцевому хлопцю.

Тут і з’являється необхідність у створенні хорошої юніорської команди в одному з європейських чемпіонатів. Ідеально це в чеській Екстралізі U20. Тоді наші хлопці б знали, що є базова команда, яка грає в дуже хорошому чемпіонаті, і розуміли, що в будь-якому випадку їм є куди піти для власного і командного розвитку. Бо зараз тим, хто не потрапляє у свої U18, U20, доводиться опускатись у нижчі ліги, а різниця між Екстралігою та Першою лігою у всіх європейських чемпіонатах величезна. Хотілося б, щоб у цьому питанні було просування, бо це значний стрибок для розвитку наших юнацької та юніорської збірних.

Наостанок. Якими є перспективні плани підготовки нашої юнацької збірної?

Виростає 2007 рік, який стане дуже потужним кістяком нашої U20, і титульним стає 2008 рік. Це дуже цікавий і дуже специфічний рік. Максимально переоцінений в очах своїх тренерів та батьків. Тут є унікальні хлопці, які при правильному підході та деякому переосмисленні, що таке професійний хокей і як тут досягнути результатів, можуть стати хорошими гравцями і потрапити як у сильні клуби, так і в національну збірну. Хлопців тут дуже багато, але по якості вони поступаються 2007 року. Це буде видно на драфтах і по тому, скільки гравців від 2007 та 2008 років буде в національній збірній. Але завдання з ними виконувати можна і навіть потрібно.

Дуже важливо, щоб оборонна лінія тут була укріплена Даніелем Скибою, який має величезне бажання заграти за Україну. Якщо цей хлопець отримає можливість грати за нас, це буде наша серйозна перемога.

Є проблема з обороною загалом, бо зараз ми впевнено можемо говорити лише про пару Панасенко-Коробкін. А всім іншим ще потрібно буде доводити свою важливість. На жаль, захисників 2008 року не так багато, але відкривається шанс для 09 і молодших, як-от вже заграний Остапенко. По нападу ми вже маємо хлопців 09 року, яких запрошували цього року на збори, як Лучкін, Денисенко, Блоцький, Пацеляк та Кривонос. Вони вже зможуть створити хорошу конкуренцію в нападі для 2008 року. Зараз найважливіше побачити, як буде проходити їхній новий сезон і в якій системі вони продовжать розвиватись.

Накінець я дуже хочу подякувати нашому тренерсько-адміністративному штабу. Було непросто, але ми разом це зробили, провівши серйозну та дуже цінну роботу. Також дякую нашій федерації за підтримку та допомогу у виконанні всіх прохань щодо річної підготовки наших збірних: літні збори, збори в Словаччині, всі наші турніри та підготовка до чемпіонату в Угорщині. Все це разом й принесло наш сьогоднішній результат.