Провідний чеський спортивний сайт Isport.cz опублікував вельми цікаве інтерв’ю легендарного голкіпера Домініка Гашека. Яке олімпійський чемпіон і дворазовий володар Кубка Стенлі дав російському ЗМІ. І яке так і не було опубліковане. Разом з інтерв’ю Гашек поділився перепискою з російським пропагандистом.

Домовленість була наступною: публікувати всі запитання та відповіді повністю й точно. Домінік Гашек зробив черговий залп гострими набоями після того, як заперечив проти повернення оборонця збірної Чехії Дмитрія Яшкіна в КХЛ. Ведучий російського каналу «Матч ТВ» Антон Анісімов дав запит на інтерв’ю з Гашеком. Домінатор погодився. Він своєчасно повернув відповіді на запитання, надіслані електронною поштою. «Ми телебачення, ми даємо інтерв’ю в прямому ефірі. За годину вишлю посилання», – пообіцяли йому вранці 27 липня. Проте після цього контакт зник. Тиша. Тому публікуємо повну версію інтерв’ю тут.

– Чому ви проти переходу Дмітрія Яшкіна в російський клуб?

– У принципі, я навіть не критикував нашого громадянина Дмітрія Яшкіна за перехід, хоча мені було прикро за його рішення. Він не порушує чинні закони нашої країни. Найперше, я звернувся до чеського уряду та депутатів Чеської Республіки з тим, щоб через п’ять місяців після вторгнення російської армії в Україну нарешті прийняти закон, який забороняє чеським громадянам працювати в країні нашого ворога, який збройно атакував нашого союзника, вбивши там десятки тисяч людей і якому він навіть погрожує ядерною бомбою.

– Ви хочете заборонити всім громадянам Чехії працювати в росії? Чому?

– Звичайно. Робота, за визначенням, створює цінність. Це означає, що чеські громадяни своєю працею створюють цінності для російської держави. Цим вони автоматично підтримують російську державу та її агресію проти нашого союзника, демократичної України, куди ви вторглися військовим шляхом. Вони також підтримують вашу агресивну політику щодо союзників України. Іншими словами, робота громадян Чехії в рф підтримує російську агресію і значно підвищує небезпеку для громадян Чехії та наших союзників. І це треба терміново законодавчо припинити.

– Ви пропонуєте заборонити на законодавчому рівні і давати 15 років в’язниці тим, хто працюватиме в Росії. Це так? Чому саме 15 років?

– Я не пропоную 15 років. Я використав це лише як приклад. Якби це повністю залежало від мене, то десь від двох до 20-ти років. Це питання для дискусій відповідальних людей, які розробляють і приймають закони. У будь-якому випадку, це закон, який збереже багато людських життів наших союзників і, швидше за все, наших співгромадян.

– Ви вважаєте росіян фашистами? Ви вважаєте російських спортовців фашистами?

– Я ніколи ніде не казав, що вважаю росіян фашистами. Я лише один раз використав слово фашизм у відповіді, де цитував особу, якій відповідав (і також поставив його там у дужках), але спочатку давайте поговоримо про те, що таке фашизм. Серед його основних рис — мілітаризм, сильний лідер у керівництві державою, націоналізм, тобто перевага своєї нації над іншими та неприязнь до іноземців. Фактом є те, що російська федерація витрачає на озброєння найбільше або майже найбільше з усіх країн світу пропорційно кількості населення та ВВП. Факт також, що на чолі російської держави тривалий час стоїть особа, яка стоїть майже над законом, яка визначає закони, впливає на державні і не тільки на державні ЗМІ. І те, що на чолі російської держави стоїть людина, яка часто заважає людям збиратися, публічно його критикувати і багато іншого, теж правда. І націоналізм, тобто слова, з яких відчувається певна перевага над українською нацією від політичних і медійних представників вашої країни, я теж часто чую. Це означає, що політика вашої країни випромінює багато форм фашизму.

– Вам не здається, що ви фашист з такими заявами?

– Я переконаний, що людина, яка стоїть на чолі країни, не повинна бути обрана так надовго, не повинна впливати на державні ЗМІ і не повинна забороняти іншим громадянам критикувати її особу та публічні зібрання. Я завжди буду критикувати, якщо наша нація чи навіть окрема людина вивищують себе над громадянами чи нацією іншої країни. І я хочу, щоб наше озброєння використовувалося лише для захисту нашої країни або для захисту союзника, якого атакують. Ми ніколи не повинні нападати на чужу країну, щоб завоювати його територію для нашої власної вигоди. Тому я не можу знайти в собі рис фашизму.

– Що б ви хотіли сказати російським спортовцям?

– Я хочу сказати всім російським спортовцям, що мені дуже шкода, що ви зараз не можете змагатися з нами (так, це стосується не всіх змагань у світі). З вашою участю змагання були б ще вищого рівня, і ми, безсумнівно, виступали б ще краще один проти одного, що також оцінили б наші вболівальники. Але ми не можемо конкурувати і приймати поряд спортовців, чия армія щодня вбиває сотні, а можливо й тисячі людей, у тому числі дітей, на території суверенної демократичної країни. Ви є частиною своєї країни, яка вирішила здійснити військовий напад на іншу націю, іншу державу. Ви обрали свого президента та членів парламенту, які прийняли рішення про це вбивство, а в багатьох випадках і про вбивство мирних жителів. Треба визнати, що кожен із вас несе певну частку спільної відповідальності за це, а отже, і за втрачені життя в Україні, в тому числі й російські. Не звинувачуйте в ситуації нікого іншого, а перш за все себе та людей, які послали вашу армію в Україну вбивати та окуповувати її територію.

– Вам не шкода дискваліфікованих російських спортовців? Це не чесно.

– Я особисто знаю лише кількох колишніх російських спортовців, тому оцінюватиму тисячі нинішніх видатних російських атлетів у цілому. Так, мені шкода, що багато хто з вас не може конкурувати з нами. Але при цьому, повторюся, що це вирішила та людина і люди, яких ти і твої батьки обрали. Ті, хто вирішив вторгнутися в демократичну Україну. Ми не можемо прийняти вас серед нас у ці миті війни та вбивства українського народу. Мені також дуже прикро, що, окрім хіба що однієї футболістки, я досі не почув з ваших вуст чи пера вибачення за десятки тисяч убитих і поранених українців, серед яких тисячі дітей. Я ніде не чув з ваших вуст звернення до вашого президента путіна припинити це вбивство. І я міг би продовжувати. Ви боїтеся? Чи ви його підтримуєте? Кожен із вас знає це найкраще. У будь-якому разі, ви люди, якими ваша нація захоплюється, до яких прислухається, і ваші слова, якими ви засуджуєте агресію російської армії в Україні, можуть дуже вплинути на припинення війни. Ваші слова можуть врятувати тисячі життів, у тому числі ваших земляків. Тим не менш, я вам обіцяю, що як тільки ваша армія покине територію України, ваші бомби перестануть туди літати і ви почнете виплачувати узгоджену компенсацію за величезні економічні збитки, завдані вашою армією, я зроблю все, щоб ви могли повернутися до нас якомога швидше.

– Як ви сприймаєте Алєксандра Овєчкіна і його підтримку президента?

– Алекс підтримав вашого президента путіна на виборах після анексії Криму. Тобто після того, як ваша армія увійшла та окупувала територію суверенної демократичної країни України. Алекс в основному підтримує його навіть зараз, коли продовжує зберігати світлину з ним на аватарці свого профілю у Facebook. У його випадку це не мала, а велика відповідальність за десятки тисяч загиблих. І як українських, так і російських хлопців і чоловіків.

– «Нешвілл Предаторз» приїде до Праги восени. Там є російські гравці. Не хочете пускати їх до Чехії?

– Так. Я з нетерпінням чекаю цього матчу і популяризації хокею. Водночас я вважаю, що чеські візи російським гравцям видаватися не повинні. Важливо підтримати нашого українського союзника та безпеку наших громадян.

– Десять років тому ви зізналися в любові до росії, намалювали на шоломі храм Васілія Блаженного. Хочете все забути?

– Так, 11 років тому я грав за московський «Спартак». Чудовий клуб з такими легендами, як Старшинов, Якушев та інші. Це була честь, і я завжди буду згадувати цей час з теплотою. А також про товаришів по команді, членів групи реалізації та наших уболівальників. Сьогодні я тим паче звертаюся до всіх вас зробити все від вас залежне, щоб зупинити агресію вашої країни в Україні. Тоді я буду дуже пишатися вами всіма, як колишній спартаківець!»