Хокей у маленькому українському селі, ковзанка “канадського” розміру, участь місцевої команди в чемпіонаті України серед юнаків. Хтось скаже, що подібними здобуттями не можуть похвалитися більшість обласних і районних центрів, але Ковалівка – невеличке село в  районі, яке не перестає дивувати спортивну громадскість своїми успіхами і далеко ідучими планами.

 

  Прес-служба ФХУ зустрілась з директором «Льодової Арени» пані Тетяною Володимірівною Зубченко, тренерами ХК «Ковалівські Кабани» Олегом Благим та Олегом Мартиновим і поспілкувалась про появу та розвиток хокею в цьому маленькому, мальовничому селі, яке знаходиться неподалік від Білої Церкви.

 

-Більшість наших спортивних, і не тільки, ідей генерує Президент ФК «Колос» Андрій Анатолійович Засуха – людина, яка вкладає душу, час та кошти в розбудову нашого села і добробут його мешканців.

 

-Певно, що з дитинства…Андрій Анатолійович полюбляв, мабуть, які і всі хлопці, командні ігри. Влітку – футбол, взимку – хокей. Місцеві ентузіасти заливали лід, грали в хокей, коли були морози. Тому, мабуть, немає нічого дивного в тому, що пан Андрій поступово йшов до реалізації своїх спортивних мрій. Почалось все, як Ви знаете, з футболу, ну а невдовзі, дійшла черга і до хокею. Ми придбали в Києві на ковзанці «АТЕК» “дутик”, привезли його до нас, але так і не ввели в експлуатацію. Оцінивши серйозність власних намірів, та зваживши всі “за” та “проти”,  було прийнято “доленосне” рішення будувати повноцінну льодову споруду. За зразок функціональної складової ми взяли ковзанки, які були прбудовані в рамках програми «Хокей України»- стандартний розмір, пластикові борти, роздягальні, сидіння на 250 глядачів, кафе – всі умови, щоб і гравці, і вболівальники знаходились у комфортних умовах та насолоджувалися найшвидшою грою в світі. Замовили проект, і, невдовзі, розпочали загальнобудівельні роботи. Арена була відкрита 31-го жовтня 2017 року – цю дату, мабуть, і можна вважати датою народження ковалівського хокею.

 

-Ви знаєте, перше враження, це, напевне, було здивування і, навіть, місцями, не сприйняття – в доброму, звичайно, розумінні цього слова. Пройшов певний проміжок часу, доки нашу команду юнаків 2005-го року народження почали сприймати не як забаганку і іграшку місцевого олігарха, а, навпаки, як перший етап, першу цеглинку створення і розбудови цього спорту в нашому містечку. Андрій Анатолійович, власне все робить, доволі грунтовно і системно – усвідомлюючи, що подібіні проекти потребують достатньо часу і відповідних фінансових витрат – з одного боку, і якісний менеджмент, який буде втілювати в життя цю ідею.

 

-Станом на сьогодні у нас в команді вісім місцевих хлопців і решта – легіонери з Херсона, Калуша, Харкова і Кривого Рогу. Ми створили хлопцям з інших міст всі належні умови – вони вчаться в місцевій школі, мешкають в гуртожитку, отримують безкоштовне харчування. Але, найголовніше, звичайно, інше – ці діти для нас, ковалівців, як рідні. У нас немає жодного розподілу на тих, кто народився в Ковалівці і тих, хто почав свою кар’єру в інших хокейних школах країни. Хлопці – одна команда, одна родина, вони захищають честь нашого містечка і ми їх всіх однаково любимо.

 

-В чемпіонаті України 2019-20 ми зупинилися в середині турнірної таблиці, але, треба зауважити, що друга половина чемпіонату у «Кабанів» була більш вдалою, ніж перша. Ми плідно попрацювали з моїм колегою і хлопцями над рівнем загальної фізичної підготовки , та й, врешті-решт, стали даватися взнаки зв’язки між гравцями. Наші вихованці, як-то кажуть, притерлися один до одного, почали краще розумітися під час двобоїв і команда, одразу додала в якості гри і почала крокувати в гору турнірної таблиці. Не відкрию таємниці, коли скажу, що ми ретельно готувалися до ігор плей-офф і підводили гравців на пік форми саме на цей етап змагань. Але історія, як відомо, не пишеться в умовний спосіб. Ми перегорнули цю сторінку і готуємось з хлопцями до наступного сезону.

 

 

-Команда в зборі, гравці займаються на траві, ОФП. Ми уважно відслідковуємо рівень готовності та фізичного стану юнаків і поступово збільшуємо навантаження. Незабаром, наші вихованці отримають індивідуальні завдання і роз’їдуться по домівках на два тижні. На початку серпня ми знову збираємось і починаємо останній етап підготовки до наступного сезону. На середину серпня, згідно наявної інформації, у нас буде лід. Плануємо взяти участь в турнірах – але станом на сьогодні остаточної конкретики щодо них ще не маємо.

 

 

-Треба зауважити, що побудова льодової арени не призвела до міттєвої “ланцюжкової” реакції у місцевих мешканців і батьки не повели своїх дітей “оптом” до нашої групи хокею. До речі, щось подібне відбувалось і з футболом. Бум з футбольним «Колосом» та його результатами в поточному ЧУ –  це мажорний акорд і результат тієї кропіткої праці, яку останні п’ять років проводив власник команди й його тренерський штаб. Ми виходимо, приблизно, з подібних показників. В цьому році вже маємо близько 30-и дітлахів 2013-14 років народження, (всі вони – місцеві, або з сусідних сіл), які виявили бажання зайнятися хокеєм. Формуємо нову групу і віримо, що це-тільки початок.

 

 

-Із завантаженням ковзанки проблем немає. Навпаки, за ці три роки ми стали доволі популярні у числених аматорських і дитячих хокейних колективів Київщини. Гуманна цінова політика, філософія відкритості і доброзичливості, якими керується власник ковзанки, призвела до того, що інколи, бажаючих пограти в хокей більше, ніж може надати вільного часу наш стадіон. З фінансової точки зору, можливо, ми й не отримуємо надздобутків, але ці кроки вкрай важливі для популяризації Ковалівки, як одного з хокейних центрів столичного регіону. Ми пишаємось тим, що ми встигли зробити, але планів у нас ще більше. «Ковалівські Кабани» запрошують всіх в гості, у наше гостинне село, а ми продовжуємо працювати над розвитком хокею!