Тренер національної збірної України підвів підсумки перших двох поєдинків команди на Різдвяному кубку в польському Битомі. Як відомо, українці поступилися з однаковим рахунком 1:2 – угорцям в овертаймі, а французам в основний час.
– Костянтине, вас як колишнього воротаря і людину, яка відповідає за цей напрям у сучасній збірній має тішити, що в обох зустрічах найкращими в складі нашої команди були саме голкіпери. Причому і Олег Петров, і Сергій Писаренко продемонстрували дійсно класну гру, а не отримали визнання, бо польові гравці зіграли слабше.
– Для нашого з Вадимом Шахрайчуком тренерського штабу гра голкіперів зараз просто як спасіння. Будь-яка команда розпочинається з голкіпера, тому ми дуже задоволені, що в Польщі обидва наших воротарі грають дуже надійно. Особливо радий за Сергія Писаренка, для якого матч проти французів був дебютним у складі національної збірної. В принципі, вже за матчами внутрішнього чемпіонату було помітно, що Сергій набрав ту форму, яка дозволяє розраховувати на нього в найвідповідальніших поєдинках.
– Перед тим Петров дуже добре зіграв проти угорців. Не думали, що в наступному матчі, проти головного фаворита турніру треба випускати саме Олега?
– Ні. Ми запланували, що першу гру проведе Петров, а другу Писаренко заздалегідь. У товариських матчах чи турнірах перед нами не стоїть завдання виграти за будь-яку ціну. На даному етапі нам важливіше перевірити, на кого зможемо розраховувати навесні. А воротарська позиція вважається однією з найважливіших і водночас найпроблемніших для нашої збірної. Нам треба випробовувати кандидатів у бойових умовах. До чемпіонату світу в нас ще буде кілька зборів, на яких визначимося з кандидатурами голкіперів остаточно. Наразі ми переглянули майже всіх, хто нас цікавив. За винятком тих, хто опинився на узбіччі через утворення так званої «суперліги». Мені дуже хотілося переглянути Кирила Кучера, Максима Дуве і Богдана Дяченка. Але реалії такі, що ми на цих хлопців ми не можемо розраховувати.
– Французи нанесли по воротах української збірної 47 кидків і 45 із них Писаренко взяв. Кількість величезна. Гадаєте, вона відображає різницю в силі команд?
– Не треба забувати, що збірна Франції знаходиться на межі між топ-дивізіоном і дивізіоном 1А. Тобто її рівень приблизно такий, який мали ми років 15 тому. В Франції хокей постійно розвивається і для нас дуже корисно зіграти саме проти такого сильного спаринг-партнера. В іграх з такими командами ліпше видно, на кого з гравців можна розраховувати в матчах чемпіонату світу. Та й навіть для тих хлопців, які у квітні наступного року не проб’ються в заявку, ігри з такими суперниками будуть великим досвідом, котрий сприятиме їх прогресу. В зв’язку з ситуацією, яка склалася в нашому хокеї, нагоду зіграти на такому рівні отримали хокеїсти, яким раніше пробитися в збірну було вкрай важко.
Французи дійсно сильні. Ми це помітили ще після перегляду їх першого матчу проти поляків. Налаштовували підопічних відповідно, акцентували увагу на системі, яка мала знівелювати сильні сторони суперників. Загалом наші задуми спрацювали. Взагалі, з дев’яти проведених під нашим з Вадимом Шахрайчуком матчів цьогоріч збірна України провалила, можливо, лише один – коли програла в Любляні 3:9 австрійцям. Інші вісім зустрічей вийшли рівними, боротьба була шайба в шайбу. Для перемог нам бракувало дещиці. Ми всюди билися достойно. У деяких зустрічах нам забракло щастя.
– Виглядає, що в зустрічі з Францією наш шанс на перемогу був у першому періоді, коли команда чотири рази грала в більшості, але скористатися чисельною перевагою бодай раз не змогла.
– Згоден з Шахрайчуком, який говорить, що гра в нерівних складах у сучасному хокеї відіграє визначальне значення. Проте щоб використовувати чисельну перевагу ефективніше, треба постійно цей компонент награвати. У нас на це замало часу. Тим паче, що сьогодні змушені були вдатися до ротації гравців, які є лідерами збірної. Через те окремі комбінації в більшості вдавалися спонтанно, з чистого листа. Схеми повинні працювати, навіть коли команда грає у форматі 5х3. Але ми поки не мали змоги награти навіть цього компоненту.
Та ще й у матчі проти французів випали наші лідери. Андрій Денискін ніяк не може себе знайти після тривалої паузи, пов’язаної з дискваліфікацією. Це справді важко. Зі свого досвіду пам’ятаю, що одна справа не тренуватися влітку, а потім розпочати підготовку безпосередньо в клубі. І зовсім інакше, коли випадаєш з якихось причин у ході сезону. Ось і перед Денискіним зараз стоїть ключове завдання – знайти себе. Схожого досвіду, коли б він випадав у розпал чемпіонату, в Андрія раніше не було. Виглядає, що поки один із найкращих наших нападників себе не знайшов.
Дуже велике навантаження лягає на капітана Андрія Міхнова. Маємо дефіцит на таких лідерів і професіоналів, на виконавців, здатних взяти гру на себе. Андрій виправдовує наші надії, але іноді йому буває фізично важко. Не треба забувати, що Міхнову 38 і грати щодня йому не так уже й просто.
Великий тягар відповідальності ліг на плечі Віталія Ляльки. І тут мова навіть не стільки про фізичні навантаження, скільки про психологію. Після конфліктної ситуації під час попередніх зборів до Віталія прикута особлива увага. Він теж це розуміє. Видно, як Лялька поводиться в роздягальні, на лаві під час матчу. Він намагається бути лідером, допомагати партнерам за командою. За таких обставин Віталієві не завжди вистачає сукупності всіх притаманних йому за інших обставин рис на льоду. Це проявилося зокрема на заключних секундах зустрічі проти французів. Шайба відскочила до Ляльки і він міг зрівнювати рахунок, але не влучив у ворота. Бракує дрібниць. Але це теж треба пережити. Думаю, Лялька з тимчасовими труднощами впорається.
– Попереду – матч поти господарів турніру, збірної Польщі.
– Ми цю команду знаємо. Та й загалом упродовж цього року ми вже впевнилися, що наша команда здатна боротися на рівних з будь-якою з тих збірних, з якими ми зустрічалися. Зокрема з поляками, яким у травні в Любляні програли в овертаймі. У попередніх дев’яти поєдинках ми виходили на лід у ранзі аутсайдерів, але події на льоду демонстрували, що перемогти збірна України могла практично в кожному матчі. Бракує фарту. Сподіваюся, він притримується до важливіших поєдинків. Хоча в зустрічі проти поляків зробимо все від нас залежне, щоб завершити рік на позитивній ноті й нарешті здобути перемогу.
Збірна Польщі – наш безпосередній суперник за чемпіонатом світу в дивізіоні 1В. Міцна команда, будемо налаштовуватися, щоб перемогти її на виїзді. Перемога зараз важлива і для тренерського штабу, і для гравців, і для вболівальників. Хочеться нарешті розірвати цей ланцюжок з невдач.
Іван Вербицький, прес-аташе ФХУ
VBET Ukraine — Титульний партнер національної збірної команди України з хокею
