А чи знаєте ви чого ключки такі гнучкі та міцні? На які категорії вони поділяються? Які матеріали використовують для виготовлення ключок та як знайти «свою» ключку? Відповіді на усі ці запитання ви знайдете у цій статті.
Хокейна ключка – це найголовніший атрибут гри в хокей. Вони поділяються на дві основні категорії: аматорські та професійні. Перші, у свою чергу, значно дешевші, виготовляються переважно з фанери і відносно недовгострокові.
Професійні та напівпрофесійні ключки виробляються з міцних та легких порід дерев, а особлива міцність та жорсткість виникає завдяки спеціальному покриттю з вуглепластика. Професійні ключки бувають цільними та зі змінним гаком (композитні).
Як і будь-який атрибут, ключка має свою історію. Раніше, наприклад, вона складалася з руків’я і зігнутого під кутом гаку, без округлень. Руків’я ключки робили з деревних порід, а оскільки деревина за своєю структурою неоднорідна, хокеїстам доводилось підганяти її під себе – пиляти, обточувати для надання їй потрібної форми. Незважаючи на усе це, у грі при будь-якому різкому русі гак міг зламатися.
Згодом стали з’являтися ключки з укріпленим руків’ям і гаком: на них робили різноманітні вставки з карбону та графіту. Це додавало міцності. Матеріал, який найбільше відповідав усім вимогам виготовлення ключок запозичили з аерокосмічної промисловості, а гак до руків’я почали кріпити за допомогою спеціального клею. До того ж цей метод кріплення дозволяв замінювати гак необхідну кількість разів.
На сьогодні, ключка важить приблизно 440 грамів. Вона майже невагома, а швидкість руху шайби у разі правильно розрахованого удару може досягати 200 км/год.
Якісна ключка повинна мати ще й правильний баланс. Це здатність гаку не переважувати при з’єднанні з руків’ям. Також підвищили вимоги до пружності та еластичності руків’я. У сучасних дорогих ключках різні частини руків’я працюють у декількох режимах. Унаслідок комбінування матеріалів виникають, так звані, спеціальні зони, натискаючи на які, хокеїст може робити максимально точні і сильні кидки. Крім того, існують зони потовщення, завдяки яким досягається найбільша еластичність ключки – вона не згинається, як раніше, однаково у всіх місцях. Вигин виходить однорідним за рахунок різних матеріалів руків’я. Воно стає тоншим при наближенні до гака. Саме така форма ключки дозволяє контролювати шайбу і кидки.
Незважаючи на всі зміни, ключка найчастіше підводить хокеїста, тому існують деякі правила її вибору, зберігання, підбору та догляду. Ключка перш за все повинна підходити гравцю по довжині та вигину гака.
Найкраща довжина ключки – до носа людини, що стоїть у звичайному взутті.
Щоб ключка не ковзала у руці, її обмотують ізоляційною стрічкою – у будь-якому місці по довжині руків’я. Стрічку краще обирати не слизьку. Крім того, хокеїсти обмотують нею гак ключки для того, щоб краще володіти шайбою, і звісно ж, не пошкодити її під час прийому чи передачі ігрового снаряду.
Також існують певні поради при виборі ключки для дитини. Не варто купляти для дітей дорослі ключки, адже вони не відповідають дитині по довжині. Вигин гаку краще за все обирати прямий – це дозволить майбутньому хокеїсту визначитися: лівий чи правий хват для нього зручніший.
