Реформи та реструктуризація у Федерації хокею України тривають, і поява Спортивного комітету – уперше за роки існування організації – один із результатів цих змін. Очільником новоутвореного органу став ексгравець НХЛ і досвідчений тренер національних команд України Олександр Годинюк. В інтерв’ю із пресслужбою ФХУ пан Олександр розповів про специфіку роботи Спортивного комітету, як можна потрапити в цю структуру та що за цілі вона переслідує.
– Чому вирішили приєднатись до Федерації хокею України як очільник Спортивного комітету? Чим цей виклик Вас зацікавив?
Із Федерацією хокею України я працював із 2009 до 2015 року як тренер національних збірних серед юніорів, молоді та дорослих. Після обрання Георгія Зубка президентом ФХУ в нас була розмова, у якій ми обговорили проблеми українського хокею, нинішню ситуацію в цьому виді спорту та його подальші перспективи розвитку в нашій державі. Мені імпонували енергія, амбіції та ідеї, що мав новообраний глава ФХУ. Тож так і зародилась наша співпраця.
– Окресліть коротко, чим буде опікуватись Спортивний комітет. Адже це новий орган у структурі Федерації хокею України.
Спортивний комітет відповідає саме за спортивну складову в будь-якій організації – чи то в клубі, чи то у Федерації. У нашому випадку до цього комітету мають бути залучені спеціалісти, які винятково займаються хокеєм. Цей орган має бути корисним і працювати на ФХУ. Багато чого варто покращувати й систематизувати.
Спектр питань, із якими працює Спортивний комітет, доволі великий – від наймолодших гравців і до збірної України. Наразі наша головна проблема – це дитячий хокей. Ба більше, проблеми на цьому рівні призводять до ще більших труднощів на стадії дорослої національної команди.
У нашій хокейній спільноті існує думка, що в українських командах зі спортсменів до 12 років усе гаразд. Ми граємо на рівних з багатьма країнами, чимало з них обігруємо. А потім несподівано трапляється провал. Але насправді тут існує чіткий причинно-наслідковий зв’язок.
У країнах із елітного Дивізіону діти до 12 років займаються винятково розвитком індивідуальних ігрових навичок, закладають технічну базу за новітніми методиками. Наші ж тренери з дитинства вчать юних хокеїстів грати на результат, не приділяючи достатньо уваги головному – катанню, володінню шайбою, обігруванню тощо. Замість цього багато часу виділяється для тактики. Це призводить до мінімізації помилок. Але лише на дитячому рівні така стратегія приноситиме результат. Адже в цей час представники елітного Дивізіону зовсім не працюють із тактикою, що і провокує певну ілюзію того, що в нас усе гаразд на початковому етапі.
Коли ж діти з передових хокейних країн підростають до 13-14 років, вони не зазнають труднощів у протистоянні з нами, бо починають паралельно працювати над тактикою і грою на результат, маючи потужну базу.
За останні 4,5 року роботи в структурі клубу НХЛ мені вдалося багато чого побачити і багато чого навчитись. У мене є напрацювання щодо механізмів модернізації і поліпшення роботи з дітьми і зі збірними командами.
– Хто входить до Вашої команди в Спортивному комітеті?
До Спортивного комітету мають входити особи, які б могли надати дієву допомогу в реалізації наших завдань. У мене є певний перелік спеціалістів, яких би я хотів побачити у своїй команді. Також я зацікавлений у тому, аби залучити й інших фахівців, яким не байдужий український хокей, у кого горять очі, є чималий обсяг знань та досвід роботи в хокеї. Кандидати будуть розглядатись ФХУ на конкурсній основі вже найближчим часом.
– Які короткострокові цілі ставить перед собою Спортивний комітет?
Складно навіть резюмувати все те, що ми обговорювали з колегами у ФХУ – завдань і цілей багато. Починати будемо з дитячого хокею. Особливу увагу приділимо створенню Юнацької хокейної ліги. Необхідно визначити, чи зможемо ми створити цю лігу фізичну, чи достатньо в нас хокеїстів саме цього віку. Перше засідання Комітету я призначу одразу після завершення формування його складу. Там розглянемо й інші питання.
