На матч у Херсоні, який відбувся минулого четверга, досвідчений нападник Дмитро Німенко вивів «Сокіл» у статусі капітана. І в незвичній ролі оборонця. Вимушено, звісно, адже за станом здоров’я матч пропускало відразу сім хокеїстів київського клубу. Врешті, гра склалася для «Сокола», який грав у три ланки, дуже непросто. Поступаючись 0:3, лідери перемогли 5:3. У цьому інтерв’ю Німенко поділився враженнями від поєдинку, розповів про те, наскільки заповненим залишається лазарет «Сокола» і чого очікує від найближчого Єврочелленджу в Києві.
– Дмитре, в новітній історії «Сокола», тобто за останніх два сезони, навіть важко згадати інший такий матч, коли б команда розпочинала перший період з 0:3. Що сталося у Херсоні?
– Легке недоналаштування призвело до трьох пропущених шайб. Але після першого періоду Олег Леонідович (тренер «Сокола» Шафаренко – авт.) дав нам прочуханки. Зрештою, ми й самі розуміли, що провалили стартових 20 хвилин. Не сконцентрувалися, пропустили непотрібні шайби на контратаках. На щастя, ми вчасно зібралися, видали хороший камбек. Могли виграти навіть більше, ніж 5:3. Моментів настворювали дуже багато.
– Рекордні для нинішнього «Сокола» 11:1 у матчі проти «Дніпра» на Кубок 3 січня вплинули на налаштування команди?
– Легка недооцінка була. Можна сказати, що на перший період команда ще вийшла за того рахунку, з яким ми виграли на початку року. Суперник поставив нас на місце, а в перерві нагадав нам, що це інша гра, тренер. По-доброму нагадав. І ми його почули.
– «Дніпро» в порівнянні з кубковим матчем помітно змінився.
– Херсонці почали підсилюватися буквально з наступного дня після поразки 1:11. За цих три тижні «Дніпро» підписав хороших гравців і нині може конкурувати на рівних з усіма суперниками. Та й у кубковому матчі вони не виглядали безнадійними. Просто після трьох поспіль шайб у другому періоді команда розклеїлася. Також треба враховувати, що й коли ми забиваємо швидкі голи, то гра складається й надалі.
– Зараз у Херсоні через кадрові проблеми, які відчуває «Сокіл», вам довелося грати в обороні. Мали раніше такий досвід?
– Мав. 13 років тому. Я був 21-річним і тренер Олександр Сеуканд у трьох чи чотирьох матчах теж ставив мене в обороні. Напередодні матчу в Херсоні Олег Шафаренко запитав: «В обороні зіграєш?» Сказав, що без проблем. «Усе, тоді я на тебе розраховую. Але буду з тебе вимагати, як від оборонця. Поблажок не очікуй», – сказав тренер. Взагалі, мені неважливо, де грати. Головне, щоб перемагала команда. З Дінаром Хайрулловим почали шукати порозуміння ще під час тренувань, невдовзі після того, як Олег Леонідович повідомив, що переводить мене в захист. Відразу попрохав Дінара, щоб мені допомагав. Так, він молодший, але грає в обороні все життя. Власне, Хайруллов підказував мені впродовж усього матчу в Херсоні – куди зміщуватися, кому віддавати тощо.
– В найближчому матчі «Сокола» проти «Берсерків» пара Хайруллов – Німенко може з’явитися знову?
– Ні. Більшість хлопців уже вийшли з лазарету. Фактично, серед травмованих чи хворих залишається лише Андрій Міхнов. Решта хлопців уже тренуються. У нас знову є п’ять практично повних ланок. Знову триває боротьба за те, щоб потрапити до складу. З харків’янами на льоду будуть ті, хто найкраще, на думку тренера, готовий.
– Можливості майбутнього суперника вам відомі? З «Берсерками» в їх нинішньому вигляді «Сокіл» ще не грав.
– Повністю їх матчів не бачив, але можливості усіх гравців, зокрема новачків знаю. То люди, які виступають постійно, чи виступали в чемпіонаті України раніше. Скажімо, Ніколая Кисельова, який закинув у першому матчі за харків’ян дві шайби у ворота БСФК, пам’ятаю за виступами в складі «Кременчука». З іншими новачками «Берсерків» грали не так давно, ще коли вони представляли херсонський «Дніпро». Зрештою, нам байдуже, хто грає за суперників. Ми більше зосереджені на тому, щоб виконувати на льоду те, чого вимагає тренерський штаб.
– Останнім часом графік матчів у «Сокола» – рваний. Рік почався з чотирьох поєдинків протягом чотирьох днів у Кубку. Тепер команда десять діб не має ігрової практики через перенесення матчу з «Кременчуком», у якого за станом здоров’я випало понад десяток хокеїстів. Як втримувати ігровий тонус?
– Проблема є. Але нічого не поробиш. Від нас нічого не залежить, мусимо адаптовуватися до нинішніх реалій. Звісно, хотілося б більше матчів із сильними суперниками. Проте суті справи це не міняє. У нас завдання – виходити і перемагати всіх, хто стає на нашому шляху.
Іван Вербицький, прес-аташе ФХУ
