Дмитро Підгурський-старший тренер молодіжної збірної (U-20)
-Дмитре Івановичу, вітаємо Вас з призначенням, коли плануєте взятися до справи?

-Чемпіонати світу серед молодіжних збірних, як відомо, розігруються, в грудні місяці, тому, ми не маємо, на відміну від національної або юнацької збірних року  на підготовку та мусимо працювати максимально швидко, без зволікань. Вже сьогодні, ми з моїми колегами, почнемо формувати список потенційних кандидатів до лав збірної U_20.
 
– Хто саме буде Вашими помічниками на тренерському містку?

-Я розраховую на підтримку своїх партнерів по ХК “Дніпро”: Олега Тимченка і Олександра Васильєва.
 
– Чи означає це, що “щуки” будуть “базовим” клубом майбутньої молодіжної збірної?

-Саме так. На базі “Дніпра” ми прагнемо мати 2-3 бойових п’ятірки, яких якомога більше задіювати в національній першості, а керівництво клубу в лиці почесного президента ХК “Дніпро” Владислава Мангера пообіцяло нам  підтримку в реалізації цього завдання.
 
-На кого, окрім Ваших безпосередніх вихованців, Ви розраховуєте?

-Як це не банально б не звучало, і як би це не нагадувало класичний тренерський штамп, але я хочу офіційно оголосити: для жодного з гравців місце в збірній не заброньоване. А ні для тих, хто грає в Херсоні, а ні для тих, хто виступає в європейських або північноамериканських хокейних лігах. Честь держави будуть відстоювати тільки кращі.
 
-Які перші кроки Ви плануєте зробити, можливо вже є бачення по першим зборам потенційних гравців?

– Ми поставили собі за мету- в стислі терміни визначитися з датою першого збору кандидатів до команди, на який залучити максимально велику кількість хокеїстів. Я хочу на власні очі побачити певних гравців, зрозуміти їх справжній рівень функціональної підготовки, готовність до виконання вимог і завдань, які буде ставити наш тренерський штаб. 
 
-Які індивідуальні якості  хокеїстів є для Вас пріоритетними?

-Вміння чітко виконувати поставлені завдання на свої ділянці ковзанки, в межах своєї відповідальності- це основа командної гри. Відданість колективу. Бажання боротися з першої до останньої хвилини зустрічі. І, звичайно,- швидкість. Як в прийнятті рішень на майданчику, так і в командній грі. Від цього і будемо відштовхуватись.
 
-Дякуємо і як то кажуть: “ни пуха, ни пера”!

– До біса! Починаємо плідно працювати. Часу- обмаль.

Вас може зацікавити