Вихованка харківської «Дружби-78» нападниця збірної України Дарина Рожок цей сезон проводить у статусі результативного легіонера, виступаючи у Словаччині за жіночий клуб «Михаловце». Втішно, що на лютневий навчально-тренувальний збір національної команди у Когтла-Ярве 17-річна уродженка Миргорода прибула у почесному званні найкращого снайпера команди.
– Дарина, збірна України прибула на збір до Естонії, в рамках якого також візьме участь у міжнародному турнірі. З ким із дівчат з нетерпінням чекала зустрічі, якими новинами поділишся на дозвіллі?
– З вересня минулого року не бачилися з дівчатами, тож за всіма страшенно скучила, з усіма рада була зустрітися, обійняти. Щодо новин, то я в Словаччині оформила свій перший у житті хет-трик і зараз з 12-ма голами лідирую у списку найкращих бомбардирів команди. А остання новина не з найпозитивніших: у виїзній грі за день до вильоту в Естонію влетіла в борт і не змогла вийти на третій період. Я хоч і закинула шайбу, але ми програли – 1:5.
– Як зараз почуваєшся? Немає струсу мозку?
– Спасибі, все гаразд! Вже у таборі національної збірної – готуюся разом з командою.
– Якщо відкинути убік епізод із небезпечним зіткненням, сезон для тебе складається успішно… Все йде за планом?
– Так, у «Михаливцях» професійний підхід, команда тренується щодня, іноді по два тренування на день, у вихідні у нас ігри, тому маю постійну ігрову практику і, як на мене, прогресую.
– У чому саме?
– Думаю, додала у швидкості, дриблінгу, є успіхи у кидкових компонентах. У понеділок увечері зазвичай ходимо з дівчатами відпрацьовувати кидки і навіть «клаци»! Нарешті в мене почало виходити! Вже можу докинути від синьої лінії!
– А хто з гравців збірної України має такий хокейний прийом, як «клац»?
– Даша Цимиренко, Діана Ковтун, Тетяна Кириченко…
– Чи задоволена своїм становищем у «Михаливцях»?
– У Харкові, де я виступала до широкомасштабного наступу рашистів, у мене не було б можливості тренуватися під час війни. Тому я дуже рада та вдячна керівництву словацького клубу за те, що тут маю. Формою, ковзанами, проживанням, харчуванням та всім необхідним я тут забезпечена! Хіба що зарплату не платять, бо ще немає 18 років (сміється).
– Яке враження загалом справляє жіночий словацький хокей?
– Вау! Емоції захльостують! Жіночий хокей тут сильно розвинений – сильна ліга, де дівчатка часто в одній команді тренуються з хлопцями до 16 років, як це є у нашому клубі. Дуже сильні хокеїстки 13 та 14-ти років у Братиславі, які через рік чи два гратимуть проти нас та виграватимуть!
– На що претендує ваша команда?
– У вищій лізі виступає 8 команд, а наша команда-дебютант поки що посідає шосте місце і ще не втратила шансів пробитися до плей-оф із четвертого місця. Разом із Сонєю Гутор та Домінікою Лопатіною намагаємося допомогти «Михаливцям» піднятися якомога вище і дуже задоволені тим, що маємо можливість тут виступати.
– Чимось, крім хокею, ще займаєтесь?
– В Україні я вже відучилася 11 класів, але у Словаччині мене «повернули» до середньоосвітньої школи (сміється). Так що навчаюсь 12-й рік у школі.
– Словацька мова за півроку стала зрозумілою?
– Так, вже багато чого розуміємо, хоча відповісти не можемо, бо не вистачає лексичного запасу. Думаю, підучу ще краще мову і наступного року вступатиму до Університету фізичного виховання. Є такі думки.
– Розкажеш свою історію, як тебе «заразив» хокей?
– Якось тренери заглянули до нашої харківської школи і запросили дітей пограти у футбол, якщо комусь цікаво. Мені тоді подобався цей вид спорту, і я погодилася, але не прийшла – не вийшло. Десь через місяць тренери зателефонували і повторно запросили на заняття, після чого також запропонували покататися на ковзанах. Я погодилась. Мій перший тренер Олександр Миколайович Баранковський допоміг підібрати форму, поставив на ковзани, і я покотила! Незважаючи на те, що я була єдиною дівчинкою на тренуванні серед хлопчиків, мені дуже сподобалося в цьому динамічному виді спорту, хоча я нічого про хокей раніше не знала. Мені тоді було 9 років. Батьки, як не дивно, позитивно відреагували на моє захоплення, терпляче возили мене на тренування та поступово хокей став професійним захопленням!
– А сьогодні Дарина Рожок – гравець жіночої збірної України! Весною наша національна команда братиме участь на ЧС-2023 у дивізіоні 3А в Румунії. Як гадаєш, які перспективи у нашої команди?
– Вважаю, нашими головними конкурентками будуть литовки, але якщо нам вдасться зібрати свій найсильніший склад у квітні, то виграємо свою групу та піднімемося у дивізіон вище. Навіть не сумніваюся у цьому!
В’ячеслав Волков, прес-служба ФХУ
