На проміжний фініш чинні чемпіони України київський «Сокіл» прийшли у статусі лідерів. Або зимовими чемпіонами. Правда, сказати, що відрізок із жовтня до грудня дався столичним хокеїстам гладко, було б неправильно. Траплялися в грі «Сокола» і зриви у грі, і кадрові труднощі. Які, власне, спонукали повернутися на лід після шестирічної паузи у виступах нинішнього ювіляра Артема Бондарєва.

Привітавши граючого тренера «Сокола» з 40-річчям, ми поставили йому сім стандартних запитань, на які відповіли й решта наставників команд українського чемпіонату. Бондарєв у «Соколі» виконує роль асистента Костянтина Сімчука. Проте поки наставник киян перебуває за океаном як помічник Вадима Шахрайчука в студентській збірній, його функції тимчасово перебрав на себе наш нинішній співрозмовник.

– Пане Артеме, на яку оцінку заслуговує «Сокіл» у першій частині чемпіонату України?

– Цей чемпіонат загалом важко оцінювати однозначно. Наша країна перебуває в стані війни і зосередитися на чомусь іншому нині складно. Проте якщо абстрагуватися і оцінювати, як хлопці виконують тренерське завдання, то я задоволений. Найбільше радує ставлення хокеїстів до справи. Можливо, багато речей нам не виходять. Але ці вади ми компенсовуємо за рахунок самовіддачі. За цим компонентом виставлю команді найвищу оцінку.

– Згадаєте найдосконаліший матч поточного чемпіонату?

– В нашому виконанні не бракувало як поганих, так і гарних поєдинків. Хороших матчів все ж було більше. Саме тому рік ми завершили на першому місці. Схильний оцінювати виступ у цілому і не робити поділу на окремі матчі. Проте більше запам’яталися ті поєдинки, які нам не вдалися. Може, це неправильно, але як вже є. Те, що не виходить, постійно прокручуєш у голові і намагаєшся ставати кращим. Крім того, треба враховувати, що «Сокіл» зібрався надто пізно і через те не мав змоги підготуватися до сезону належним чином. Передсезонних зборів у нас не було взагалі. Форму ми набирали вже в ході чемпіонату. Через те не всі хлопці розкрили свій потенціал повністю.

– Хто із хокеїстів запам’ятався, хто розчарував?

– Хоч я не схильний переходити на персоналії, але все ж зроблю певні винятки. У нашій команді не бракує хлопців, які повернулися в хокей після тривалих пауз у виступах. Ці люди вже встигли працевлаштуватися у сферах, не пов’язаних з активними заняттями спортом. Мова про Сергія Бабинця, Романа Благого, Володимира і Валентина Алексюків, Артема Євсейчика. Ці люди – молодці. На собі відчув, наскільки складно повертатися в хокей після тривалої паузи. Тішить, що професіоналізм цих гравців нікуди не дівся. Хоча, паралельно працюючи на інших роботах, їм дуже важко дотримуватися режимів сну, харчування, підтримувати організм у натренованому стані.

– Хто із суперників сподобався і чому?

– Можу тільки подякувати кожній команді і кожному окремо взятому гравцеві, які беруть участь у нинішньому чемпіонаті. Завдяки цим людям наш хокей під час війни живе. Хокеїсти молодці, що боряться і створюють конкурентне середовище. Кожен гравець намагається розкрити свій потенціал повноцінно. Окремо ж відзначу «Кременчук», команду, яка перемогла нас в усіх трьох матчах. Поки нам не вдається зламати опору цього суперника. Проводимо аналіз, шукаємо причини, чому так відбувається і, сподіваємося, в наступних поєдинках таки зможемо перемогти команду Олександра Савицького. Вся боротьба в нинішньому чемпіонаті ще попереду. Не лише з «Кременчуком». Приємно спостерігати за грою херсонського «Дніпра». Олександр Бобкін прекрасно підготував команду, вкомплектовану в основному молодими виконавцями. Те, що херсонці зараз на рівні з нами і «Кременчуком» боряться за лідерство, цілком заслужено.

– Хто з гравців «Сокола» досяг найбільшого прогресу?

– Думаю, за ці кілька місяців виросли в усіх аспектах просто всі молоді хокеїсти, які залишилися в «Соколі» на цей сезон. Сильно порадував оборонець Денис Гайдук. Торік ми з ним працювали у молодіжній команді «Сокола». Зараз цей хлопець додає на очах, у кількох матчах ми його вже випускали в першій парі оборонців. Шкода, що Денис отримав важку травму плеча і зараз не може продовжити роботи. Але, сподіваюся, до плей-оф Гайдук відновиться і ще нам допоможе у вирішальних матчах сезону.

Дуже непогано себе проявляє нападник Максим Жеребко. Мені імпонує віддача цього хлопця на тренуваннях. Можливо, не все вдається під час матчів, однак та працелюбність, той азарт, з яким Жеребко віддається грі, обов’язково дадуть результат. Максим дебютував за основу «Сокола» ще в попередньому сезоні, тому очікували, що в поточному чемпіонаті він почне стабільно закидати шайби і віддавати передачі. Однак, мабуть, не все відразу. Вочевидь Жеребку в матчах, особливо в завершальних моментах, коли треба вирішувати долю епізоду, бракує холодної голови.

Гарно увійшов у дорослий хокей Володя Костромітін. У другій частині сезону очікуємо від нього більше результативних матчів. Старанністю відзначаються наші молоді воротарі Назар Бойко, Савва Сердюк, а також Максим Кобзєв, який поки не зіграв жодного офіційного поєдинку. По віддачі в мене немає зауважень до жодного хокеїста.

– Які найбільші плюси-мінуси ви б відзначили у чемпіонаті?

– Головний і найжирніший плюс у тому, що цей чемпіонат відбувається, що чимало гравців і тренерів мають змогу отримувати ігрову і професійну практику. І ще й заробляти якісь кошти. А мінуси з хокеєм не пов’язані. Якби не війна, чемпіонат був би значно сильнішим, конкурентнішим і, мабуть, з більшою кількістю учасників. Проте зараз живемо в реаліях, коли складно будувати довготермінові плани, доводиться підлаштовуватися під повітряні тривоги, під відключення світла. Однак нам гріх жалітися. Велика шана тим людям, які своєю жертовністю створили для нас умови, щоб була змога грати в хокей і продовжувати жити у мирних містах. Ми всі віримо в нашу перемогу.

– За якою програмою працюєте в цю паузу? Які завдання ставите перед командою на зимово-весняну частину чемпіонату?

– Для початку відзначу наступне: дуже добре, що наша збірна проводить регулярні збори і продовжує виступати на міжнародному рівні, тим самим демонструючи, що хокей в Україні живе, що Україна продовжує існувати як держава, яку важко зламати навіть в умовах війни. Зараз як ніколи раніше ми повинні про себе нагадувати і підтримувати комунікацію з цивілізованим світом.

Ми ж тривалу паузу заповнюємо з користю: поліпшуємо фізичні кондиції хокеїстів. Надолужуємо ті недоліки, які виникли в зв’язку з відсутністю передсезонної підготовки. Поряд із навантаженнями, працюємо над вдосконаленням технічних і тактичних навичок гравців. Перед «Соколом» завжди стояли найвищі завдання і зараз ми закладаємо фундамент, щоб виконати те, чого від нас очікують вболівальники, керівництво та й ми самі те ж. Зробимо все від нас залежне, щоб чемпіонський титул залишився в Києві.

Іван Вербицький, прес-аташе ФХУ

Бомбардири «Сокола»
(Гол+пас)

1. Роман Благий – 27 (9+18)
2. Володимир Чердак – 26 (11+15)
3. Сергій Бабинець – 24 (10+14)
4. Василь-Юрій Качан – 20 (9+11)
5. Вадим Мазур – 20 (7+13)

Вкидання

1. Валентин Алексюк – 61,14% (+140/-89)
2. Артем Бондарєв – 60,75% (+65/-42)
3. Вадим Мазур – 60,57% (+192/-125)
4. Дмитро Німенко – 58,23% (+92/-66)
5. Василь-Юрій Качан – 46,75% (+79/-90)

Штрафники

1. Артем Євсейчик – 22 хв.
1. Олександр Горлушко – 22 хв.
3. Дмитро Німенко – 16 хв.
4. Артем Бондарєв – 12 хв.
4. Денис Гайдук – 12 хв.
4. Василь-Юрій Качан – 12 хв.
4. Володимир Алексюк – 12 хв.
4. Валентин Алексюк – 12 хв.
4. Роман Благий – 12 хв.