Андрій Срюбко: «Кожна гра була «від ножа». Вивчаєш суперника, переміг, а наступного дня навпроти вже інша команда з іншим стилем»

Якою є сьогодні наша молодіжна збірна і чи реальні шанси за рік доєднатися до еліти світового хокею, Спорт 24 поговорив із головним тренером команди, за сумісництвом наставником ХК Кременчук, відомим у минулому тафгаєм Андрієм Срюбком.

Ділимось із вами уривком інтервʼю Андрія Срюбка із журналістом «Спорт 24». Повний текст читайте на їхньому сайті.

Гадаю, на чемпіонаті світу в Таллінні ви отримали задоволення від гри збірної.

Ми одразу налаштовували хокеїстів виключно на перемогу в Дивізіоні. Минулого року програли останній період на турнірі й залишилися ні з чим (збірна України поступилася в заключному матчі Словенії – 3:5, пропустивши дві шайби в останньому періоді, – прим. Спорт 24). Цього разу не могли собі цього дозволити, їхали за першим місцем.

Був момент у грі з Італією (6:5), коли могли втратити перевагу в три шайби.

Я б не виокремлював цей матч. Усі ігри були непростими. Після кожної зустрічі намагався пояснити хокеїстам, що ми робимо і маємо робити: від зміни до зміни, від періоду до періоду, від матчу до матчу. Працювали над удосконаленням тактики, щоб задуми втілити в життя. Мали рухатися як асфальтоукладач – переламувати й перемелювати від першої й до останньої хвилини.

Зрозуміло, хлопці молоді, траплялися певні провали. Це передбачалося, і в таких випадках задіювали середню ланку. Вона в нас потужна, це трійка Байди. Вона збалансовувала гру. У скрутних ситуаціях їм не ставилося завдання будь-що атакувати ворота. Мали тримати шайбу в зоні суперника, перехопити ініціативу.

Завдяки такому тактичному маневру вже суперник помилявся, з’являлися моменти для взяття воріт.

Який потенціал у цієї команди? Адже за віком завершують грати в ній шестеро, а п’ятнадцять гравців зможуть виступити на чемпіонаті світу й наступного року.

Все залежить від того, в яких командах вони будуть грати. Бо по завершенні сезону хокеїсти змінюватимуть команди. Важливо, щоб вони потрапили на більш високий рівень. На сьогоднішній день всі гідні збірної, і вони є кандидатами на наступний рік.

За рік, ви говорили, команда стане сильнішою. Є думка, що в перший сезон на більш високому рівні треба закріпитися в дивізіоні, а вже потім штурмувати вершини. Погоджуєтесь?

Ні. Я завжди ставлю максимальні завдання. Бо даси слабину, і хокеїсти думатимуть, навіщо напружуватися, якщо немає найвищої цілі, якщо в тренера її немає. Тож чим вища мотивація, тим кращий результат.

Хто з вашої команди може постукати в двері першої збірної?

Гадаю, готові до виклику Олексій Євтєхов та Іларіон Купріянов. На місці головного тренера національної команди Дмитра Христича я б звернув увагу ще й на Михайла Гапоненка. Це молодий хлопець, 2006 року. Він закрив середню ланку, грав у більшості, меншості, п’ять на п’ять. Закривав усі провідні позиції, навіть коли діяли три на п’ять. Грамотний хлопець, вміє виконувати, швидкий.

 

Джерело: Спорт 24


Вас може зацікавити