Жіноча збірна України вже повернулась до звичного ритму життя після чемпіонату світу в Гонконгу. Там наша команда посіла третє місце, втративши очки лише в матчах проти команди-господарки та Литви.

Нападниця Анастасія Нестеренко розповіла більше про адаптацію, підготовку та підбила підсумки кожного матчу головного змагання сезону.

Минулорічні збори в Новій Зеландії та цьогорічні в Гонконгу. Чи відчувалась різниця в адаптації до зміни часу, клімату і тренувальних умов?

В Гонконзі було дуже жарко і душно, через що трохи важче переносити навантаження, але адаптація пройшла швидше, бо вже є досвід таких поїздок. У Новій Зеландії це було вперше, тому організму було складніше звикнути.

Розкажи більше про збори. У вас було тільки 5 днів на підготовку + жодного товариського матчу. Наскільки складно в таких умовах прийти в командну форму?

Збори були дуже інтенсивні. 5 днів без жодного товариського матчу – звучало непросто для нас, бо ти одразу заходиш у турнір без ігрового ритму. Але це змушує команду швидко знаходити взаєморозуміння прямо по ходу матчів, і в якомусь сенсі це навіть загартовує.

Розкажи більше про колектив, наскільки взагалі вдавалось триматись разом, можливо, мали якісь свої традиції?

Колектив у нас був дуже класний. Було відчуття, що всі один за одного і підтримують у будь-який момент. У нас були свої маленькі традиції: спільні вечері, розмови перед матчами і жарти, які допомагали тримати легку атмосферу навіть перед важливими іграми.

Якщо говорити до початку чемпіонату, кого ти вважала найсерйознішими суперницями?

До початку чемпіонату для мене найсерйознішими суперницями виглядали Литва і Гонконг, бо вони були добре організовані і досить стабільні, власне як і вийшло у підсумку.

Розпочали з Мексики, де здавалось, що молодші гравчині типу тебе і Насті Скороход можуть зрівнятися в лідерських якостях на льоду з нашою першою ланкою. Чи не було в тебе подібних думок або ж додаткової мотивації більш вирівняти склад збірної своєю якісною грою?

Матч з Мексикою був важливим стартом. Було бажання показати, що молодші гравчині теж можуть брати на себе відповідальність і допомагати команді не менше, ніж перші ланки. Це давало додаткову мотивацію.

Другий матч, друга перемога. Можеш порівняти цю командну з минулорічною Новою Зеландією? Програш в овертаймі тоді і виграш 8:2 зараз. Наша команда стала сильнішою чи все ж питання в команді-суперниці?

Другий матч показав, що ми виросли як команда. Якщо порівнювати з Новою Зеландією, то зараз ми більш впевнені і краще розуміємо одна одну на льоду. Думаю, це більше про наш прогрес, хоча і суперник тоді був трохи інший.

Третьою обіграли Бельгію. Після вихідного грати складніше чи навпаки з’являються сили після відпочинку?

Після вихідного завжди трохи незвично входити назад у гру. З одного боку ти відпочив, з іншого – треба знову відчути ритм. Але проти Бельгії ми добре впорались і швидко увійшли в гру.

На цей момент позаду було три матчі й три перемоги. Чи не з’являлись в команді думки про те, що по суті можливість вийти з групи стала дуже високою?

Після трьох перемог, звичайно, з’являються думки, що все йде добре і шанси на вихід високі. Але я б не сказала, що це нас розслабило, швидше додало впевненості.

Чи могли подібні думки якось збити налаштування перед Гонконгом?

Перед Гонконгом ми були налаштовані серйозно, але, можливо, десь не вистачило реалізації і холодної голови в ключові моменти. Такі матчі часто вирішуються в деталях.

Матч з Гонконгом був дуже напружений. Думаю, нам трохи не вистачило дисципліни в певних моментах і реалізації своїх шансів. Є речі, які можна було б зробити краще, і це досвід на майбутнє.

Залишилась Литва. Чи думала ти, що матч за друге місце може дійти до серії булітів, враховуючи, що ще минулого сезону вони грали нижче?

З Литвою гра була дуже рівною. Я не очікувала, що дійде до булітів, але це хокей і тут все можливо. Вони дійсно додали в порівнянні з минулим роком.

Для вас, польових гравчинь, рішення змінити голкіперку на п’ятий матч стало дуже несподіваним?

Рішення змінити воротарку було трохи несподіваним, але ми як польові гравчині маємо підлаштовуватись під будь-яке рішення і максимально допомагати команді.

Якщо підбити підсумок турніру, як би ти його описала. Минулого року бронза була серйозним кроком вперед, а чим вона для тебе є зараз?

Це дуже важливий досвід. Бронза минулого року була кроком вперед, а зараз це вже певний рівень, від якого хочеться рухатись ще вище.

Загалом хороший тандем вийшов з Настею Скороход на всіх матчах. Розкажи трошки більше про вашу взаємодію, чи дійсно вона така в житті, якою ми бачили на льоду з трансляції?

З Настею Скороход у нас реально хороший контакт. Ми добре спілкуємось і поза льодом, тому на льоду це відчувається – легше розуміти одна одну без слів.

Як пройшов твій цьогорічний клубний сезон? Які плани на наступний?

Клубний сезон був непростий, але дуже корисний для мене. Я зрозуміла, над чим ще потрібно працювати. На наступний сезон хочу ще більше прогресувати і ставати сильнішою.

Чого б ти побажала собі та всім нашим гравчиням на наступний сезон?

Собі і всім гравчиням я б побажала здоров’я, без травм і віри в себе. Бо коли ти віриш у свої сили, тоді приходить результат.

На завершення, вже в суботу наша юнацька збірна починає свій чемпіонат. Давай залишимо їм декілька слів підтримки.

Нашій юнацькій збірній хочу побажати не боятись, отримувати задоволення від гри і брати на себе відповідальність. Грайте серцем і насолоджуйтесь цим моментом.