Заключний ігровий тур першого кола не приніс любителям несподіванок приводів для радощів, але цікавих подій у матчах вистачало. Розпочався тур із подвійного удару хокейного клубу «Кременчук» по харківській «Юності» (20:0 та 22:1), які дозволили підопічним Дмитра Підгурського бодай на два дні очолити турнірну таблицю чемпіонату. Лідерство «Кременчука» тривало недовго. Виною тому столичний «Дженералз», який двічі переміг «Білий Барс» (5:0 та 7:0). Ледь не трапилася сенсація у Києві, де «Компаньйон» у першому матчі на рівних бився проти «Витязя» (3:6 та 0:13). А у Дружківці сенсації не трапилося: «Донбас» довів свою значну перевагу над «Рапідом» (20:0 та 19:0).
Нападаючий «Витязя» Роман Сальніков встановив орієнтир для гри в меншості, «Донбас» встановив командний рекорд і перебуває в очікуванні рекорду індивідуального, а хокеїсти «Рапіда» продемонстрували свою майстерність у веденні кулачних боїв на льоду. Про це та інше у підсумках сьомого ігрового тижня чемпіонату України.
Не думай про аутсайдерів звисока
Столичний «Компаньйон» ледь не створив головну сенсацію туру, а можливо і всього першого кола. У першому матчі проти «Витязя» підопічні Олександра Сеуканда знаходились за крок від того, аби забрати очки у команди Віталія Литвиненка.
І слід сказати, що якби подібне трапилося, то це було б справедливо. Кияни ні в чому не поступалися більш досвідченому та майстровитому супернику. Тривалий час господарі льоду навіть вели у рахунку.
На допомогу харків’янам прийшла така нехарактерна цього сезону для «Витязя» дисципліна. У заключному періоді заведені гості, зчепивши зуби, пропускали повз себе будь-які провокації з боку суперників і обмежились лише одним вилученням. Та й те було у ситуації, коли ціною порушення правил Олександр Харитонов врятував свою команду від четвертої пропущеної шайби.
Господарі ж мають значно додавати у грі в більшості. Маючи велику кількість спроб розіграти зайвого, підопічні Олександра Сеуканда не створили майже нічого біля воріт «Витязя». Шайба Олександра Горлушка не виключенням: захиснику «Компаньйона» вдалося виконати неймовірний за точністю кидок від синьої лінії біля самого борту без попереднього розіграшу шайби.
«Компаньйон» продемонстрував, що в окремо взятому матчі навіть аутсайдер може налаштуватись на грі і відібрати очки у претендента на вихід до плей-офф. Але мова йде лише про окремо взяту гру. Наступного дня харків’яни, зробивши висновки, здобули дуже впевнену перемогу.
Рівняння на Сальнікова
Роман Сальніков – знакова фігура для вітчизняного хокею. Серед діючих гравців Роман є рекордсменом за кількістю матчів у складі національної збірної команди України. У харківському «Витязі» роль Сальнікова теж особлива. На 39-річного ветерана у Харкові дивляться як на лідера у роздягальні та помічника на льоду, насамперед, під час розіграшу стандартних ситуацій.
Проти «Компаньйона» Роман Сальніков провів свої найкращі поєдинки у цьому сезоні. За дві зустрічі нападаючий здобув вісім очок. Не найбільше у складі своєї команди (головним бомбардиром себе показав Павло Большаков), проте Роман проявив себе у найбільш потрібні для команди моменти.
Зокрема за рахунку 3:3 у першому матчі Сальнікову вдалося відзначитися у меншості і остаточно надломити юних хокеїстів «Компаньйона». А у повторному поєдинку шайби Романа остаточно зняли всі питання щодо переможця зустрічі.
Втім головним досягненням ветерана є дві шайби закинуті в меншості в одному матчі. Подібних випадків у новітній історії чемпіонатів України ще не було. Та й в зарубіжних чемпіонатах ситуації, коли один гравець двічі відзначається у меншості в одній грі трапляються один раз на десяток років.
Черговий рекорд «Донбасу»
XXIV чемпіонат України з хокею поступово перетворюється на чемпіонат рекордів. Черговий рекорд підкорився донецькому «Донбасу». При чому донеччани підкорили загальнонаціональний рекорд.
Команді Анатолія Степанищева вдалося у чотирьох матчах поспіль залишати свої ворота у недоторканості. Найцікавіше, що при цьому тренерський штаб червоно-чорно-білих використовував різних голкіперів, проводячи ротацію на останньому рубежі й безпосередньо під час матчів.
Хтось може зауважити, що й суперники донецької команди – далеко не найсильніші. Але при цьому не варто забувати, що середня результативність «Юності» та «Рапіда» складає понад дві шайби за гру, а деякі виконавці перебувають у верхній частині заліку бомбардирів чемпіонату.
До цього рекордний показник – три матчі «на нуль» поспіль – належав двом командам. Хокейний клуб «Київ» у своєму найкращому сезоні в історії (2003/2004) стартував із двох погромів сєверодонецького «Хіміка» (16:0 та 16:0), а продовжив звитягою над харківським «Барвінком» (4:0). Втім вже у четвертому матчі харків’яни змогли розпечатати ворота опонентів. А у сезоні 2012/2013 досягнення «містян» повторив київський «Беркут». Підопічні Мілоша Холана двічі перемогли «Сокіл» (1:0 та 1:0 ОТ), а потім здолали харківське «Динамо» (3:0). Але знову харківський клуб перервав рекордну серію.
Свої наступні матчі «Донбас» проведе у Білій Церкві проти місцевого «Білого Барсу». Підопічні Костянтина Буценка не зуміли вразити ворота «Дженералз» у двох матчах, тому «Донбас» цілком може сподіватися на продовження рекордної серії.
З іншого боку намагається не відстати від донеччан «Дженералз». Команда Вадима Шахрайчука не пропускає вже три матчі. Втім важко віриться, що ХК «Кременчук» за два очні протистояння з лідером чемпіонату жодного разу не підбере ключі до захисту опонентів.
Бокс на льоду не спрацював
Більшість спеціалістів до початку сезону вважали київський «Рапід» найсильнішою командою другої хвилі, а деякі навіть прогнозували реальну боротьбу киян за місце у топовій четвірці.
Проте на справі «зелені» не виправдали й половини виданих авансів. Бліда гра та невтішні результати призвели до зміни на тренерському містку колективу. Але після цього результати команди кращими не стали. Більше того – з моменту призначення Олега Ісламова головним тренером «Рапід» не здобув жодного очка, закинувши лише дев’ять шайб у восьми матчах.
Особливо відчутними стали матчі «Рапіда» проти лідерів чемпіонату. В матчах проти «Дженералз» та «Донбасу» кияни зазнали чотирьох поразок із загальним рахунком 1:71! Про безпорадність «Рапіда» у цих матчах говорити зайве.
У першому матчі проти «Донбасу» підопічні Олега Ісламова спробували змінити невдалу для себе серію. Відразу після сімнадцятої пропущеної шайби голкіпер гостей Олег Хонін вдарив головою суперника, після чого на льоду виникла масова бійка.
Підсумок цього епізоду для «Рапіду» був невтішним: троє виконавців отримали матч-штрафи, а ще один хокеїст був покараний дисциплінарним до кінця гри штрафом. В результаті на повторний матч гості вийшли у обмеженому складі та ще й з одним номінальним голкіпером, що трансформувалось у черговий розгром.
В цій ситуації слова голкіпера киян Володимира Степанкова є цілком красномовними: «Так, побилися, показали характер. Тільки характер потрібно було у грі проявити. На кулаках може кожен. У нас не бокс на льоду, а хокей».
Рекорд Зіневича не встоїть
Найкращі снайпери в історії чемпіонатів України Нікіта Буценко та Сергій Бабинець продовжують боротися за звання найкращого бомбардира чемпіонату. Матчі проти «Рапіда» дозволили очолити гонку бомбардирів Нікіті. Але й у Сергія є привід для радощів – Бабинець закинув соту шайбу в чемпіонатах України, увійшовши до клубу як раз Нікіти Буценка. У клубі авторів ста шайб наразі лише двоє гравців. Теоретично найближчим часом (але напевне не цього сезону) до нього можуть приєднатися ветеран «Витязя» Олександр Янченко та його партнери по команді Павло Большаков і Єгор Посєвін. Понад шістдесят шайб на своєму рахунку має Георгій Кіча.
Але повернемо до іншої сторони медалі. Своєю результативністю Буценко та Бабинець посягнули на рекорд Олександра Зіневича. В сезоні 2006/2007 нападаючий, який захищав кольори київського «Беркута», здобув 86 очок у залік бомбардирів. Це найкращий індивідуальний показник для окремого сезону. Друге місце в умовному рейтингу у Дмитра Марковського, який того ж сезону здобув 77 очок, встановивши рекорд за кількістю шайб за сезон (40). На все це нападаючі витратили 29 матчів.
Зараз же у Буценка та Бабинця по 52 очка після 14 ігор. І схоже, що падіння рекорду Зіневича – це лише питання часу. Що ж до рекорду Марковського, то обом нападаючим буде дещо складніше. Тут і снайперським темп втрачати не потрібно, і конкуренцію з боку ще двох одноклубників – Володимира Чердака та Віктора Захарова – витримати потрібно. Але шансів на те, що снайперський рекорд Марковського встоїть відверто небагато.
