В останній день літа, 31 серпня, юнацька збірна України завершила свій виступ на Olympic Hopes. Наша команда на чолі з Олександром Бобкіним обіграла однолітків з Франції, Угорщини та Польщі й посіла перше місце на турнірі. Про турнір, атмосферу команди та непередбачувані зміни амплуа поговорили з капітаном юнаків Савелієм Сухицьким.
Розкажи своє враження від турніру та команди?
Думаю, що цей турнір був більше націлений на тренувальний процес, аби хлопці могли проявити себе і отримати виклики на наступні збори. Тренерський штаб зміг переглянути більше гравців, як ми взаємодіємо, як разом виконуємо тренерське завдання.
Моє враження? Загалом позитивне, бо який би рівень турніру не був, але «золото» завжди залишається «золотом». Звісно, були недопрацювання, були помилки, особливо що стосується непотрібних вилучень в чужій зоні. Все ж таки з дисципліною ще треба попрацювати. Але, допустимо, проти поляків, ми погано розпочали другий період, але вся команда змогла зібратись і вийти на третій зарядженими, тому і здобули ту перемогу.
3 матчі 3 перемоги. Угорщина з 1А, Франція з 1Б та Польща з 2А. Як оціниш гру суперників?
Розпочнемо спочатку – Франція. Від них ми не чекали нічого феєричного, але все-таки ні кількість закинутих нами шайб, ні різниця в рахунку великими не були. Багато моментів ми не реалізували, точно могли більше і краще.
Якщо чесно, від Угорщини очікував значно більшого. Я пам’ятаю матч чемпіонату світу, тоді була дуже складна гра, особливо вкінці. Я думаю, що це на турнірі був не перший їхній склад, та і взагалі, тут ні в кого не було першого складу. Всі тренери дивляться на потенційних збірників, тому в принципі, я не дуже здивувався такому результату.
І щодо Польщі, вони показали, що здобули перемогу на чемпіонаті світу в дивізіоні 2А і вийшли в 1В. Непогано відіграли, я б сказав це складна команда. Цікавий вийшов матч.
Хто був для тебе найважчим суперником, а з проти кого грати було найзвичніше?
Думаю, найскладніше було з поляками, але не тому, що вони дуже сильні, а через наші непотрібні вилучення. Ми самі зіпсували собі гру, самі збили темп матчу. Спочатку ми цей темп навʼязвли, потім його самі збили і вже наприкінці доводилось нам же його повертати.
Щодо легкого матчу, то такого не було. Немає простих суперників, коли ми говоримо про рівень збірних команд. З кожним були свої труднощі.
Це твій перший турнір в статусі капітана. Після товариських матчів в Словаччині, які відчуття зараз?
Точно краще, за ті товариські матчі (сміється). Все-таки бути капітаном – непроста робота і я постарався виконати її на свій максимум. Намагався заряджати команду на кожен матч і дякую своїм асистентам за допомогу в цьому. Хлопці виходили завжди налаштованими, особливо проти Польщі, заробивши стільки непотрібних вилучень, ми продовжували бути командою і на лавці, і в роздягальні. Підтримували один одного і казали, що всі проблеми, які ми самі створили, ми вирішимо разом і виграємо цей матч.
Та і це було не лише в матчі з Польщею. Я та всі хлопці завжди заходили потрібні слова один одному. Я задоволений нашим результатом.
Щодо команди, чи відчувалась вона в роздягальні?
Звісно. Всі хлопці були дружніми, намагались підтримувати один одного. Тренерський штаб зібрав хороший колектив, а ми, зрозумівши один одного, створили в роздягальні свою дружню атмосферу.
Нам буквально два дні вистачило, аби всі між собою познайомились, здружилися і стали більше, ніж просто партнери по збірній. Це вартує дуже багато, а це лише перший повноцінний збір.
Артем Кальсін у воротах. Як команда відреагувала та підтримувала його?
Це було дуже неочікувано для нас всіх. Зрозуміло, що це був форс-мажор і комусь треба було взяти цю роль на себе. Дякуємо Артему, що він це зробив.
Розуміючи ситуацію, команда повністю його підтримала і перед матчем в роздягальні, і на розкатці й не залишили його самого після закінчення зустрічі. В такі моменти дуже важливо, аби команда була і вона була єдиною. Ми йому одразу сказали, що якщо йому і доведеться стати в ворота, ми зробимо так, аби роботи в нього були якнайменше.
Тим часом ти два матчі відіграв в нападі. Як тобі така зміна амплуа?
Це було дуже неочікувано для мене, що нас з Панасенком поставили грати в напад, але все-таки ми розуміли, що це робота і нам треба виконати її по-максимуму. За тактикою нашої збірної я граю давно, тому знав що робити. Допоміг розібратися Панасу, він все дуже швидко зрозумів, сам включився і, я вважаю, дуже добре показав себе в нападі.
Думаю як для захисників, ми стали непоганими нападниками. Ще раз такий досвід повторювати не дуже хочеться, не моє це, але, в разі ще якогось форс-мажору, знаю, що зможу допомогти команді і на не своїй позиції.
Який би підсумок турніру ти б зробив?
Скажу, що вдалось зібрати дуже хороший колектив для початку сезону і тренувального процесу. Протягом НТЗ тренерський штаб пояснював тактику тим, хто в збірній вперше і нагадував нам, хто вже знайомий з грою нашої команди. Турнір провели непогано, всі помилки, яких ми припустились, ми постараємось виправити перед турніром в Словаччині. Там рівень значно вищий, тому він справді покаже, на що здатна наша команда.
Початок покладений хороший: перше місце на цьому турнірі, проте найважливіша наша перемога цього сезону ще далеко попереду.
