Федерація хокею України з сумом сповіщає, що сьогодні, 10 травня, на 84-му році життя в рідному Києві перестало битися серце іменитого хокейного рефері Анатолія Белецького.
Анатолій Володимирович народився 23 вересня 1938 року в Києві. Ледь закінчивши у повоєнні роки навчання, він впродовж 50-ти років працював слюсарем-збірником на заводі імені Петровського. А хокей і футбол були хоббі всього життя Анатолія Белецького. В юні роки він полюбляв грати в ці види спорту, а не ставши професійним спортовцем, подався в суддівство. Влітку Белецький працював на футбольних, взимку – на хокейних поєдинках.
Особливих успіхів Анатолій Володимирович досяг заме як хокейний рефері. Невдовзі після створення у 1963 році хокейного клубу «Динамо» у Києві Белецький почав судити поєдинки першої ліги чемпіонату СССР, ставши першим українським арбітром, який працював на такому рівні.
Після тривалої кар’єри в статусі рефері на льоду Анатолій Белецький ще в совєцькі часи очолив Київську колегію хокейних суддів. Його вихованцями було немало знаних українських арбітрів, зокрема Максим Урда, Андрій Сєврук, Сергій Дронговський, Олег Лускань.
Після здобуття Україною незалежності Анатолій Белецький нетривалий час очолював суддівську колегію Федерації хокею України. В 2000-ні роки Анатолій Володимирович В 2000 роках працював арбітром за воротами в наземній бригаді на хокейних поєдинках й інспектував футбольні матчі чемпіонату Києва.
1989-й. Знакові для українського хокею постаті Георгій Юдін, Валентин Уткін, Анатолій Белецький у київському Палаці спорту
Життя іменитого арбітра змінилося після того, як у 2013 році лікарі виявили в нього онкологічне захворювання горла. Цю хворобу він на час здолав, але в 2015-му сталося нове лихо – у наслідок цукрового діабету чоловік втратив ногу. «Для людини, яка звикла бути в постійному русі, ні хвилини не сиділа на місці то була велика трагедія, – каже прес-службі ФХУ дружина Анатолія Белецького Валентина Василівна. – Будучи прикутим до інвалідного візка, чоловік був сильно пригніченим».
Стан Анатолія Володимировича погіршився ще більше в 2019-му році, коли злоякісна пухлина у горлі нагадала про себе знову. Після чергового лікування Белецький перестав говорити. Останні два з половиною роки життя були для нього великим випробовуванням. Увесь цей час чоловіка підтримувала дружина, з якою Анатолій Володимирович прожив у шлюбі 53 роки, а також донька Вікторія і дідова улюблениця – внучка Марія.
Федерація хокею України висловлює щирі співчуття рідним і близьким Анатолія Белецького. Дякуємо за багаторічну добросовісну діяльність на благо українського хокею, Анатолію Володимировичу! Ви залишитеся в наших серцях і на скрижалях історії нашого виду спорту назавжди.
Поховають Анатолія Белецького післязавтра, 12 травня. Прощання відбудеться в ритуальній залі крематорію Байкового цвинтаря. Про час похорону повідомимо додатково.
