Гра у хокей – це перш за все неоціненний досвід для дітей, розвиток їх соціальних якостей та технічних навичок, можливість отримувати задоволення від гри та проводити час з користю.
Тренер працює з командою, а батьки підтримують її. Зрештою, усі дорослі працюють заради спільної мети: провести чудовий сезон, яким би насолоджувалися як діти, так і дорослі. От тільки якби все було так просто.
Зазвичай виникають проблеми у спілкуванні батьків та тренерського штабу. І для того, щоб мінімізувати негативні наслідки є декілька простих речей, які батьки можуть робити, щоб почуватися краще та бути позитивно налаштованими під час сезону.
Одне з перших, що приходить на думку для вирішення проблеми «тренер – батьки» – це постійне спілкування між ними. Важливо, щоб батьки знали, що тренер готовий до спілкування з ними.
Натомість, не варто забувати, що перед початком сезону наші закордонні колеги радять провести, так звані, «батьківські збори». Хоча ми і живемо у пору інноваційних технологій та зараз усю зібрану інформацію про початок нового сезону можна відправити на електронну скриньку, але треба розуміти, що тільки прямий контакт допоможе зменшити можливі конфлікти у майбутньому та налагодити взаєморозуміння між тренерським штабом і батьками. На цих зборах тренер має розповісти про цілі на сезон та одразу щиро поговорити з батьками на рахунок їх втручання у його роботу. Йому потрібно заздалегідь продумати свої дії у разі нетактовної поведінки батьків та повідомити їх про це.
Батькам, у свою чергу, варто згадати, що вони повинні сконцентрувати свою увагу на тому, чого хочуть діти та чого юні спортсмени очікують від гри у хокей.
Коли дослідники питають у дітей, чому вони займаються спортом, зазвичай у список потрапляють дві відповіді: розважитись та покращити свої навички. Дивно, але факт: перемога не входить у ТОП-5.
(Примітка: Дослідники Державного університету Мічігану запитали дівчат і хлопців віком від 10 до 12 років про основні причини для занять спортом. Ось який список вони отримали у результаті:
1. Для розваги.
2. Займатися тим, що гарно виходить.
3. Покращити свої навички.
4. Залишатися у формі.
5. Знайти нових друзів.)
Батькам варто згадати, чому їх дитина вирішила грати в хокей. Якщо ви почуваєтесь нещасним через те, що команда вашої дитини програє, або через те, що вона не потрапить до плей-оффу, вам потрібно відкинути свою гордість та заспокоїтися.
Якщо ви переконані, що ваша дитина не покращує свої навички або, можливо, у неї є проблеми у колективі, ви можете ввічливо поговорити з тренером про це, переконавшись, що ви слідуєте нормам, які встановлені хокейною асоціацією.
Друга проблема, пов’язана з батьками – це їх тверде переконання, що вони краще знають, як треба грати в хокей. Не зважаючи на добрі наміри, більшість батьків заходять занадто далеко, аналізуючи ефективність гри своїх дітей. Один з найстрашніших моментів для більшості юних спортсменів – це поїздка на машині з батьками додому, коли доводиться вислуховувати про все, що вони зробили неправильно.
Залиште виправлення помилок та інструкції тренерам. Ваші коментарі повинні відображувати любов та підтримку, а найбільш приємними словами для юних хокеїстів стануть: «Мені дуже подобається дивитися, як ти граєш!». Запам’ятайте їх і говоріть частіше.
Тож, шановні батьки хокеїстів, візьміть собі ці рекомендації на замітку, адже попереду на вас чекає ще не один хокейний сезон.
