Капітан молодіжної збірної України Олексій Євтєхов згадав матчі чемпіонату світу в дивізіоні 1А та підбив власні підсумки 2025 року.
З якими очікуваннями ти їхав у Блед? Сам для себе як розцінював шанси нашої збірної на турнірі?
Дуже чекав на цей чемпіонат світу, тому що для мене він був останнім на рівні U20. Хотілося відіграти на ньому якомога краще. Нашу команду розцінював як фаворитів — неважливо, що казали інші. Загалом уся команда розуміла, що шанси виграти є. Ми рухалися від матчу до матчу, працюючи в кожному моменті.
Як ви сприйняли стартову перемогу над Казахстаном?
Нічого особливого. Ми знали, що повинні вигравати, але перші матчі на чемпіонаті світу завжди важкі: поки звикнеш до темпу, поки вгамуєш нерви. Тому, можливо, не одразу почали показувати наш хокей, але потім увімкнулися.
Другий та третій поєдинки ми програли в кінцівках матчів. Яка з цих поразок була неприємнішою? Чи не надломилася команда морально після них?
Звісно, поразка від Норвегії була найнеприємнішою, тому що цілий матч ми стримували їх, а в кінці віддали свою гру. Гадаю, це вплинуло на подальші поразки, хоча ми з хлопцями й розуміли, що потрібно відкинути це й продовжувати йти далі.
Як гадаєш, що трапилося в матчі з Австрією?
Не можу сказати точно, але гадаю, що ми просто не були собою. У кожної команди бувають погані ігри, навіть на чемпіонаті світу. Це була наша погана гра. Австрія об’єктивно була кращою за нас у всіх аспектах.
Пригадай, будь ласка, останній матч із французами, де було актуальним питання збереження прописки в дивізіоні.
На цей матч ми виходили з холодними головами, розуміючи, наскільки важливо зберегти місце в цьому дивізіоні.
За рахунок чого вдалося повернутися з 0:2? Що було в роздягальні після першого періоду?
У роздягальні після першого періоду ми обговорили, що потрібно змінити, щоб перемогти. Ми одразу ж почали виконувати це на льоду, і це принесло результат.
Які емоції залишилися після цього чемпіонату світу?
Багато різних емоцій пережив за той тиждень: від радості та ейфорії до злості й смутку. Але пам’ятати цей чемпіонат світу я, звісно, буду з позитивного боку, бо з багатьма хлопцями виходив востаннє в одному складі, і це було дуже класно.
Тебе визнали найкращим гравцем нашої збірної. Як сприйняв таку відзнаку?
Дуже вдячний за це тренерському штабу. Для мене це багато значить. Гадаю, що заслужив це переважно своєю працею поза майданчиком.
Яким для тебе в цілому був 2025 хокейний рік та які цілі ставиш для себе на наступний?
2025 рік видався різнокольоровим: сезон 2024/25 виграв із «Пардубіце» U20, уперше був у національній збірній, цього сезону забив першу шайбу в чеській Екстралізі, зіграв свій останній матч за молодіжну збірну України. Буду сумувати за цим часом. Наступного року хочу бути кращим, ніж у минулому, — це головна ціль.
