Нападник юнацької збірної України Арсеній Воротеляк поділився емоціями після завершення Європейського Юнацького Олімпійського Фестивалю. Про атмосферу, як пройшли матчі та як наша команда налаштувалась – читайте в інтервʼю.
Спочатку ти грав з U18 на турнірі Дзурілли потім U17 поїхала на ЄЮОФ. Для тебе ці турніри рівняються чи в Грузії рівень відповідальності значно вищий?
Думаю, що рівень відповідальності був вище, коли ми грали в складі U18. Хоч різниця в віці невелика, але відчутна, то ж показати себе було важливо. За U17 грати теж було нелегко, але ми намагались
Загалом турнір в Словаччині допоміг відчути швидкості того, що чекало не вас в Грузії?
Так, однозначно. Ми зіграли проти збірних, які виступають в елітному дивізіоні, для нас це був перших схожий досвід. Тому однозначно, турнір у Словаччині допоміг нам підготуватися до Грузії, відчули себе впевненіше.
Опиши коротко кожен ваш матч. Якими запамʼяталися суперники, що стало основним фактором кожного результату?
Перший матч для нас було цікаво грати в двох аспектах: матч-відкриття, історичний для нас і ще й проти збірної Словаччини. Загалом було цікаво грати з ними, звісно їхні три шайби за 1 хвилину в третьому періоді ми памʼятатимемо ще довго.
Проти Латвії ми мали серйозну мотивацію виграти, оскільки розуміли, що програємо – перестаємо боротись далі. Ми намагались зробити якнайкраще, нам це вдалось. Далі Швейцарія, матч за вихід у фінал. Ця гра значно відрізнялась від Латвії, ми не менш хотіли виграти, не менш вмотивовані були, але цього разу нам не вистачило.
Щодо Чехії, то після голу в меншості наша команда грала вже не у свій хокей, хлопці повішали носи. Як би ми не старались зібратись потім і показати, на що ми здатні, на жаль, нам не вийшло.
Чи можеш виокремити проти кого було грати найважче та найлегше для тебе особисто?
Важко сказати, тут не було більш важкого чи найлегшого суперника. Всі своєрідні, грають у свій хокей, власне, як і наша збірна.
Давай окремо згадаємо матч проти Чехії. Останні хвилини буквально розстрілювали ворота суперника. Чого не вистачило?
Одного гарного кидка по воротах чехів. Це все, чого нам не вистачило.
Ти став автором першої шайби в історії України на хокейному турнірі ЄЮОФ. Розкажи як вийшло реалізувати той момент
Наші захисники відібрали шайбу та віддали крайньому нападнику. Від нього отримав шайбу я, ведучи її я розумів, що воротар переміщатиметься за рухом шайби, тому кинув у протилежний кут. Щасливий, що вдалось закинути ту шайбу, вважаю, що вона була дуже важливою для нас.
Загалом ти став найрезультативнішим гравцем збірної України на турнірі. Такі особисті досягнення для тебе важливі?
Звісно, це важливо для мене. Хочеться завжди, аби будь-яка успішна індивідуальна статистика підкріплювалась результатами коменди.
Як тобі загальна атмосфера фестивалю? Було відчутно багато українських вболівальників на трибунах, підтримували й з інших країн?
Фантастична атмосфера. Відчуття стовідсоткового спортивного свята, оскільки навколо лише хокеїсти, ти бачиш представників інших країн, знайомишся, дізнаєшся більше про іншу культуру. З задоволенням поїхав би на схожу подію ще раз.
Щодо вболівальників, вони створювали неймовірну атмосферу. Ми дуже вдячну їм за підтримку, відчували її на кожному матчі. Хочу перепросити перед кожним, хто нас підтримував, що нам не вдалось виграти на турнірі.
Минув вже певний час від турніру. Які висновки можеш зробити зараз?
Висновок один – працюємо далі. Турнір показав нам на наші помилки та те, що варто покращити. Тому тепер нашим завданням тепер стати кращими.
На твою думку, твоя гра в Грузії дозволила тобі отримати виклик до U18 в квітні?
Думаю, що так, оскільки я намагався виконувати по-максимуму тренерське завдання.
