7 та 8 лютого юнацька збірна України взяла участь у турнірі імені Владіміра Дзурілли. Наша команда виступає у ньому другий рік поспіль. У попередньому сезоні українці стали третіми, цього ж року тріумфували.
Більше про турнір, команду та очікування від майбутнього чемпіонату розповів чемпіон світу U20 в дивізіоні 1В та один із лідерів цьогорічної U18 нападник Михайло Гапоненко.
Пройшло лише пів місяця від завершення ю20. Чи встиг ти відновитись?
Так, після приїзду в нас були вихідні. Тренерський штаб дав нам час відпочити і відновитись.
А перший матч у нас був аж через два тижні, тому і відпочити, і набратись сил, і відновити тренувальний ритм, і матчі зіграти час був.
Досить незвичний був збір в плані двох команд одночасно. На вас це якось впливало?
Та ні, навпаки це навіть цікавий досвід був, коли молодші хлопці з нами і тренувались, і грали. Хоч між нами не така вже і велика різниця в віці, але це відчуття, що ми старші і більш досвідчені було звісно. Але нічого більше, жодних змін.
Ваша збірна була на трибуні під час товариського матчу U17. Розкажи як це було слідувати за ним?
Нам цікаво було, звісно, ми вболівали за нашу команду і чекали їхньої перемоги. Ну і важливо, що хтось з них приєднається до нас на чемпіонаті світу, тому було цікаво подивитись саме зі сторони як вони виглядають на льоду.
Щодо тренувального процесу, було щось незвичне чи все за стандартним планом тренерського штабу?
За весь час, що я викликаюсь у збірні і працюю з цим тренерським штабом можу сказати, що глобально все те ж саме. Звісно, бувають нові вправи, нові відпрацювання гри в нерівних складах, але в загальному ми ж граємо за однією тактикою і завжди розуміємо за яким планом буде побудоване тренування.
Щодо складу на турнір. Туди приєдналось декілька людей з U17. Чи комфортно було обʼєднатись таким чином?
Звісно, якось навіть не задумувались, що може бути не так. Все-таки ми вже декілька днів разом працювали, почали розумітись. Ми підтримували їх, розуміли, що ми все ж маємо більше досвіду в подібних матчах. Але при тому й ми відчували їхню підтримку. Було цінно, бо ми дійсно були командою.
Перейдемо до матчів. Може ти слідкував як словаки з німцями зіграли товариський або перший матч турніру?
Так, ми дивились перший матч. Що міг тоді сказати про суперників? Дві дуже хороші команди, дві команди з еліти. Буде цікаво проти них зіграти нашим складом.
Розумів, що шанс в нас є, оскільки і досвід гри проти цих обох команд у нас є, та і склад у нас зібрався дуже непоганий. Звісно було цікаво ще як я себе зможу проявити на їхньому фоні.
Перший матч – збірна Німеччини. Зараз, коли пройшов певний час, які висновки після того матчу можеш зробити?
Я розумів, що ми можемо виграти. Але, як і інші, не очікував такого серйозного рахунку.
Хороша, швидка та технічна команда, не можу сказати, що здивувала нас чимось. Ми зіграли свою гру і показати наш результат.
Німеччина на цьому турнірі в Попраді минулого року, Німеччина на чемпіонаті світу та Німеччина зараз. Наскільки різні в плані гри команди?
Зрозуміло, що склади різні. Хтось виріс, хтось прийшов. В Попраді і в Данії команда була близька за складом, який в підсумку став чемпіонським та перейшов до еліти. Тут команда вже відрізняється за складом, не скажу, інші вони в плані гри чи такі ж самі, але точно не менш майстерні і не менш складно проти них грати.
Матч проти Словаччини. Пам’ятаєш з яким настроєм ви приїжджали на той матч? Частина гравців памʼятали 28:2 влітку…
Звісно, вони памʼятали добре той рахунок. Проте прийшов час, як я вже казав, команда зібралась хороша, налаштування було відповідне. Ми їхали перемагати і знали, що ми можемо це зробити. У підсумку нам це вдалося.
Розкажи більше про саму гру, як вона проходила.
Ми зіграли в дуже хороший хокей. Не давали суперникам створювати моменти і в той же час реалізовували свої. Грали за тактикою, виконували тренерське завдання, максимально тримали гру в їхній зоні. Загалом вся команда була налаштована лише на перемогу. А це, думаю, теж важливий елемент гри.
Але все ж, 4:2 на користь України. На твою думку, чим важливі для нашої команди зараз такі перемоги?
Ми розуміємо, що ні чим не гірші за команди з еліти, ми можемо проти них грати і їх вигравати. Це додає впевненості перед майбутнім чемпіонатом світу.
Треті минулого року і перші цього. Як можеш порівняти ці два турніри?
Там було більше суперників, більше ігрових днів поспіль. Дві команди з якими ми в квітні і зустрілись на чемпіонаті світу і одна команда старша. Це, мабуть, всі відмінності. Бо зараз і словацька U18, і німецька не відрізнялись, такі ж сильні команди.
З чого ми і почали, недавно тільки закінчився чемпіонат світу U20. Відчуваєш різницю між зборами U20 і U18?
Не відчуваю різниці. Така ж хороша і дружня атмосфера, дуже схожий тренувальний процес, відчуття команди. Що в U20 все було чудово в цьому плані, що й тут.
За 1,5 місяця розпочнеться підготовка до чемпіонату світу U18. Чи дізнавався ти суперників, чого очікуєш від них?
На жаль, пам’ятаю добре матч проти Казахстану на чемпіонаті світу в Франції. А якщо серйозно, то цей турнір додав нам впевненості. На цей чемпіонат ми вже будемо заходити з позиції лідерів, які можуть боротись за чемпіонство.
