Молодіжна збірна України з хокею готується до чемпіонату світу у Дивізіоні 1В, який цього року прийматиме Таллінн. Традиційно, цей турнір проводився в грудні, проте цього року він у січні, що створило додаткові виклики для команд-учасниць. Про те, як українська «молодіжка» готувалась до турніру на НТЗ в Брашові, що очікує на команду далі, про особливості суперників та бойовий настрій гравців – в інтервʼю з тренером нашої команди.

Розпочнемо традиційно зі складу на НТЗ. Наскільки той склад, який ми побачили відрізняється від очікуваного? 

На жаль, не було можливості зібрати хлопців в листопаді. Ми чітко розуміємо рівень гравців, які були на чемпіонатах світу 2005 та 2006 років народження. Цього разу ми дуже хотіли перевірити частину гравців, які за різними причинами, не потрапили на свої юнацькі чемпіонати по їхньому титульному віку. Але ми продовжували слідкувати за ними і зрозуміли, що багато хто з них продовжив розвиватись, грали в хороших клубах та показувати результати, тому запросили їх у грудні.

Склад очікуваний і фактичний зійшлись. Тому так, нашою метою було переглянути хлопців, які пройшли перезавантаження в своїх клубах і сьогодні показують гарні результати.

І одразу, до якого висновку щодо цих гравців ви дійшли за підсумком НТЗ?

Можу сказати, що хлопці такі як брати Байди, Хелемендик, Стасюк, Рудика, для якого цей виклик став дебютним у збірну України, очікувано склали дуже хорошу конкуренцію хлопцям, які попередньо вже були на чемпіонатах світу.

Тепер у нас залишилось не так багато часу, аби зрозуміти, хто з цих хлопців допоможе команді на цьогорічному чемпіонаті світу.

У складі була значна частина гравців з тогорічної U18. З першого погляду, чи змінились хлопці в професійному плані?

В першу чергу, я радий, що ці хлопці ростуть. Наприклад, Косарев, який грає за дорослу команду «Ставангер» в дуже сильній європейській лізі. Олексій Євтєхов, який дебютував за другу чеську лігу, це теж хороший показник росту. Данило Шульга, який має стабільне місце в основі в «Женеві-Сервет U20». Минулого року він не так багато матчів провів за клуб, а цього року стабільний. Свій рівень також підтвердив Богдан Трущенко, який є лідером багатьох збірних, куди його викликають.

Насамперед мене дуже порадувало те, як хлопці прогресують й не важливо: почали грати за дорослі команди чи продовжують за молодіжні. Мені як тренеру це добре помітно і дуже приємно спостерігати.

Переходимо до самого збору. На якому основному компоненту був зосереджений тренувальний процес?

По суті, як такого тренувального процесу не було, але через те, що були новачки або хлопці, які востаннє до збірної викликались давно, протягом двох тренувальних днів ми нагадали їм основні тактичні схеми. І вже в другому, а особливо в третьому матчі, було помітно, що вони все добре прийняли.

А хлопці, які були на чемпіонатах світу U20 чи U18, нічого не забули і їм було потрібне лише одне тренування.

Розпочали товариські матчі з «Фенестели». Команди з дорослого чемпіонату Румунії. Плануючи матч, звісно, були певні очікування. Чи виправдали вони суперника та нашу збірну у матчі з ними?

Дуже великий плюс, що в нас взагалі ці матчі були. А ще більший плюс, що перший матч у нас був саме з дорослою командою. Вийшли дорослі чоловіки і ми побачили як виглядає наша тактика на фоні їхнього хокею.

Молодіжний хокей значно відрізняється від дорослого. Там були майстерні гравці, які не хотіли віддавати шайбу, тримали її до останнього, в своїй зоні грали на утримання. Це дало нам змогу побачити дії наших хлопців на фоні системного дорослого хокею, який побудований на принципах комбінаційного хокею. Ми виграли і побачили, що при виконанні всіх тренерських завдань, навіть попри те, що це був перший матч, наша система працює і проти дорослого суперника, який звик грати в інший хокей, ніж той, який на нас чекає на чемпіонаті світу. Тому ми цим матчем дуже задоволені.

За організацію цієї зустрічі з «Фенестелою» варто подякувати колишньому хокеїсту збірної України, а сьогодні хокейному фахівцеві Румунії, Євгенові Писаренку. Дійсно дуже показова гра для нас, радий і вдячний, що Євгенові вдалось її організувати.

Кардинально відрізнялись в рахунку два матчі проти румунської збірної. Проте в чому була відмінність саме в грі нашої команди? 

Насправді румуни дуже добре підготувались. Перед нашими матчами у них було 3-4 тренувальних дні, плюс в них були збори в листопаді, тоді вони грали товариські матчі з поляками. Вони навʼязали нам ту швидкість, яка буде на чемпіонаті світу. Щодо майстерності то ні, але швидкість вони запропонували дуже хорошу.

Звісно, вони менш майстерні у деяких тактичних чи скілових моментах, наші гравців все ж більш кваліфіковані. Але той факт, що румунська збірна найближчими роками складе конкуренцію всім командам це сто відсотків. Вони абсолютно розуміють хокей і грають в правильний хокей.

В першому матчі ми побачили дуже хорошу румунську більшість, широка, не зовсім молодіжна, до якої ми вже були не зовсім готові. Молодіжна збірна відрізняється від дорослої більшою кількістю кидків, простішими комбінаціями. А доросла більшість – це широкі передачі та завершення підготованих комбінацій. Добре, що в першому матчі нам закинули в більшості, але перед другим ми цей момент розібрали і вже зрозуміли як вони працюють.

Тому зустрічі з румунами стали дуже важливими для нас, бо ми отримали приблизні швидкості чемпіонату світу з умовою іншого виду майстерності.

Підібʼємо підсумок збору та перейдемо до чемпіонату світу. Які висновки сформував штат після НТЗ?

Як я вже казав, основним висновком є те, що до остаточного складу потраплять хлопці, яких ми насправді не очікували. За підсумками цього збору вони переконали тренерський штаб в тому, що вони будуть дійсно потрібними на чемпіонаті світу.

Першим, що привертає увагу, то це перенесення ЧС з грудня на січень. Чи створить це проблеми для нашої збірної?

Так. Взагалі це вперше і ми дійсно не очікували такого. Сподіваємось, що вирішиться все на нашу користь і ми побачимо на чемпіонаті світу всіх, на кого розраховуємо і з Північної Америки, і з Європи.

До цього всі чемпіонати світу проводились в середині грудня в міжнародну паузу, яка запланована практично у всіх чемпіонатах. В цьому році чемпіонат в січні і що в Європі, що в Північній Америці в цей час продовжуються чемпіонати. Насамперед велика подяка нашим гравцям, бо коли ми дізнались, що паузи в січні на час чемпіонату світу не буде, всі вони підійшли до своїх тренерів та менеджерів і сказали, що вони хочуть зіграти за збірну України на чемпіонаті світу і попросили відпустити насамперед на підготовчий період та, в перспективі, на чемпіонат світу.

На сьогодні ми не маємо жодних проблем і всі хлопці, на яких ми розраховуємо, домовились зі своїми клубами, то ж чекаємо на них в Таллінні на зборах.

Цю збірну, не дивлячись на вікову категорію, обʼєктивніше розглядати через тогорічну U20 чи U18?

Збірна складатиметься 50/50 з титульного віку та гравців, які є молодшими. Але відповідаючи на ваше запитання, то обʼєктивніше буде згадувати минулорічну U18.

Коротко схарактеризуємо цьогорічних суперників. Це Естонія, Італія, Корея, Польща та Японія. 

Там нічого не зміниться і жодна гра не буде легкою. З Естонією на двох останніх чемпіонатах світу було складно. Минулого року в Бледі ми пропустили першими в першому періоді і зрівняли лише в другому. Цього року це матч-відкриття, наш суперник грає вдома і це завжди дуже нервова гра, тому легко не буде.

Поляки – наш стабільний суперник на рівні U20. Останнім часом ми їх перемагаємо, але тут точно не потрібно розслаблятись, бо всі таємниці один одного ми знаємо і виграє той, хто буде сильніший конкретно в тому матчі.

Далі йдуть три швидкі команди. Італійці – команда, у якої відсутній ріст та силова боротьба, але це компенсується їхньою хорошою фізичною підготовкою, високою швидкістю та потужним пресингом. Ми розуміємо як проти них грати, оскільки зустрічаємось з ними вже котрий рік поспіль. На останньому чемпіонаті світу було дуже важко (5:4 ОТ), але ми зробили це і тепер дійшли до правильних висновків.

Корея та Японія. Вони схожі між собою, але японці значно майстерніші. Це дві дуже дисципліновані команди, які грають як солдати від першої до останньої секунди. Вони зовсім не втомлюються і перебігати їх дуже складно. Треба лише перегравати, «передавлювати катком» і грати першим номером.

Був в мене досвід першого року, це також було в Естонії, ми зіграли другим номером проти Японії. Тоді була збірна Сімчука, Бородая та Гребеника і ми програли 1:3, бо я тоді вирішив, що треба зіграти другим номером. Це була серйозна помилка, ми поступилися. Наступного року в Польщі ми вже знали що на нас очікує, але японці привезли дуже потужний склад, тоді вони «пройшли катком» по всіх і по нас в тому ж числі. Зараз японці опустились знову до нас в групу і точно можу сказати, що це буде гра, до якої ми маємо підійти в найкращому стані.

Завершуємо чемпіонат матчем проти Японії, всі попередні схожі фінальні матчі завершувались невдало для нас…

Наприклад, в 2021 році в Естонії ми грали другий матч проти Японії. Така ситуація лише вдруге на рівні U20.

Чим загалом ці останні матчі цікаві, це те, що як би ти не готувався, всі свої прийоми, тактичні дії, вкидання, гру в нерівних складах, ти вже це все показав суперникам ще на першому матчі. Під час пʼятої гри секретів вже один перед одним немає. Всі розуміють комбінації суперників. Тут вже потрібно, аби воротарі, захисники і нападники показали свою найкращу гру. Це дуже важливо.

Скажу, що у нас немає задачі, що ми їдемо грати проти Японії. Жодного разу не було такого, аби ми легко проходили суперників. Ні, ми будемо проходити крок за кроком весь шлях і кожного суперника. Я точно розумію, що будуть певні проблеми, які ми маємо подолати разом.

Не може бути такого, що ми зіткнемось із чимось, до чого не були готові. Хотілось би, аби ситуації, які ми вже проходили не повторювались, але жодного легкого матчу не буде, це сто відсотків.

Як ви одного разу говорили: «Збірна України сама собі проблеми створює, а потім сама їх героїчно вирішує»…

А це ж нікуди не дінеться. Взяли навіть як приклад матч проти Румунії: шалений настрій, добра індивідуальна готовність і кожен з хлопців настільки хотів потрапити на чемпіонат світу, що, мабуть, рівень їхньої мотивації був буквально вищий, ніж буде на самому ЧС. Це навіть можна було побачити по тому, що наші лідери і гравці, які були на попередніх чемпіонатах світу зіграли не так добре, як ті, хто старався проявити себе.

Якщо взяти перший період першого матчу, то ми не виходили з зони суперника 10 хвилин. За цей час вони не здійснили по наших воротах жодного кидка. А потім ми вирішили, що нам нудно і вирішили почати вилучатись. І при тому в таких моментах, де цього прям зовсім можна було не робити. Але ми тоді спокійно відіграли кінець періоду вчотирьох чи втрьох, пропустили одну шайбу.

З власного досвіду, ми регулярно нагадуємо гравцям про невиправдані вилучення, про відповідальність та наслідки, які ці вилучення за собою несуть на чемпіонаті світу. Змагання такого рівня не прощають велику кількість вилучень. Проте ми також розуміємо кожну емоцію, яку відчувають наші гравці на льоду, їхні характери та нашу ментальність, яка не готова здаватись і програвати.

Звісно, ми зважаємо на наявність такого ризику і готові до нього в Естонії.