• Головна->
• 100 років українського хокею->
• Історія українського хокею

Український хокей під польським прапором

У двадцятих роках ХХ століття хокей вже був досить популярним видом спорту в Західній Європі. Не була виключенням і тогочасна Польща та, відповідно, Західна Україна. Відомо, що в 20-30-х роках хокей був популярним у в Львові і Тернополі. Варто лише зазначити, що Львові у середині тридцятих було аж п'ять хокейних команд! Матчі проходили просто неба на річках і ставках (озерах), а найчастіше на пустирях в центральних частинах міста, які взимку заливалися водою. Львів делегував в чемпіонат Польщі відразу три команди – «Чарни», «Легія» і «Гонитви». Існувала хокейна команда і в Тернополі – «Креси».

1925 рік. У Львові виникають хокейні дружини при польських цивільно-військових спортивних товариствах «Погонь», «Чарні», «Гасмалія» та «Легія». Тоді ж українська гаківкова дружина з'явилася і в Чернівцях (на той час — Румунія) — «Довбуш». Крім того, до хокею долучилися й члени таких буковинських спортивних клубів: «Ян» (німецькі колоністи), «Маккабі» (єврейська громада Чернівців), «Драгош Воде» (власне румунський клуб), «Полонія» (польський спортивний осередок). Відтоді хокейні матчі почали відбуватися регулярно.

Перший Новорічний турнір відбувся в грудні 1927 - січні 1928. У ньому брали участь п'ять команд: «Легія» (Варшава), «Львівське суспільство Лижварське», «Варшавське суспільство Лижварське», «Краковія» (Краків), «АЗС Вільнюс». Перший турнір виграла «Легія», яка у фіналі перемогла львів'ян – 4:2.

1929 рік. Провід СТ «Україна» офіційно заявив про створення хокейної секції та про початок змагань в окружній лізі й чемпіонаті Польщі.

Апогеєм розвитку хокею в Галичині став 1932 рік, а саме – зимова Олімпіада в американському Лейк-Плесиді, на якій хокейна збірна Польщі зайняла високе четверте місце… серед чотирьох команд, пропустивши вперед визнаних фаворитів – Канаду, США і Німеччину. Справа у тому, що багато держав післявоєнної Європи не змогли знайти достатню кількість коштів для поїздки до Сполучених штатів. Проте польські хокеїсти навіть у поєдинках з визнаними фаворитами не виглядали хлопчиками для биття. У складі польської збірної було кілька представників львівських клубів.

1932 рік. Львівське СТ «Україна» відвідало Чернівці, де провело три матчі.

На той час у Галичині існувало 55 команд. Вони були поділені на два класи — відповідно, на провідний «А», де було 12 команд, і нижчий «Б», в якому змагалися решта, 43 команди.

Лютий 1935 року. Відбулася перша хокейна першість Покуття, в якій узяли участь чотири суто українські команди — «Сокіл», «Сокіл-2», «Довбуш» та «Довбуш-2». Всі вони репрезентували одне місто — Коломию.

За хокейну збірну Польщі на чемпіонатах Європи й світу у 1929—39 роках та на Олімпіадах (1932 і 1936 рр.) виступали такі мешканці Львова: Владислав Лемішко, Роман Ступницький, Альберт Мауер, Роман Сабінський, Казимир Соколовський, Вацлав Кухар, Ян Хемерлінг та інші.

1938 рік. «Україна» виборола перше місце в окружній хокейній групі «А» Галичини. Того ж року «Україна» провела гру з «Краковією» у Львові на щойно реконструйованому стадіоні «Погонь». Матч знаменний тим, що його відвідала рекордна для Львова кількість глядачів — 5 тисяч. Ще близько 1 500 осіб простояли під «ледовищем».

У 1939 році СТ «Україна» було ліквідовано. Натомість, з'явилися нові команди — «Динамо», «Спартак», «Буревісник», «Локомотив», «Харчовик» та «Здоров'я».

Першим чемпіоном радянського Львова з хокею у сезоні 1939—40 років стало «Динамо». Наприкінці зими 1940 року було проведено перший чемпіонат СРСР з хокею. Був сформований календар матчів, затверджені єдині правила гри й поєдинків було проведено кілька. Україна мала три дружини — збірні Львова, Чернівців і Дрогобича.

У боротьбі за польські медалі

Львівські команди завжди претендували на перші місця в чемпіонаті Польщі, але здобути бодай один чемпіонський титул їм не вдавалось аж до 1933 року. У сезоні 1926-1927 «Гонитви» зайняла третє місце. У сезоні 1927-1928 вона ж зайняла четверте. У чемпіонаті 1928-1929 «Гонитви» зайняла вже друге місце. Те ж відбулося і в наступному сезоні. Четверте місце зайняли «Чарні». У сезоні 1930-1931 «Гонитви» зайняла четверте місце, «Чарні» - п'яте, ще одна львівська команда – «Легія» - поділила сьоме-восьме місця. Нарешті, в 1932-1933 львівська «Гонитви» стала чемпіоном, поділивши цей титул з варшавською «Легией». У чемпіонаті 1933-1934 років друге і третє місця зайняли львівські «Чарні» і «Легия». Але вже через рік ці львівські команди зустрілися у фіналі. З рахунком 4:0 перемогли «Чарні». Склад чемпіонів: Ласьковській, Стенцель, Каспрчак, Лемішко, Троцький, Яловий (ст.), Яловий (мл.), Ясинській, Ступніцкий, Чужемській, Кулічковській. До речі, відомо, що передматчевим вітанням львівських хокеїстів було «Гаразд!».

Окрім матчів національного чемпіонату Польщі проводилися і різноманітні міжнародні турніри. Традиційним став Новорічний турнір, в якому брали участь польські, українські, литовські, угорські, румунські, чехословацькі та німецькі команди. Кілька разів у Новорічному турнірі брали участь і канадські студенти. У 1932 році відбувався навіть своєрідний матч збірних Канади та Східної Європи, який завершився прогнозованою перемогою заокеанських гостей – 5:0.

Хокейний чемпіонат Польщі і Новорічний турнір розігрувалися аж до початку другої світової війни, до 1939 року, але нерегулярно. У останніх чемпіонатах – 1936-1937 і 1938-1939 – з львівських команд у змаганнях брали участь лише «Чарні». Обидва рази львівські хокеїсти посіли п'яте місце.