Сергій Бабинець: "Кожна команда - окрема частина життя!

Пресслужба Федерації взяла інтерв'ю у нападника ХК "Білий Барс" Сергія Бабинця. Дізналися чи подобається Сергію грати за білоцерківську команду, яких захисників чемпіонату обіграти найксладніше і ким би він був, якби не хокей.

ПЕРЕХІД У «БІЛИЙ БАРС»

1. Нелегко розпочався сезон для вас. Починали у «Дніпрі», зараз у «Білому Барсі». Чому не склалося?

Чому непросто? Мені здається навпаки чудово, що я зараз граю за «Білий Барс». Я вже був у цій команді: активні вболівальники, найсильніший тренерський штаб, молодий склад. Усі можливості для розвитку хокеїста. Для мене «Білий Барс» - це хороша команда, щоб грати у чемпіонаті України.

2. Яка ваша особиста ціль на сезон? Таблицю бомбардирів переглядаєте?

Особливо поки немає на що дивитися. Багато очок я ще не набрав. Проте ціль на сезон – це допомогти команді поборотися за найвищі призові місця, а особиста – бути найкращим у списку бомбардирів. Я над цим працюю, хоча поки щось не заладилось: то шайба не «йде», то воротар добре грає. Найголовніше, що моменти є. Я стараюсь створювати їх не тільки для себе, а й для своїх партнерів по команді.

3. З ким з команди спілкуєтесь найбільше? А з молодших гравців?

Найбільше спілкуюсь з Володимиром Алексюком. Ми однолітки, знайомі з дитинства і майже усю хокейну кар’єру пройшли разом. Також спілкуюсь з Павлом Тараном, тому що багато з ним чого пережили і грали у декількох командах разом. У цілому, вже з усіма познайомився, усіх хлопців знаю і товаришую.

4. Як вам працюється з Костянтином Буценком?

Про Костянтина Леонідовича можу сказати тільки хороше. Він надзвичайно сильний тренер, який виховав майже 90% гравців нинішнього чемпіонату. У кожній команді є гравці, які починали під його керівництвом. Для мене – це показник того, що він найкращий тренер на даний момент в Україні. Працюючи з ним, у мене максимально розправляються крила, тому що він додає впевненості будь-якому хокеїсту. І я вдячний долі, що у мене є можливість попрацювати з таким професіоналом. Наші тренування завжди проходять на високому рівні, розбираємо гру суперників, готуємося тактично. Тренер не ставить завдання грати прямолійнійно. Ми намагаємося застосовувати комбінації, обіграші, передачі. Мені це імпонує. Я більше люблю грати в технічно-комбінаційний хокей.

5. Поза межами хокею, з ним можна поговорити про життя?

Так, це теж важливий момент. На матчах Костянтин Леонідович – тренер, якого ми всі поважаємо. Але поза межами льодового майданчику завжди можна звернутися, мені, зокрема, як до батька. Можу попросити поради чи допомоги. Він ніколи не відмовить. У нас дуже гарні дружні стосунки.

ПРО ЧЕМПІОНАТ ЗАГАЛОМ

6. Ви грали у різних командах. Назвіть топ 3 і охарактеризуйте свій вибір.

Не зможу виділити трійку, тому що кожна команда для мене – частина  життя. Поки ти знаходишся у колективі, він стає для тебе рідною домівкою. Не можу сказати негатив про жодну з команд, адже вони усі у різні моменти були для мене сім’єю. На даний момент – це «Білий Барс». І неможливо не сказати про національну збірну. Для мене, це команда №1. Захищати честь держави на міжнародному рівні – нагорода для будь-якого хокеїста.

7. Топ 3 захисників проти яких найважче грати.

На перше місце я поставлю Вову Алексюка, на друге – Всеволода Толстушко. І третю почесну сходинку займе Дмитро Ігнатенко.

8. Кому з воротарів чемпіонату найскладніше закинути шайбу?

Я вважаю, що найсильніший воротар у нашому чемпіонаті зараз – Степан Горячевських. У свій час я грав з ним за донецький «Донбас». Він - один з найтоповіших воротарів, з якими мені доводилося працювати. 

ЗА КОРДОНОМ

9. Якщо говорити про ваше дворічне перебування у Словаччині– як оцінюєте цей досвід?

Цей період – важливий досвід для мене і у хокеї, і у житті. Я впевнений, що покращив свої технічні та тактичних навички.

Словацький хокей – це європейський хокей. Кожен гравець обігрує, накручує, влучно кидає. В Україні ми тільки прагнемо до цього. Якщо порівнювати, наша гра йде більше від оборони, необхідно перешкоджати супернику створити моменти. Хто менше помиляється, той виграє. У чемпіонаті Словаччини навпаки: роблять акцент на розвиток навичок, не звертають уваги на дрібні технічні помилки, просять ризикувати, обігрувати, створювати комбінації. І до речі, хочу додати, що Костянтин Леонідович прихильних саме такого європейського стилю.

ПРО ВСЕ ВІДРАЗУ

10. Що приємніше: зробити декілька результативних передач чи закинути шайбу?

Мені здається, гол приємніше, але бувають такі передачі, коли ти вже все зробив, а партнер просто закидує шайбу у пусті ворота. Від цього отримуєш не менше задоволення. Загалом, взяти участь у якійсь суперскій комбінації з двома, трьома хокеїстами, а може навіть і з усією п’ятіркою, теж круто. Шайба ходить по усьому майданчику. Мені такий стиль до вподоби, схоже до футбольної «Барселони»: усі пасуються та обігрують. І як результат  - видовищний гол. Круто, чи не так?

11. Якщо не хокей, то ..

Футбол. Можливо.

12. Вітаємо з народженням донечки. Чи дає відпочити татові після матчів? Чи безсонні ночі зараз актуальні, як ніколи?

Дякую велике за привітання. Щодо безсонних ночей, мені щастить. У мене хороша дружина, яка проводить майже весь свій час з нашою донечкою. Ще й моя теща приїхала. І я їм вдячний, тому що вони удвох закривають усі , так звані, робочі питання. Тому мій сон не страждає.

Я часто граюсь з маленькою, посміхаюсь їй. А всю рутину виконують ці дві прекрасні жінки. (прим. посміхається)

В Одесі відбулася презентація збірної команди області U12

18 березня в 16: 00 на льоду Одеського Палацу спорту (ін. Шевченко 31, праве крило) пройшла урочиста презентація Першої збірної команди одеській області по хокею з шайбою U12 ХК «Одеса». До першої збірної Одеси увійдуть гравці усiх одеських команд з хокею 2007-2010 років народження.

Головна мета створення єдиної команди, до якої увійдуть найкращі юні хокеїсти міста Одеси і області, – участь єдиної збірної команди Одеси в рейтингових Чемпіонатах України по хокею та інших офіційних всеукраїнських змаганнях з хокею. Окрім гравців команди, були представлені тренери збірної, і новий комплект ігрової форми ХК «Одеса».

Створення єдиної сильної команди ініційоване керівництвом Одеською обласною Федерацією хокею з шайбою, за підтримки Одеської обласної Ради і міського голови Геннадія Труханова.

Участь у заході взяли керівники області та міста, а також президент Федерації хокею України Анатолій Брезвін.

"Крижані Вовки" поступилися "Кременчуку"

16 жовтня відбувся матч 10-го туру чемпіонату України серед чоловіків. "Крижані Вовки" приймали "Кременчук". Поєдинок завершився з рахунком 1:8 на користь кременчужан.

У першому періоді гості через 10 хвилин після початку матчу, закинули першу шайбу в ворота "вовків". Олександр Пукс реалізував більшість і відкрив рахунок. Кияни непогано грали в обороні, але, знову ж таки, в більшості Дмитро Созонов змінив рахунок на табло - 0:2.

У другому періоді кияни пропустили ще три шайби. Дубль оформив Дмитро Созонов.  Ярослав Свищев і Тимур Гриценко результативно атакували ворота "Крижаних Вовків". Другий період завершився з рахунком 0:5.

Третя двадцятихвилинка стартувала з гола Миколи Кисельова. Через дві хвилини ворота Максима Дуве атакував Семен Жеребцов, після чого тренер "вовків" замінив Дуве на Андрія Хапкова. Але такий хід не допоміг киянам уникнути ще однієї пропущеної шайби - гол забив Іван Савченко.

Не вдалося "Кременчуку" здобути перемогу з сухим рахунком - забив у ворота кременчужан Іван Федосов.

ХК "Крижані Вовки" - ХК "Кременчук" - 1:8 (0:2, 0:3, 1:3)

ХК «Крижані Вовки»: Дуве (Хапков); Федосов - Воронін (К), Фроленко (А) - Лісін, Курпіч - Тонковид, -; Андрущенко - Маландін - Шабанов, Рудгорд - Овчинников – Воробйов (А), Мікульчик - Чуйков - Четиркін, Удовиченко - Колядинський - Сорока, Луценко.

ХК «Кременчук»: Новицький (Гордюшин); Жеребцов -Сультеєв, Варава - Боєвих, Свищев - Ворона, Пукс (А) – Єфімочкін; Бондарук - Серанов - Кисельов (К), Толстушко - Савченко - Александров, Гриценко (А) - Хришпенц - Зайцев, Горлушко - Орлов - Созонов.

Джерело: uhl.ua

"Донбас" перемагає "Мого" та виходить у півфінал Континентального кубка

У вирішальному матчі другого раунду Континентального кубка IIHF ХК «Донбас» у серії післяматчевих булітів переграв чемпіона Латвії - «Мого».

Перший період для «Донбасу» видався досить нервовим. Це було пов'язано з тим, що донеччани отримали непотрібні видалення на самому початку 20-хвилинки і в її завершенні.

У другому періоді підопічні Сергія Вітера продовжили отримувати видалення, але саме в грі в меншості «Донбасу» вдалося відкрити рахунок. Олександр Матерухін вирішив дограти свій епізод до кінця, і зміг, відібравши шайбу, завести її в порожні ворота.

Але «валідольною» по-справжньому видалася заключна 20-хвилинка. За 7 хвилин до кінця періоду «Мого» зрівняв рахунок, реалізувавши більшість, а ще через 3 хвилини латвійці і зовсім вийшли вперед. «Донбас» врятував Вадим Мазур, який відправив шайбу під перекладину на 58-й хвилині.

У овертаймі 3х3 «Донбас» більше володів шайбою, але до гольових моментів справа практично не доходила. Емоційні гойдалки продовжилися в серії булітів. Після трьох нереалізованих спроб від кожної з команд, своєю спробую вдало скористався Олександр Васильєв. Степан Горячевських не дав  «Мого» жодних шансів на перемогу і вивів «Донбас» у третій раунд Континентального Кубка.

«Мого» - «Донбас» 2: 3 Б (0: 0, 0: 1, 2: 1, 0: 0, 0: 1)

Шайби: 0:1 - Матерухін (Белухін - мен.) - 21:23, 1:1 - Демітерс (Желубовскіс, Ліпсбергс – більш.) - 52:45, 2:1 - Я. Озолінс (Савіелс) - 56:24 , 2:2 - Мазур (Васильєв) - 57:40, переможний буліт - Васильєв.

ХК «Мого»: Казановс (Анцс); Ліпсбергс - Демітерс (К), Лавреновс - Колесніковс, Костюкс - Бакановс, Савієлс - Логінс; Зіємінс - К. Озолінс; Курміс - Грічінскіс - Желубовскіс; Панкевіцс - Я. Озолінс - Масловскіс, Хомяковс - Опелтс - Мамоновс.

ХК «Донбас»: Горячевських (Дьяченко); Жовнір - Яковлєв, Вілсон - Большаков, Сильницький - Романенко, Пангелов-Юлдашев - Каменьков; Лялька - Захаров (К) - Нікіфоров, Матерухін - Белухін - Васильєв, Мазур - Коренчук - Подзіньш, Мостовий - Рибчик - Карпенко.

Джерело: hcdonbass.com