Фредрік Фріселл: “Радий допомогти українцям розвивати хокей”

Цей 50-річний шведський фахівець тривалий час виступав у двох провідних шведських дивізіонах у статусі нападника “Карлскруни” та “Олафсторма”. Завершивши кар’єру гравця, він понад 20 років працює тренером дитячо-юнацьких команд у тій же “Карскруні”, а цьогоріч ще й став асистентом головного тренера в головній команді. На минулих вихідних Фріселл разом із земляком Стефаном Берґквістом відвідали Україну, де на запрошення Федерації хокею нашої держави протягом трьох днів читали лекції і проводили теоретичні заняття для українських дитячих тренерів. Враженнями від цього насиченого відрізку Фріселл поділився з прес-службою ФХУ.

Для довідки

Фредрік Фріселл

виступав у «Карлскруні» протягом 15 років
два роки грав професійно в "Олофстромі"
тренерську діяльність розпочав у 2000 році

протягом 21 року працював у «Карлскруні» головним тренером у кількох командах від молоді до старшої команди, 12 років працював у Федерації хокею Швеції інструктором

Зараз — тренер з розвитку, відповідальний за навчання тренерів у своєму окрузі Блекінґе та асистент тренера «Карлскруни» у шведському дивізіоні 1

- Фредріку, ви вперше в Україні? Що знаєте про наш хокей?

- В Україні вперше. Мені приємно відвідати вашу державу і суто по-людськи, а співпрацювати з Федерацією хокею України — велика честь. Раніше український хокей відкрив для себе крізь перегляд матчів чемпіонатів світу, ще з тих часів, коли ваша збірна виступала з нашою в еліті чемпіонатів світу. Також ділився враженнями про роботу в “Донбасі” мій колега Стефан Берґквіст. Він розповідав мені і про ваш хокей, і про країну загалом. Також 30 років тому в нашому клубі працював тренер з України — Кирило Кириленко. Він досі живе у Швеції. Також помітив, що останнім часом у молодіжних лігах Швеції трапляються українські хокеїсти. В нас у “Карлскруні” таких немає, більше того, я ніколи українських хокеїстів не тренував, але наші команди грають проти суперників з українцями у складі.

- На прикладі цього семінару сформували враження про юних українських хокеїстів і їхніх тренерів?

- Хороші хлопці. Видно, що вони хочуть знати про хокей більше. Взагалі, дуже добре, що ваша Федерація вирішила провести такого характеру семінар. Це цікаво і нам зі Стефаном як лекторам, і тим, хто нас слухає. Мені дуже сподобалося працювати з вашими тренерами на льоду, імпонує ставлення українських тренерів до занять. Дітки теж старанні. Я отримав багато позитивних емоцій.

- Ще на початку 90-х років минулого сторіччя Швеція не була такою могутньою в хокеї, як зараз. Що змінилося у вашій країні, що “Тре Крунор” почали вигравати Олімпійські ігри і чемпіонати світу в усіх вікових категоріях?

- Усі ці роки ми терпеливо працювали. У нас з’явилася велика кількість фахових тренерів і керівників з лідерськими рисами, які розуміли, що потрібно, щоб зробити наш хокей одним із найсильніших у світі. В Швеції діє навчальна програма з хокею, якої притримуються тренери по всій країні. Усі спеціалісти працюють за однією методикою.

- Кого зі своїх особистих вихованців можете виділити?

- За десять років співпраці з національною федерацією я був на великій кількості зборів національних збірних Швеції різних вікових категорій, відповідно працював з багатьма відомими в усьому світі хокеїстами. Проте якщо виділяти тих, до чийого становлення приклався найбільше, то, мабуть, згадаю Андре Бураковскі, котрий уже сім років виступає в НХЛ, спершу за “Вашингтон Кепіталз”, а зараз за “Колорадо Евеленш”.

- Хокей великий починається з того, що люди у найвіддаленіших куточках своїх країн можуть у нього грати. У тій же Карлскруні, яка входить в округ Блекінґе і де ви теж причетні до роботи з юнацькими командами, багато хокеїстів?

- Буду говорити про школу нашого клубу. У нас близько 30-ти 15-річних хокеїстів, по 25 — 18- і 20-річних. Це ті хлопці, які пройшли відбір дитячого хокею і залишилися з метою грати професійно. У нас багато хокеїстів. Зокрема за “Карлскруну” нині виступає мій 23-річний син Єспер Фріселл. Його присутність у команді могла б стати для мене як для тренера проблемою. Але насправді все гаразд. Ми знаходимо баланс.

- Фредріку, що потрібно для того, щоб досвідчений шведський тренер приїхав працювати в Україну?

- Я люблю ділитися своїм великим досвідом гравця і тренера. Тому коли мені запропонували поїхати, щоб провести семінар, в Україну, відразу сказав “так”. Мені подобається подорожувати, відкривати нові міста і країни. Радий допомогти вам розвивати хокей. Якщо тут будуть зацікавлені в моїй роботі, приїду іще.

Іван Вербицький, прес-аташе ФХУ