Неймінг дивізіонів УМХЛ

Починаючи з сезону 2019/2020 вікові групи (дивізіони) УМХЛ будуть названі на честь видатних українських хокеїстів. Організатори переконані, що імениті спортсмени стануть гарним прикладом для юних гравців. Адже саме ці українці неодноразово захищали кольори своєї держави на міжнародних аренах, прославляли свою Батькіщину та досягали високих результатів у світовому хокеї. Більше того, це гарна можливість довести і маленьким хлопчикам, і юнакам, що у житті немає нічого неможливого, і гра в НХЛ – це не просто нездійсненна мрія, а досяжна реальність.

Тому дивізіони чемпіонату будуть називатися наступним чином:

  • вікова категорія U20 - дивізіон Христича Дмитра,

Дмитро Христич виступав за київський «Сокіл» (1985-1990), «Вашингтон Кепіталз» (1990-1995, 2001-2002), «Лос-Анджелес Кінгз» (1995-1997), «Бостон Брюїнз» (1995-1997), «Торонто Мейпл Лівз» (1999-2000) та магнітогорський «Металург» (2002-2004). Також він двічі був учасником матчу «Всіх зірок НХЛ» (1997, 1999). Цей легендарний український хокеїст зіграв 811 матчів у найсильнішій хокейній лізі – НХЛ!  Крім цього, неодноразово Дмитро Христич виступав за збірну СРСР і України, а у 1990 році  здобув почесне звання  - Чемпіон світу.

  • вікова категорія U16 – дивізіон Житника Олексія,

Олексій Житник також розпочав свою кар’єру у головній команді України – київському «Соколі» (1989 -1991). Уже в 17 років він виступав в основному складі української дружини та був капітаном юнацьких збірних. Після цього був гравцем «ЦСКА» (1991-1992), «Лос-Анджелес Кінгс» (1992-1995), «Баффало Сейбрс» (1994-2004), «Ак Барс» Казань (2004-2005), «Нью-Йорк Айлендерс» (2005-2007), «Філадельфія Флайєрс» (2006-2007), «Атланта Трешерс» (2006-2008), «Динамо» Москва (2008-2010). Усього у чемпіонатах НХЛ Олексій провів 1085 матчів (96+375). Також він тричі був учасником матчу «Всіх зірок НХЛ» (1998-1999, 2001-2002, 2008-2009). У 1992 році Олексій став золотим медалістом XVII  зимових Олімпійських ігор , а у 1998 році – срібним.

  • вікова категорія U15 – дивізіон Годинюка Олександра,

Олександр Годинюк – ще один вихованець хокейної школи «Сокіл» (Київ). Крім нього виступав також за «Ньюмаркет Сейнтс» АХЛ (1990-1991), «Торонто Мейпл-Ліфс» (1990-1991, 1991-1992), «Солт-Лейк Голден-Іглз» ІХЛ (1991-1992), «Калгарі Флеймс» (1991-1992, 1992-1993), «Флорида Пантерс» (1993-1994), «Гартфорд Вейлерс» (1993-1996), «Детройт Вайперс» ІХЛ (1995-1996), «Міннесота Мус» ІХЛ (1995-1996), «Спрингфілд Фельконс»  АХЛ (1995-1996), «Чикаго Вулвз» АХЛ (1997-1998), СК «Берн» НЛА (1998-1999), «Айсберен Берлін» (1999-2001). Усього у чемпіонатах НХЛ Олександр провів 223 матчі (10+39).

У складі національної збірної України Олександр був учасником чемпіонату світу 1999, у складі молодіжної збірної СРСР учасник чемпіонатів світу 1989 і 1990 та у складі юніорської збірної СРСР учасник чемпіонатів Європи 1987 і 1988.

  • вікова категорія U14 – дивізіон Варламова Сергія,

Сергій Варламов у 1998 році став найкращим бомбардиром WHL, і був названий найкращим гравцем WHL та всієї КХЛ, яка об’єднували три найкращі канадські молодіжні хокейні лігі, тоді ж він дебютував  у НХЛ. У 2001 році з «Сент-Джон Флеймс» завоював Кубок Колдера, який вручають чемпіону АХЛ. Всього в АХЛ Сергій провів 362 гри. У НХЛ виступав у складі «Калгарі Флеймс» та «Сент-Луїс Блюз», зігравши 64 гри.

Також Сергій виступав у російській Суперлізі за «АК Барс» (2004-2005) та «Сибір» (2004-2008), у КХЛ за «Сєвєрсталь» (2008-2009), «СКА» (2008-2009) та мінське «Динамо» (2009-2011). Крім того, він грав у білоруській Екстра Лізі за київський «Сокіл» (2009-2010), у чемпіонаті України, ВХЛ та КХЛ за «Донбас»(2011-2013).

Учасник матчів зірок ЗХЛ, АХЛ, чемпіонату України. Володар Континентального Кубка. У складі збірної України виступав на чемпіонатах світу в Топ-дивізіоні, Дивізіоні ІА, ІВ, на Олімпійських іграх.

  • вікова категорія U13 дивізіон Руслана Федотенка,

Руслан Федотенко – вихованець київської хокейної школи. На дорослому рівні провів дві гри у складі київського «Сокола», у віці 16 років переїхав до Фінляндії, згодом до Канади і, врешті-решт, до США. Виступав у нижчих північноамериканських лігах. Дебютував у НХЛ у складі «Філадельфія Флайєрс» 24 жовтня 2000 року у грі проти «Нью-Йорк Рейнджерс». Перш шайбу в НХЛ закинув у ворота «Баффало Сейбрс» у своїй третій грі в лізі. За два роки перейшов до «Тампа-Бей Лайтнінг» у результаті складного обміну.

У складі команди з «Тампа-Бей» провів чотири сезони. У сезоні 2003-2004 виграв з командою Кубок Стенлі. У вирішальному, сьомому матчі фіналу плей-оф проти «Калгарі Флеймс» закинув вирішальну шайбу.

Сезон 2007-2008 років провів в «Нью-Йорк Айлендерс». У липні 2008 року уклав однорічний контракт з «Піттсбург Пінгвінс», у складі якого того ж сезону виграв свій другий Кубок Стенлі. У липні 2009 року продовжив контракт з командою ще на рік.

Останні два сезони провів у клубі АХЛ «Айова Уайлд». У сезонах 2012/2013 та 2013/2014 Руслан Федотенко виступав за ХК «Донбас».

Граючи за збірну України, форвард брав участь в Олімпійських Іграх 2002 року в «Солт-Лейк Сіті».

  • вікова категорія U12 Дивізіон Олексія Понікаровського,

Олексій Понікаровський – також вихованець хокейної школи «Сокіл». Виступав за «Крилья Совєтов»(1998-1999), «Динамо» Москва (1998-2000), «Сент-Джонс Мейпл-Ліфс»(2000-2002, 2002-2003), «Торонто Мейпл-Ліфс» (2001-2010), «Піттсбург Пінгвінс» (2009-2010), «Лос-Анджелес Кінгс»(2010-2011), «Кароліна Гаррікейнс» (2011-2012), «Нью-Джерсі Девілс» (2011-2012), «Донбас» Донецьк (2012-2013), «Вінніпег Джетс» (2012-2013).  У серпні 2016 року підписав контракт з дебютантом КХЛ «Куньлунь Ред Стар» Пекін.

У чемпіонатах НХЛ – 678 матчів (139+184), у турнірах Кубка Стенлі – 61 матч (4+15).

У складі національної збірної України учасник зимових Олімпійських ігор 2002 (чотири матчі, 1+1).

  • вікова категорія U11 Дивізіон Валерія Ширяєва.

Валерій виступав у «Соколі» у 1981-1991 роках. Після того продовжив кар’єру у Швейцарії, де грав за «Біль» (1991-1993, 2006), «Шо-де-Фон» (1993-1996, 1997-2003, 2006-2008), «Давос» (1996-1997), «Цуґ» (2003), «Берн» (2003-2004), «Ланґнау» (2004-2005), «Женеву-Серветт» (2005-2006). Кар’єру завершив у 45 років, а ще до того, у 2005-2007-му працював асистентом тренера національної збірної України. У 2008-2008 був помічником головного тренера у «Шо-де-Фоні», потім — у 2009-2010 у «Невшатель Янґ Спринтерсі». У сезоні-2010/2011 розпочав самостійну тренерську діяльність з клубу «Івердон-ле-Бен». З 2012 року і понині тренує швейцарський клуб «Фльор’є».

Валерій - чемпіон світу 1989 року, бронзовий призер чемпіонату СРСР 1985 року та чемпіон Швейцарії 2004 року.

Варто зазначити, що усі гравці, на честь яких названо дивізіони, з радістю підтримали ідею неймінгу.