Сергій Бабинець: "Кожна команда - окрема частина життя!

Пресслужба Федерації взяла інтерв'ю у нападника ХК "Білий Барс" Сергія Бабинця. Дізналися чи подобається Сергію грати за білоцерківську команду, яких захисників чемпіонату обіграти найксладніше і ким би він був, якби не хокей.

ПЕРЕХІД У «БІЛИЙ БАРС»

1. Нелегко розпочався сезон для вас. Починали у «Дніпрі», зараз у «Білому Барсі». Чому не склалося?

Чому непросто? Мені здається навпаки чудово, що я зараз граю за «Білий Барс». Я вже був у цій команді: активні вболівальники, найсильніший тренерський штаб, молодий склад. Усі можливості для розвитку хокеїста. Для мене «Білий Барс» - це хороша команда, щоб грати у чемпіонаті України.

2. Яка ваша особиста ціль на сезон? Таблицю бомбардирів переглядаєте?

Особливо поки немає на що дивитися. Багато очок я ще не набрав. Проте ціль на сезон – це допомогти команді поборотися за найвищі призові місця, а особиста – бути найкращим у списку бомбардирів. Я над цим працюю, хоча поки щось не заладилось: то шайба не «йде», то воротар добре грає. Найголовніше, що моменти є. Я стараюсь створювати їх не тільки для себе, а й для своїх партнерів по команді.

3. З ким з команди спілкуєтесь найбільше? А з молодших гравців?

Найбільше спілкуюсь з Володимиром Алексюком. Ми однолітки, знайомі з дитинства і майже усю хокейну кар’єру пройшли разом. Також спілкуюсь з Павлом Тараном, тому що багато з ним чого пережили і грали у декількох командах разом. У цілому, вже з усіма познайомився, усіх хлопців знаю і товаришую.

4. Як вам працюється з Костянтином Буценком?

Про Костянтина Леонідовича можу сказати тільки хороше. Він надзвичайно сильний тренер, який виховав майже 90% гравців нинішнього чемпіонату. У кожній команді є гравці, які починали під його керівництвом. Для мене – це показник того, що він найкращий тренер на даний момент в Україні. Працюючи з ним, у мене максимально розправляються крила, тому що він додає впевненості будь-якому хокеїсту. І я вдячний долі, що у мене є можливість попрацювати з таким професіоналом. Наші тренування завжди проходять на високому рівні, розбираємо гру суперників, готуємося тактично. Тренер не ставить завдання грати прямолійнійно. Ми намагаємося застосовувати комбінації, обіграші, передачі. Мені це імпонує. Я більше люблю грати в технічно-комбінаційний хокей.

5. Поза межами хокею, з ним можна поговорити про життя?

Так, це теж важливий момент. На матчах Костянтин Леонідович – тренер, якого ми всі поважаємо. Але поза межами льодового майданчику завжди можна звернутися, мені, зокрема, як до батька. Можу попросити поради чи допомоги. Він ніколи не відмовить. У нас дуже гарні дружні стосунки.

ПРО ЧЕМПІОНАТ ЗАГАЛОМ

6. Ви грали у різних командах. Назвіть топ 3 і охарактеризуйте свій вибір.

Не зможу виділити трійку, тому що кожна команда для мене – частина  життя. Поки ти знаходишся у колективі, він стає для тебе рідною домівкою. Не можу сказати негатив про жодну з команд, адже вони усі у різні моменти були для мене сім’єю. На даний момент – це «Білий Барс». І неможливо не сказати про національну збірну. Для мене, це команда №1. Захищати честь держави на міжнародному рівні – нагорода для будь-якого хокеїста.

7. Топ 3 захисників проти яких найважче грати.

На перше місце я поставлю Вову Алексюка, на друге – Всеволода Толстушко. І третю почесну сходинку займе Дмитро Ігнатенко.

8. Кому з воротарів чемпіонату найскладніше закинути шайбу?

Я вважаю, що найсильніший воротар у нашому чемпіонаті зараз – Степан Горячевських. У свій час я грав з ним за донецький «Донбас». Він - один з найтоповіших воротарів, з якими мені доводилося працювати. 

ЗА КОРДОНОМ

9. Якщо говорити про ваше дворічне перебування у Словаччині– як оцінюєте цей досвід?

Цей період – важливий досвід для мене і у хокеї, і у житті. Я впевнений, що покращив свої технічні та тактичних навички.

Словацький хокей – це європейський хокей. Кожен гравець обігрує, накручує, влучно кидає. В Україні ми тільки прагнемо до цього. Якщо порівнювати, наша гра йде більше від оборони, необхідно перешкоджати супернику створити моменти. Хто менше помиляється, той виграє. У чемпіонаті Словаччини навпаки: роблять акцент на розвиток навичок, не звертають уваги на дрібні технічні помилки, просять ризикувати, обігрувати, створювати комбінації. І до речі, хочу додати, що Костянтин Леонідович прихильних саме такого європейського стилю.

ПРО ВСЕ ВІДРАЗУ

10. Що приємніше: зробити декілька результативних передач чи закинути шайбу?

Мені здається, гол приємніше, але бувають такі передачі, коли ти вже все зробив, а партнер просто закидує шайбу у пусті ворота. Від цього отримуєш не менше задоволення. Загалом, взяти участь у якійсь суперскій комбінації з двома, трьома хокеїстами, а може навіть і з усією п’ятіркою, теж круто. Шайба ходить по усьому майданчику. Мені такий стиль до вподоби, схоже до футбольної «Барселони»: усі пасуються та обігрують. І як результат  - видовищний гол. Круто, чи не так?

11. Якщо не хокей, то ..

Футбол. Можливо.

12. Вітаємо з народженням донечки. Чи дає відпочити татові після матчів? Чи безсонні ночі зараз актуальні, як ніколи?

Дякую велике за привітання. Щодо безсонних ночей, мені щастить. У мене хороша дружина, яка проводить майже весь свій час з нашою донечкою. Ще й моя теща приїхала. І я їм вдячний, тому що вони удвох закривають усі , так звані, робочі питання. Тому мій сон не страждає.

Я часто граюсь з маленькою, посміхаюсь їй. А всю рутину виконують ці дві прекрасні жінки. (прим. посміхається)